24 грудня День прац╕вник╕в арх╕вних установ
24.12.2010
1720-го року Петро I п╕дписав державний акт, яким визначив основи орган╕зац╕╖ державного управл╕ння ╕ вв╕в у вс╕х державних органах влади арх╕ви ╕ державну посаду актуар╕уса (арх╕вар╕уса), якому належало "письма прилежно собирать, оным реестры чинить, листы перемечивать...". В╕дтепер документи, що п╕длягають довготривалому ╕ в╕чному збер╕ганню, повинн╕ були передаватися в один загальний арх╕в. В Укра╖н╕ указом Президента в╕д 1998-го року встановлено профес╕йне свято прац╕вник╕в арх╕вних установ, яке в╕дзнача╓ться 24 грудня.
Якщо потр╕бна достов╕рна ╕нформац╕я про минуле ? Вам пряма дорога до арх╕ву. У Нац╕онального арх╕вному фонд╕ ? понад 59 м╕льйон╕в одиниць збер╕гання. Якщо скласти вс╕ документи в одну стр╕чку, нею можна 375 раз╕в обгорнути земну кулю по екватору.
Найдавн╕ша пам'ятка Центрального державного ╕сторичного арх╕ву дату╓ться Х╤╤╤-им стол╕ттям. Це пергаментне ╢вангел╕╓ грецькою мовою. Документи про церковно-монастирське землеволод╕ння, духовну осв╕ту, буд╕вництво храм╕в ╕ монастир╕в, плани буд╕вель, описи церковного майна збер╕гаються в рел╕г╕йних установах. Родинн╕ й особист╕ фонди укра╖нських громадських, пол╕тичних ╕ наукових д╕яч╕в ? Галаган╕в, Грушевських, Скоропадських, Терещенк╕в ? розпов╕дають про ╖хн╓ життя, а також розвиток культури, науки, сусп╕льно-пол╕тичн╕ зрушення. Здеб╕льшого це метричн╕ книги, стародруки, карти. Серед ун╕кальних джерел ? напрестольне ╢вангел╕╓, видане у Львов╕ 1636-го року. Ки╖вський митрополит Петро Могила подарував його церкв╕ Спаса на Берестовому.
Документальна спадщина майже восьми стол╕ть укра╖нсько╖ письменност╕ збер╕га╓ться в сховищах спец╕ального семиповерхового комплексу.
Ознайомитися з арх╕вами може кожен. Найчаст╕ш╕ гост╕ тут ? науковц╕.
К╕нопл╕вки, фотозн╕мки, ауд╕озаписи збер╕гають в арх╕в╕ ╕мен╕ Пшеничного. Тут можна знайти св╕тлини з кра╓видами Ки╓ва друго╖ половини Х╤Х стол╕ття чи сюжет про коронац╕ю Миколи ╤╤. Перш╕ записи на грамплат╕вках датуються початком XX стол╕ття.
Для належного збер╕гання надчутливих пл╕вок п╕дтримують пост╕йну температуру та волог╕сть. Для захисту в╕д шк╕дливих бактер╕й нав╕ть опром╕нюють пов╕тря. Регулярно проводять експертизу фонд╕в, коп╕юють документи. Щоб поповнити арх╕в, звертаються до ф╕зичних ос╕б, колекц╕онер╕в, приймають на пост╕йне збер╕гання ауд╕ов╕зуальн╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖. На ун╕кальн╕ матер╕али створюють страховий фонд. Але все ж таки до них ╓ доступ. Це неймов╕рно ц╕нний матер╕ал для к╕ноф╕льм╕в, теле- ╕ рад╕опередач, наукових конференц╕й, сем╕нар╕в, фестивал╕в...
Арх╕ви ? це щось набагато б╕льше, н╕ж спец╕альн╕ установи ? скарбниц╕ пам'яток ╕ пам'ят╕. Це безц╕нн╕ нитки, що зв?язують сьогодення з минулим, документальний фундамент ╕стор╕╖ держави, це одне з головних джерел пост╕йного збагачення нац╕╖ ╕ неодм╕нна передумова примноження ?нових? знань.
Про День прац╕вник╕в арх╕вних установ можете б╕льше д╕знатися, переглянувши на нашому сайт╕ арх╕в проекта "Л╕топис. В╕длуння епох".