Головна стор╕нка
Зараз в еф╕р╕ 12:13

23:15

Земля запов╕дна. Бахчисарай

23:05

Чудотворний Каспер╕вський образ Божо╖ Матер╕

23:00

Молитва Небесним силам

22:05

Венец╕я. Видиме ╕ сокровенне, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:45

М╕ст через стол╕ття. Хрест Марка Печерника

21:15

Л╕топис

20:30

Громадянська позиц╕я

20:20

Дивосв╕т

20:10

Веч╕р у Шишкиному л╕с╕

20:00

Добре слово

19:50

Пов╕сть минулих л╕т

19:35

Жит╕я святих. Апостол ╕ ╓вангел╕ст Марк

19:30

Л╕топис

19:10

Камен╕ ╢русалима

19:00

Духовн╕ бес╕ди з професором О. ╤. Осиповим

18:30

Палахкотить чернеча лампадка (Дерманський Тро╖цький монастир)

18:05

З Божо╖ вол╕. Святитель Б╓лгородський ╤оасаф

18:00

Молитва Царю Небесний

17:00

В╕ктор Степанов. Пошук ╕стини

16:55

Л╕топис

16:40

Старий Орхей (Молдова)

16:35

Пов╕сть минулих л╕т

16:25

День у Шишкиному л╕с╕

16:20

Казки та ╕стор╕╖

16:10

Добре слово

16:00

Дивосв╕т

15:50

Образ доброчинност╕

15:40

Жит╕я святих. Свята праведна ╤ул╕ан╕я Лазаревська

15:10

Родинне вогнище з Аллою Будницькою

15:05

Л╕топис

15:00

Молитва про примноження любов╕

14:00

Микола Олял╕н

13:35

Олександр Риженков: Влада - це в╕дпов╕дальн╕сть

13:00

Зодчество

12:50

Л╕топис

12:10

Костянтин ╢ршов. Людина, як╕й щастило

12:05

Образ доброчинност╕

12:00

Молитва преподобного Парфен╕я Ки╖вського

11:30

В╕чне м╕сто Рим

11:00

Р╕дн╕ люди. Лисенки. С╕мейн╕ традиц╕╖

10:55

Л╕топис

10:30

Тр╕пол╕. Православне св╕дчення на зр╕з╕ час╕в, сурдопереклад

10:15

Тв╕й компас. Йордан╕я. Кра╖на казок, сурдопереклад

10:00

Жит╕я святих. Ангел пустел╕ (╤оанн Предтеча), сурдопереклад

09:25

Композитор Георг╕й Майборода

09:05

Усл╕д за романтиком плавно╖ л╕н╕╖ (арх╕тектор В. Городецький)

09:00

Молитва Ангелу-Хранителю

08:35

Вишивка по краю життя

08:05

Музей Миколи Леонтовича

08:00

Молитва Богородиц╕

07:45

Ранок у Шишкиному л╕с╕

07:35

Добре слово

07:30

Дивосв╕т

07:20

Жит╕я святих. Перш╕ свят╕ земл╕ Русько╖ (свв. Борис ╕ Гл╕б)

07:05

Л╕топис

07:00

Молитва перед початком добро╖ справи

06:50

Живопис великих майстр╕в

06:15

Сонячн╕ майстерн╕

06:05

В╕рн╕сть Христу (храм свв. Новомученик╕в, Черкаська обл.)

06:00

Молитва Оптинських старц╕в

05:35

Собор через в╕ки (Новомосковський Тро╖цький храм)

05:05

Богуславщина: роки ╕ люди

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Свят╕ печерськ╕ канонархи, сурдопереклад

04:30

Ки╖вськ╕ фонтани, сурдопереклад

04:15

Колиска велико╖ в╕ри, сурдопереклад

04:00

Столиця козацько╖ Укра╖ни, сурдопереклад

03:35

Свято-╤верський Одеський монастир

03:15

Любов М╕ненко. Кан╕вський Хорал

03:00

Володимирський собор (м. Севастополь)

02:40

Помилуй мя, Боже (Св╕тязький Петро-Павл╕вський монастир, Волинь)

02:25

Два кольори дол╕ Олександра Б╕лаша

02:10

П╕щанська ╕кона Божо╖ Матер╕

02:00

Зв╕ринецьк╕ печери

01:50

Обитель святого Миколая (Грец╕я, Метеори)

01:25

Об╕т (М. Гоголь)

00:10

Стефан Турчак. Мит╕ потряс╕ння. В╕нчан╕ музикою

00:00

Об╕тниця ╤вана Сулими

Арх╕в новин
2014
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2013
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2012
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2011
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2010
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2008
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2007
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
Останн╕ новини

24 грудня День прац╕вник╕в арх╕вних установ

24.12.2010

1720-го року Петро I п╕дписав державний акт, яким визначив основи орган╕зац╕╖ державного управл╕ння ╕ вв╕в у вс╕х державних органах влади арх╕ви ╕ державну посаду актуар╕уса (арх╕вар╕уса), якому належало "письма прилежно собирать, оным реестры чинить, листы перемечивать...". В╕дтепер документи, що п╕длягають довготривалому ╕ в╕чному збер╕ганню, повинн╕ були передаватися в один загальний арх╕в. В Укра╖н╕ указом Президента в╕д 1998-го року встановлено профес╕йне свято прац╕вник╕в арх╕вних установ, яке в╕дзнача╓ться 24 грудня.
Якщо потр╕бна достов╕рна ╕нформац╕я про минуле ? Вам пряма дорога до арх╕ву. У Нац╕онального арх╕вному фонд╕ ? понад 59 м╕льйон╕в одиниць збер╕гання. Якщо скласти вс╕ документи в одну стр╕чку, нею можна 375 раз╕в обгорнути земну кулю по екватору.
Найдавн╕ша пам'ятка Центрального державного ╕сторичного арх╕ву дату╓ться Х╤╤╤-им стол╕ттям. Це пергаментне ╢вангел╕╓ грецькою мовою. Документи про церковно-монастирське землеволод╕ння, духовну осв╕ту, буд╕вництво храм╕в ╕ монастир╕в, плани буд╕вель, описи церковного майна збер╕гаються в рел╕г╕йних установах. Родинн╕ й особист╕ фонди укра╖нських громадських, пол╕тичних ╕ наукових д╕яч╕в ? Галаган╕в, Грушевських, Скоропадських, Терещенк╕в ? розпов╕дають про ╖хн╓ життя, а також розвиток культури, науки, сусп╕льно-пол╕тичн╕ зрушення. Здеб╕льшого це метричн╕ книги, стародруки, карти. Серед ун╕кальних джерел ? напрестольне ╢вангел╕╓, видане у Львов╕ 1636-го року. Ки╖вський митрополит Петро Могила подарував його церкв╕ Спаса на Берестовому.
Документальна спадщина майже восьми стол╕ть укра╖нсько╖ письменност╕ збер╕га╓ться в сховищах спец╕ального семиповерхового комплексу.
Ознайомитися з арх╕вами може кожен. Найчаст╕ш╕ гост╕ тут ? науковц╕.
К╕нопл╕вки, фотозн╕мки, ауд╕озаписи збер╕гають в арх╕в╕ ╕мен╕ Пшеничного. Тут можна знайти св╕тлини з кра╓видами Ки╓ва друго╖ половини Х╤Х стол╕ття чи сюжет про коронац╕ю Миколи ╤╤. Перш╕ записи на грамплат╕вках датуються початком XX стол╕ття.
Для належного збер╕гання надчутливих пл╕вок п╕дтримують пост╕йну температуру та волог╕сть. Для захисту в╕д шк╕дливих бактер╕й нав╕ть опром╕нюють пов╕тря. Регулярно проводять експертизу фонд╕в, коп╕юють документи. Щоб поповнити арх╕в, звертаються до ф╕зичних ос╕б, колекц╕онер╕в, приймають на пост╕йне збер╕гання ауд╕ов╕зуальн╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖. На ун╕кальн╕ матер╕али створюють страховий фонд. Але все ж таки до них ╓ доступ. Це неймов╕рно ц╕нний матер╕ал для к╕ноф╕льм╕в, теле- ╕ рад╕опередач, наукових конференц╕й, сем╕нар╕в, фестивал╕в...
Арх╕ви ? це щось набагато б╕льше, н╕ж спец╕альн╕ установи ? скарбниц╕ пам'яток ╕ пам'ят╕. Це безц╕нн╕ нитки, що зв?язують сьогодення з минулим, документальний фундамент ╕стор╕╖ держави, це одне з головних джерел пост╕йного збагачення нац╕╖ ╕ неодм╕нна передумова примноження ?нових? знань.

 Про День прац╕вник╕в арх╕вних установ можете б╕льше д╕знатися, переглянувши на нашому сайт╕ арх╕в проекта "Л╕топис. В╕длуння епох".