Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 13:26

23:45

Столиця козацької України (м. Глухів)

23:05

Місце під сонцем. Художник над морем ідей. Андрій Александрович-Дочевський

23:00

Молитва Небесним силам

22:45

Звіринецькі печери, сурдопереклад

22:05

Так починався великий Купрін, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:40

Літопис

21:25

Поводир

21:15

Територія добра

21:05

Піщанська ікона Божої Матері

20:30

Пономарі

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Микола Глущенко. Мандрівка в таїну

18:15

Медіолан-Мілан

18:10

Територія добра

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Творіння графа Потоцького (Тульчинський собор Різдва Христового)

17:00

Місце під сонцем. Валентин Кочмарський. Таємниця колосу

16:45

Літопис

16:35

Пісня Богородиці

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Будьте здорові!

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:40

Незгасима зірка Православія (м. Київ, Китаїв)

14:00

Отец Антонин. Письма из Иерусалима

13:40

Іван Сошенко: шлях до себе

13:00

400 років служіння Церкві

12:45

Літопис

12:20

Доля одна на двох

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Піщанська ікона Божої Матері

11:10

Місце під сонцем. Стежина добра. Ієромонах Ілля (Вишневський)

11:00

Літопис

10:05

Літа молодії (Б. Мозолевський), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Вальс крилатих машин

09:15

Сувої Мертвого моря

09:05

Територія добра

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Йорданія. Джераш

08:05

Місце під сонцем. Сонячні діти Андрія Василенка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:50

О. Архангельський Вірую

06:10

Мила серцю Лівадія

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

05:05

Собор Глинських старців

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Житія святих. Апостол і євангеліст Матфей, сурдопереклад

04:00

Хотинська фортеця, сурдопереклад

03:25

Святогірська Успенська Лавра

03:20

Автограф. Музичні одкровення (Л. Бетховен)

03:00

Музей однієї вулиці (м. Київ, Андріївський узвіз)

02:50

Придумай себе Исландию

02:25

Історія одного музею

02:00

Зодчество

01:45

Ікона Казанської Божої Матері

01:05

Місце під сонцем. Леся Воронина

00:00

Безмовна проповідь

Останні новини

7 кв╕тня Православна Церква святку╓ Благов╕щення Пресвято╖ Богородиц╕

07.04.2018

 Cьогодн╕ спас╕ння нашого початок, ╕ одв╕чного та╖нства явлення:Син Божий ста╓ сином Д╕ви, ╕ Гаври╖л благодать благов╕стить.

Тропар свята Благов╕щення

 

День Благов╕щення – це давн╓, велике, двонадесяте свято Вселенсько╖ Церкви. Благов╕щення в ╢вангел╕╖ зобража╓ться як Божественна под╕я, що явила рад╕сть всьому св╕ту. За словами Церкви, воно – «главизна» нашого порятунку. Та╖нство од в╕ку визначене, виконання благословення, яке Бог дав Аврааму, ╤сааку, ╤акову ╕ Давиду. Бог об'╓днався з людством, ╕ вс╕ пророцтва старозапов╕тн╕ про цю об╕цяну под╕ю виконалися в особ╕ Пресвято╖ Д╕ви Мар╕╖.
Коли настав час Сину Божому стати людиною, в усьому св╕т╕ не було б╕льш свято╖ ╕ г╕дно╖ в╕д Д╕ви Мар╕╖, аби «безплотного вт╕лити Бога ╕ послужити та╖нству спас╕ння нашого».
Пресвята Д╕ва Мар╕я прожила в ╢русалимському храм╕ близько дванадцяти рок╕в. Первосвященик оголосив ╖й, що, за звича╓м, досягнувши повнол╕ття, Вона мала покинути храм, вийти зам╕ж ╕ поселитися ╕ у сво╓му дом╕. На що Пречиста Д╕ва лаг╕дно в╕дпов╕ла йому, що в╕д народження батьки присвятили ╥╖ Богу, ╕ Сама Вона дала об╕тницю назавжди зберегти Свою цноту ╕ не бажа╓ порушити ╖╖.
Первосвященик здивувався так╕й тверд╕й р╕шучост╕, зн╕яков╕ли й ╕нш╕ священики. Вони не могли скасувати закон, але ╕ не мали права примушувати Д╕ву порушити об╕тницю. Вони вс╕ з╕бралися у храм╕ ╕ старанно молилися, щоб Бог явив ╖м Свою волю. ╤ первосвященику Захар╕ю явився Ангел з такою настановою: «З╕брати неодружених чолов╕к╕в з дому Давидового, ╕ хай вони принесуть жезли сво╖, кому з них Господь дасть знамення, тому й в╕ддати Д╕ву для збереження ╥╖ цноти».
Захар╕й з╕брав дванадцять старих благочестивих муж╕в з роду Давидового, узяв у них жезли. Ув╕йшовши у святилище, в╕н довго молився, щоб Сам Господь явив чолов╕ка, який би був г╕дний заручитися з Д╕вой. Жезли залишили у храм╕ на всю н╕ч. Наступного дня, коли первосвященик з обраними мужами ув╕йшов до храму, то побачив, що жезл ╤осифа розцв╕в. ╤осиф доводився родичем Д╕в╕ Мар╕╖, жив праведним життям ╕ з нетерп╕нням чекав на пришестя Мес╕╖. Йому на той час було вже б╕льше в╕с╕мдесяти рок╕в, ╕ в╕н давно був вд╕вцем п╕сля смерт╕ сво╓╖ дружини ╕ мав дорослих д╕тей.
Так, для нетл╕нного збереження цноти п╕д виглядом шлюбу, Святу Д╕ву заручили з ╥╖ родичем – праведним старцем ╤осифом, який зважився збер╕гати невинну честь Мар╕╖, вважаючись ╥╖ удаваним чолов╕ком ╕ удаваним батьком ╤╕суса Христа до ц╕лковитого в╕дкриття св╕тов╕ та╓мниц╕ Боговт╕лення. Таким чином, Д╕ва Мар╕я переселилася з храму до Назарета, в будинок праведного ╤осифа.
У дом╕ Свого обручника Д╕ва Мар╕я не зм╕нила спос╕б життя, звичного ╥й у Святая святих. Жила у самот╕ та безмовност╕, пост╕йно працювала. Молитва, читання священних книг, рукод╕лля ╕ робота по дому наповнювали вс╕ хвилини ╥╖ смиренного ╕ мовчазного життя. Серед людей Вона жила лише для Бога. ╤ будинок ╤осифа був для Не╖ як храм молитовний. Вона пряла льон, вовну, вишивала церковний одяг. ╤ вс╕ ц╕ роботи виконувала дуже майстерно.
Нарешт╕ настав день, на який р╕д людський оч╕кував б╕льше п’яти тисяч рок╕в. За Переданням Святих Отц╕в, Пресвята Д╕ва знала з читання божественних ╕ пророчих книг, що наближа╓ться час пришестя об╕тованого Мес╕╖. Неодноразово Вона читала пророцтво ╤са╖: «Ось, Д╕ва в утроб╕ прийме ╕ народить Сина, ╕ наречуть ╕м'я Йому: Емману╖л», – ╕ вважала, що ця благословенна Д╕ва вже ╕сну╓. Душа ╥╖ гор╕ла любов'ю не т╕льки до оч╕куваного Мес╕╖, але ╕ до Д╕ви, призначено╖ бути Його Мат╕р'ю.
З╕ сльозами повторювала Вона молитву, щоб Господь сподобив ╥╖ побачити Мат╕р об╕тованого Мес╕╖ ╕ послужити ╥й, хоча б останньою ╥╖ рабинею.
Як ми зна╓мо з ╢вангел╕я Архангел Гаври╖л був посланий в Гал╕лейське м╕сто Назарет, в будинок ╤осифа, до Свято╖ Д╕ви Мар╕╖, через ш╕сть м╕сяц╕в п╕сля зачаття ╤оанна Хрестителя, аби спов╕стити ╥й та╓мницю вт╕лення в╕д Не╖ Бога-Слова. «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти м╕ж жонами», – в╕тав ╥╖ небесний в╕сник – словами, як╕ Церква нин╕ щодня повторю╓ в молитв╕: «Богородице Д╕во, радуйся»!
Явлення Архангела не злякало Пречисту Д╕ву. Перебуваючи у Святая Святих ╢русалимського храму, Вона звикла до появ ╕ бес╕д ангельських, але дивне в╕тання збентежило ╥╖.
Д╕ва Мар╕я мовчала в подив╕, а небесний в╕сник продовжував: «Не б╕йся, Мар╕╓! Бо Ти знайшла благодать у Бога. ╤ ось, зачнеш в утроб╕ ╕ народиш Сина, ╕ наречеш ╕м'я Йому ╤╕сус. В╕н буде великий ╕ Сином Всевишнього наречеться, ╕ дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його; ╕ царствуватиме над домом ╤акова пов╕к, ╕ Царству Його не буде к╕нця». «Як же станеться це, коли Я мужа не знаю?» – запитала Д╕ва. «Дух Святий з╕йде на Тебе, ╕ сила Всевишнього ос╕нить Тебе; тому ╕ народжуване Святе наречеться Сином Божим», – сказав Архангел.

Велика та╓мниця в╕дкрита в благов╕ствуванн╕. Й Архангел Гаври╖л, для повноти св╕дчення, вказав Д╕в╕ Мар╕╖ на приклад родички ╥╖ ╢лизавети: «Ось ╕ ╢лизавета, родичка твоя, яку називають непл╕дною, ╕ вона зачала сина в старост╕ сво╖й, ╕ ╖й вже шостий м╕сяць, бо у Бога не зостанеться неспроможним н╕яке слово».
З людських м╕ркувань, неможливо, щоб непорочна Д╕ва народила ╕ щоб безпл╕дна, стара ж╕нка зачала, але у Всемогутнього Бога все можливо. «Бог идеже хощет, побеждается естества чин». Св╕тло Духа Божого осяяло Д╕ву Мар╕ю, ╕ Вона зрад╕ла ╕стин╕ благов╕ствування ╕ переконалася, що чу╓ волю Божу. Пройнята найб╕льшим благогов╕нням до Свого Творця, Мар╕я в╕дпов╕ла: «Я – Раба Господня; хай буде Мен╕ по слову Тво╓му!»

Ще в Старому Запов╕т╕ занепалому людству було об╕цяно, що «с╕м'я жони з╕тре главу зм╕я», тобто що в╕д ж╕нки народиться людина, яка переможе диявола. Людство тисячол╕ттями чекало виконання ц╕╓╖ об╕цянки. Але проходили стол╕ття, ╕ жодна ж╕нка не була г╕дною стати Мат╕р'ю Сина Божого.
Високе упокорення ╕ смиренна пок╕рн╕сть Вол╕ Бож╕й прихилили небеса ╕ звели на землю Сина Божого: Слово стало плоттю. Виконавши повел╕ння Боже, Архангел повернувся у царство св╕тла.
Сталося та╖нство вт╕лення Сина Божого: Д╕ва стала Мат╕р'ю, ╕ Мати залишилася Д╕вою. Обрана з ус╕х род╕в, свята т╕лом ╕ духом, Вона вм╕стила у Сво╖й особ╕ весь скарб благодат╕. Архангельське в╕тання: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою», – скасувало вирок, який засудив св╕т на прокляття, ╕ дало людству право рад╕ти ╕ спод╕ватися на порятунок. Свята Церква завжди прославля╓ Мат╕р Божу архангельською молитвою-п╕снею: «Богородице Д╕во, радуйся, Благодатна Мар╕╓, Господь з Тобою, благословенна Ти м╕ж ж╕нками ╕ благословен пл╕д утроби Тво╓╖, бо Спасителя народила ╓си душ наших».