Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 10:08

23:50

Небесна республіка (Греція, Метеори)

23:05

Любов єднає нас. Монолог сучасника

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Уманське чудо, сурдопереклад

22:05

Жінка з усміхненими очима, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Ліван. Легенди давнього Тіра

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:20

Театр Лариси Кадирової

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Історія шедевра. Сергій Васильківський

18:15

Так починався великий Купрін

18:10

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:30

14-плюс

17:00

Пономарі

16:50

Літопис

16:35

Моє звірятко

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Сон із дитинства. Незатоплена пам'ять

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:00

Монастир Святих Царствених мучеників

13:35

Віктор Івченко. Майстер і його муза

13:30

Дивосвіт

13:10

Людина праці. Від вогню і пензля (іконопис на склі)

13:00

Твори. Живи. Люби

12:50

Літопис

12:20

Земля заповідна. Національний природний парк Пирятинський

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Територія добра

11:45

Автограф. Край любимый! Сердцу снятся. (С. Єсенін)

11:00

Данило Демуцький. Визнання

10:50

Літопис

10:10

Місце під сонцем. Юрій Комаров. Історія для роздумів, сурдопереклад

10:05

Обитель святого Стефана (Греція, Метеори), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:50

Поезія неба

09:45

Територія добра

09:25

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

09:05

Герберт фон Караян

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Житія святих. Марія Магдалина

08:05

Храм Святого Георгія

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:40

Ранок у Шишкиному лісі

07:30

Добре слово

07:20

Пісня Богородиці

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Житія святих. Преподобний Аліпій Іконописець

06:10

Дерев'яні храми: вічний монолог

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Автограф. Лондон. Темза (У. Вордсворт)

05:30

Ліван. Країна живої історії

05:05

Варлаам Печерський - учень і предтеча

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Тріполі. Православне свідчення на зрізі часів, сурдопереклад

04:00

Місце під сонцем. Рекламіст Джон Бейлі, сурдопереклад

03:35

Петра. Рожева квітка Йорданії

03:00

Олег Борисов. Київські університети

02:30

Земля заповідна. Національний природний парк Пирятинський

02:00

Зодчество

01:45

Піщанська ікона Божої Матері

01:00

Мовою танцю. Павло Вірський

00:25

Розкажи нам, вулице! Костьольна

00:05

Легенди грецьких островів

00:00

Ансамбль Благовість. Хваліте ім'я Господнє

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

24 грудня День прац╕вник╕в арх╕вних установ

24.12.2010

1720-го року Петро I п╕дписав державний акт, яким визначив основи орган╕зац╕╖ державного управл╕ння ╕ вв╕в у вс╕х державних органах влади арх╕ви ╕ державну посаду актуар╕уса (арх╕вар╕уса), якому належало "письма прилежно собирать, оным реестры чинить, листы перемечивать...". В╕дтепер документи, що п╕длягають довготривалому ╕ в╕чному збер╕ганню, повинн╕ були передаватися в один загальний арх╕в. В Укра╖н╕ указом Президента в╕д 1998-го року встановлено профес╕йне свято прац╕вник╕в арх╕вних установ, яке в╕дзнача╓ться 24 грудня.
Якщо потр╕бна достов╕рна ╕нформац╕я про минуле – Вам пряма дорога до арх╕ву. У Нац╕онального арх╕вному фонд╕ – понад 59 м╕льйон╕в одиниць збер╕гання. Якщо скласти вс╕ документи в одну стр╕чку, нею можна 375 раз╕в обгорнути земну кулю по екватору.
Найдавн╕ша пам'ятка Центрального державного ╕сторичного арх╕ву дату╓ться Х╤╤╤-им стол╕ттям. Це пергаментне ╢вангел╕╓ грецькою мовою. Документи про церковно-монастирське землеволод╕ння, духовну осв╕ту, буд╕вництво храм╕в ╕ монастир╕в, плани буд╕вель, описи церковного майна збер╕гаються в рел╕г╕йних установах. Родинн╕ й особист╕ фонди укра╖нських громадських, пол╕тичних ╕ наукових д╕яч╕в – Галаган╕в, Грушевських, Скоропадських, Терещенк╕в – розпов╕дають про ╖хн╓ життя, а також розвиток культури, науки, сусп╕льно-пол╕тичн╕ зрушення. Здеб╕льшого це метричн╕ книги, стародруки, карти. Серед ун╕кальних джерел – напрестольне ╢вангел╕╓, видане у Львов╕ 1636-го року. Ки╖вський митрополит Петро Могила подарував його церкв╕ Спаса на Берестовому.
Документальна спадщина майже восьми стол╕ть укра╖нсько╖ письменност╕ збер╕га╓ться в сховищах спец╕ального семиповерхового комплексу.
Ознайомитися з арх╕вами може кожен. Найчаст╕ш╕ гост╕ тут – науковц╕.
К╕нопл╕вки, фотозн╕мки, ауд╕озаписи збер╕гають в арх╕в╕ ╕мен╕ Пшеничного. Тут можна знайти св╕тлини з кра╓видами Ки╓ва друго╖ половини Х╤Х стол╕ття чи сюжет про коронац╕ю Миколи ╤╤. Перш╕ записи на грамплат╕вках датуються початком XX стол╕ття.
Для належного збер╕гання надчутливих пл╕вок п╕дтримують пост╕йну температуру та волог╕сть. Для захисту в╕д шк╕дливих бактер╕й нав╕ть опром╕нюють пов╕тря. Регулярно проводять експертизу фонд╕в, коп╕юють документи. Щоб поповнити арх╕в, звертаються до ф╕зичних ос╕б, колекц╕онер╕в, приймають на пост╕йне збер╕гання ауд╕ов╕зуальн╕ нос╕╖ ╕нформац╕╖. На ун╕кальн╕ матер╕али створюють страховий фонд. Але все ж таки до них ╓ доступ. Це неймов╕рно ц╕нний матер╕ал для к╕ноф╕льм╕в, теле- ╕ рад╕опередач, наукових конференц╕й, сем╕нар╕в, фестивал╕в...
Арх╕ви – це щось набагато б╕льше, н╕ж спец╕альн╕ установи – скарбниц╕ пам'яток ╕ пам'ят╕. Це безц╕нн╕ нитки, що зв’язують сьогодення з минулим, документальний фундамент ╕стор╕╖ держави, це одне з головних джерел пост╕йного збагачення нац╕╖ ╕ неодм╕нна передумова примноження «нових» знань.

 Про День прац╕вник╕в арх╕вних установ можете б╕льше д╕знатися, переглянувши на нашому сайт╕ арх╕в проекта "Л╕топис. В╕длуння епох".