Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 10:13

23:50

Небесна республіка (Греція, Метеори)

23:05

Любов єднає нас. Монолог сучасника

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Уманське чудо, сурдопереклад

22:05

Жінка з усміхненими очима, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Ліван. Легенди давнього Тіра

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:20

Театр Лариси Кадирової

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Історія шедевра. Сергій Васильківський

18:15

Так починався великий Купрін

18:10

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:30

14-плюс

17:00

Пономарі

16:50

Літопис

16:35

Моє звірятко

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Сон із дитинства. Незатоплена пам'ять

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:00

Монастир Святих Царствених мучеників

13:35

Віктор Івченко. Майстер і його муза

13:30

Дивосвіт

13:10

Людина праці. Від вогню і пензля (іконопис на склі)

13:00

Твори. Живи. Люби

12:50

Літопис

12:20

Земля заповідна. Національний природний парк Пирятинський

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Територія добра

11:45

Автограф. Край любимый! Сердцу снятся. (С. Єсенін)

11:00

Данило Демуцький. Визнання

10:50

Літопис

10:10

Місце під сонцем. Юрій Комаров. Історія для роздумів, сурдопереклад

10:05

Обитель святого Стефана (Греція, Метеори), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:50

Поезія неба

09:45

Територія добра

09:25

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

09:05

Герберт фон Караян

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Житія святих. Марія Магдалина

08:05

Храм Святого Георгія

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:40

Ранок у Шишкиному лісі

07:30

Добре слово

07:20

Пісня Богородиці

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Житія святих. Преподобний Аліпій Іконописець

06:10

Дерев'яні храми: вічний монолог

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Автограф. Лондон. Темза (У. Вордсворт)

05:30

Ліван. Країна живої історії

05:05

Варлаам Печерський - учень і предтеча

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Тріполі. Православне свідчення на зрізі часів, сурдопереклад

04:00

Місце під сонцем. Рекламіст Джон Бейлі, сурдопереклад

03:35

Петра. Рожева квітка Йорданії

03:00

Олег Борисов. Київські університети

02:30

Земля заповідна. Національний природний парк Пирятинський

02:00

Зодчество

01:45

Піщанська ікона Божої Матері

01:00

Мовою танцю. Павло Вірський

00:25

Розкажи нам, вулице! Костьольна

00:05

Легенди грецьких островів

00:00

Ансамбль Благовість. Хваліте ім'я Господнє

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

М╕жнародний день к╕но

28.12.2010

 

28 грудня 1895 року в ╕нд╕йський салон «Гранд-кафе» на бульвар╕ Капуцинок у Париж╕, важко пихкаючи димом ╕ парою, в’╖хав в╕ртуальний потяг. Вит╕вка брат╕в Люм’╓р╕в спричинила пан╕ку серед в╕дв╕дувач╕в ╕ одночасно перетворила небачений атракц╕он на новий вид мистецтва – к╕нематограф.
 

Чи справд╕ в╕дтод╕ саме к╕но форму╓ наш╕ смаки, мову ╕ повед╕нку? Чому уявн╕ персонаж╕ здаються нам реальн╕шими, н╕ж ми сам╕? Що змушу╓ нас переживати долю екранного героя сильн╕ше, н╕ж власну?

Французький режисер Жорж Мель╓с першим застосував у к╕но монтаж ╕ техн╕чн╕ трюки. З 1908 року на пл╕вку зн╕мають театральн╕ вистави. В еру «великого н╕мого» почалася д╕яльн╕сть видатного актора ╕ режисера, ген╕ального ком╕ка Чарльза Чапл╕на. У 20-т╕ роки з'являються детективи, комед╕╖, вестерни.
Епоху звукового к╕но в╕дкрила картина «Сп╕вак джазу» 1927-го року. Першими радянськими звуковими стр╕чками були “Пут╕вка в життя” ╕ «Зустр╕чний».
Завдяки звуку ╕ кольору к╕но захоплю╓, дару╓ не т╕льки в╕дпочинок ╕ розвагу, але й ут╕ху та над╕ю. Не випадково Голл╕вуд – кра╖на найв╕дом╕ших к╕ностуд╕й – ма╓ другу назву – «фабрика мр╕й». 1939-го вийшов перший кольоровий ф╕льм – «В╕днесен╕ в╕тром» за романом Маргарет М╕тчелл.
П╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни надзвичайна популярн╕сть прийшла до ╕тал╕йського неореал╕стичного к╕нематографа – ф╕льм╕в Федер╕ко Фелл╕н╕, Роберто Россел╕н╕, В╕ттор╕о де С╕ка, М╕келанджело Антон╕он╕. 1950-го показали ф╕льм «Расьомон» Ак╕ро Куросави. Це була перша аз╕атська стр╕чка у зах╕дному прокат╕, а Куросава став одним з найв╕дом╕ших режисер╕в св╕ту.
Творч╕ пошуки митц╕в р╕зних кра╖н творили виразну мову сучасного к╕номистецтва. Ум╕нням виражати найскладн╕ш╕ ╕де╖ ╕ смислов╕ в╕дт╕нки, передавати найтонш╕ душевн╕ стани прославився майстер ф╕лософського к╕но ╤нгмар Бергман. Глибок╕ зм╕стовн╕сть ╕ символ╕чн╕сть вир╕зняли роботи Олександра Довженка, Андр╕я Тарковського. Захопливою, динам╕чною фабулою, яскравими типажами запам’ятовуються ф╕льми Копполи, Сп╕лберга та Кемерона.
Сьогодн╕ безумовне л╕дерство у св╕товому прокат╕ належить американському к╕нематографу. Його перш╕сть досяга╓ться насамперед за рахунок ф╕нансових ╕ техн╕чних можливостей. Американська академ╕я к╕номистецтва щор╕чно визнача╓ найкращ╕ роботи ╕ вруча╓ найпочесн╕ший приз – “Оскар”.
Конкуренц╕ю к╕но╕ндустр╕╖, ор╕╓нтован╕й на масового глядача, склада╓ поширене авторське к╕но. Зазвичай, це – сфера ентуз╕аст╕в екранного вт╕лення ориг╕нальних ╕дей, пошуку в╕дпов╕дей на в╕чн╕ питання.

Трохи б╕льше ста рок╕в в ╕стор╕╖ мистецтва – лише митт╓в╕сть. За цей час к╕но здолало шлях в╕д ф╕ксац╕╖ часу, в╕д здивування перед рухомою реальн╕стю до здатност╕ створювати дещо абсолютно небачене ран╕ше. ╤ п╕д╕йшло до меж╕, за якою, за словами Джеймса Кемерона, «╓диною перепоною для творця к╕ноф╕льм╕в стане лише його уява». Що ж, шановний глядачу, при╓мних мандр╕в! Ласкаво просимо у друге к╕ностол╕ття!