Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 10:44

23:05

Монастир пророка Іллі (м. Одеса)

23:00

Молитва Небесним силам

22:20

Місце під сонцем. Щоденник яхтсмена, сурдопереклад

22:05

Василь Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята гора Афон, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Літопис. Відлуння епох

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Громадянська позиція

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:15

Румунська обитель полтавського старця

19:00

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

18:30

Церква і суспільство

18:25

Духовні пісні. О. Гречанінов Сугуба єктенія

18:10

Житія святих. Стефан Великий

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Храм святителя Миколая у Толмачах

17:00

Уроки богослов'я. Історія Православ'я на Русі

16:50

Літопис

16:30

Тріполі. Православне свідчення на зрізі часів

16:20

День у Шишкиному лісі

16:15

Казки та історії

16:05

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Проща

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Обитель святого Стефана (Греція, Метеори)

14:35

Місто миру. Храм Гробу Господнього (Єрусалим)

14:00

Ліван. Легенди давнього Тіра

13:40

Людина праці. Емальєри

13:30

Піщанська ікона Божої Матері

13:00

Джерело мистецтв

12:50

Літопис

12:25

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:40

На горах (М. Грушевський)

11:00

Театр Лариси Кадирової

10:55

Літопис

10:25

Духовна подорож Миколи Гоголя, сурдопереклад

10:05

Відродитися до нового життя (Успенський собор Києво-Печерської Лаври), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:30

Будьте здорові!

09:25

Територія добра

09:05

Православний вісник

09:00

Молитва за мир в Україні

08:50

Пісня Богородиці

08:40

Житія святих. Віра апостола Фоми

08:05

Уроки богослов'я. Догматичне богослов'я

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:50

Територія добра

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Головний собор Одеси

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Ліван. Баламанд

06:10

Житія святих. Просвітитель Піднебесної імперії

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:40

Історія старозаповітного Єрусалима

05:05

Земля заповідна. Житомирське полісся

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Житія святих. Преподобний Феодосій Печерський, сурдопереклад

04:10

Про що говорять руїни Херсонеса, сурдопереклад

04:00

Житія святих. Марія Магдалина, сурдопереклад

03:25

Безмовна проповідь

03:15

Кришталевий храм

03:00

Сила тяжіння (М. Лисенко)

02:35

З іменем Святителя (канонізація свт. Іоасафа)

02:10

Дерев'яні храми: вічний монолог

02:05

Автограф. Мотиви Малоросії (М. Гоголь)

02:00

Житія святих. Святитель Іоасаф Бєлгородський

01:40

Відродитися до нового життя (Успенський собор Києво-Печерської Лаври)

01:00

Місце під сонцем. Олександр Філь

00:10

Драгалевський монастир (Болгарія)

00:00

Прості істини

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

Тиждень 22-й по П’ятидесятниц╕. Тлумачення ╢вангел╕я та Апостола

03.11.2012

122221.jpg

 ╢вангел╕╓

(Лк. 16, 19-31)

Деяка людина була заможною, одягалася в порф╕ру ╕ в╕ссон, ╕ щодня бенкетувала з блиском. Жив багач соб╕ на вт╕ху, носив найдорожчий одяг: порф╕ру (плащ, верхн╕й одяг з дорого╖ матер╕╖ червоного кольору), в╕ссон (б╕ла тонка, н╕жна матер╕я з вищих сорт╕в шовковистого льону; з в╕ссону готувався нижн╕й одяг, по-нашому б╕лизна), ╕ щодня у ц╕╓╖ людини були розк╕шн╕ ╕ багатолюдн╕ бенкети.

Був також деякий жебрак, на ╕м'я Лазар, який лежав б╕ля вор╕т його у струпах ╕ жадав насититися крихтами, що падали ╕з столу багача... Б╕ля вор╕т багача лежав убогий б╕дняк Лазар, увесь в струпах, ймов╕рно, унасл╕док голоду. Ус╕ма забутий ╕ покинутий, Лазар годувався тим см╕ттям ╕ крихтами, як╕ залишалися п╕сля веселих бенкет╕в багача. Але й ц╕ крихти не завжди вдавалося отримати б╕дняков╕. Собаки, що зб╕галися, з жад╕бн╕стю по╖дали см╕ття, що виносилося з палат багача, а пот╕м лизали рани ╕ струпи Лазаря, що запод╕ювало йому велик╕ страждання; а в╕н був такий слабкий, що нав╕ть не мав сил в╕д╕гнати ╖х.
Багач, звичайно, знав про ╕снування Лазаря ╕ м╕г би йому допомогти: не можна сказати, що в╕н був скупий, оск╕льки витрачав щодня велик╕ суми; просто п╕д впливом багатства розвинулася в ньому безсердечн╕сть до б╕дних, безжал╕сн╕сть.
Коли помер убогий б╕дняк Лазар, душа його в╕днесена була Янголами на лоно Авраамове. У ╕уде╖в було в╕рування, що душ╕ праведних людей в╕дносяться на небо Янголами ╕ удостоюються блаженства в Царств╕ Небесному. Про обставини смерт╕ багача згаду╓ться лише те, що були влаштован╕ похорони, ймов╕рно так╕ ж багат╕ ╕ пишн╕, яким було ╕ усе життя багача.
Замогильний стан багача ╕ Лазаря представля╓ться зовс╕м в зворотному в╕дношенн╕: Лазар - на лон╕ Авраамов╕м, а багач - у пекл╕. Будучи в муках, багач п╕дняв оч╕ сво╖ ╕, побачивши вгор╕ над собою Аврама ╕ Лазаря, заволав: Отче Аврааме! ...п╕шли Лазаря, щоб омочив к╕нець перста свого у вод╕ ╕ похолодив язика мого; бо я страждаю в полум'╖. Як ран╕ше Лазар жадав насититися хоча б крихтами, так тепер багач просить краплю води. Але Авраам в╕дпов╕да╓, що тепер╕шн╓ положення ╕ багача ╕ б╕дняка знаходиться в точн╕й справедлив╕й протилежност╕ у пор╕внянн╕ ╕з колишн╕м станом, а тому в╕дмовля╓ багачев╕ в його проханн╕, додаючи, що м╕ж ними, тобто м╕ж небом ╕ пеклом, велика непрох╕дна пр╕рва.
В╕д нестерпних страждань багачев╕ зда╓ться, що в╕н в╕в би абсолютно ╕нше життя, якби знав про те, що на нього чека╓, тому просить послати Лазаря до брат╕в, що залишилися на земл╕, щоб попередити про жахливу долю гр╕шник╕в. Але Авраам в╕дпов╕да╓ йому, що на земл╕ ╕снують закон ╕ пророки ╕ що якщо люди ╖х не слухають, то не пов╕рять ╕ не послухають ╕ посланця з неба.
В╕дпов╕дь Авраама вказу╓ на ╕стотну причину нерад╕ння людей про свою замогильну долю. Це гр╕ховна з╕псован╕сть серця, наполегливе небажання насл╕дувати вказ╕вки слова Божого. Це небажання таке сильне, що нав╕ть якщо б хто з мертвих воскрес ╕ явився застерегти людей про засудження, то вони, прив'язан╕ до св╕ту ╕ до гр╕ха, не пов╕рили б воскреслому ╕, мабуть, засумн╕валися б, як це тепер часто бува╓, в ╕стинност╕ ╕снування замогильного св╕ту ╕ нагороди за заслугами в земному житт╕.
Браття, пам'ята╓те про годину смертну ╕ суд непредвзятого Владики!

Апостол

(Гал. VI, 11-18)

11. Бачите, як багато написав я вам сво╓ю рукою.

12. Ус╕, хто бажа╓ хвалитися плоттю, примушують вас обр╕зуватися лише для того, щоб не зазнати пересл╕дувань за хрест Христа;

13. Бо нав╕ть т╕, що обр╕зуються, не дотримуються закону, але вимагають, щоб ви обр╕зувалися, аби похвалитися у ваш╕й плот╕.

14. А я не бажаю хвалитися, х╕ба що хрестом Господа нашого ╤суса Христа, Котрим для мене св╕т розп‘ятий, ╕ я для св╕ту,

15. Бо у Христ╕ ╤сус╕ н╕чого не означа╓ н╕ обр╕зання, ан╕ необр╕зання, а нове твор╕ння.

16. Тим, котр╕ вчиняють за цим правилом, мир ╖м, ╕ мил╕сть, та ╤зра╖лев╕ Божому.

17. А вт╕м, н╕хто не обтяжуй мене, бо я ношу рани Господа ╤суса на т╕л╕ мо╓му.

18. Благодать Господа нашого ╤суса Христа ╕з духом вашим, браття! Ам╕нь.

Cвятий апостол Павло вимушений був письмово викласти перед галатами, ╖м же наверненими до Христа, св╕й погляд на в╕дношення старозав╕тних обряд╕в, богослуж╕ння ╕ обр╕зання до новозав╕тного життя. ╤, що особливо чудово, все Послання до Галат╕в святий апостол Павло написав сам, сво╓ю власною рукою. ╤нш╕ ж його послання були надиктован╕ ним, а в╕н т╕льки п╕дписував п╕д ними сво╓ ╕м'я ╕ в╕тання до християн (Рим. XVI, 22; 1 Кор. XVI, 21).
Гл. VI, ст. 11. Бачите, брат╕я, як багато написав я вам сво╓ю рукою, як н╕коли ╕ н╕кому не писав з християн. ╤ зробив це, в тому числ╕, через почуття любов╕ до них. В╕н спонука╓ ╖х пожал╕ти його, оц╕нити любов його та працю в письмовому вигляд╕ вчення Христового, ╖м викладеного.
Св. апостол у сво╓му посланн╕, викрива╓ неправедн╕ нам╕ри, щодо старих обряд╕в:
(ст. 12) Ус╕, хто бажа╓ хвалитися плоттю, примушують вас обр╕зуватися лише для того, щоб не зазнати пересл╕дувань за хрест Христа. Як бачите, наклепникам Павла - хоч ╕ молодим християнам, не хот╕лося не лише постраждати, прийняти рани ╕ виразки за ╕м'я Христове, але нав╕ть в╕дчути легке гон╕ння. Такою повед╕нкою вони думають догодити ╕ нашим, ╕ вашим: ╕ себе зберегти в╕д гон╕нь, ╕ ╕нших виручити з небезпеки зазнати мук за Христа, ╕ нав╕ть заслужити в╕д гонител╕в схвалення за таку д╕яльн╕сть.
Ст. 13. Мимовол╕ пригадуються тут слова Христов╕ про ╓врейських учител╕в, як╕ сво╓ю завзят╕стю в ╕удейств╕ гублять себе самих ╕ старанним наверненням в ╕удейство роблять ще нещасн╕шими навернених ними людей. (Мф. XXIII, 15, 28, 13). З роду таких лицем╕р╕в були ╕ т╕ хрещен╕ ╓вре╖, як╕ ворогували проти апостола Павла. Вони не звертають уваги ╕ не шкодують, що таких прибульц╕в вони роблять синами г╕╓ни, удв╕ч╕ г╕ршими за них самих. Все це робиться через самолюбн╕сть ╕ самокорислив╕сть.
Ст. 14. Хваляться, хвастають звичайно тим, що особливо ц╕ну╓ться ус╕ма, що вважа╓ться г╕дн╕стю, наприклад багатством, знатн╕стю роду, вдачею в п╕дпри╓мствах, розумом, вчен╕стю, винах╕длив╕стю, хорошими, слухняними ╕ обдарованими д╕тьми. ╤ св. апостол м╕г би, зда╓ться, без самолюбност╕ вказати ╕ на сво╖ переваги, наприклад на почесне римське громадянство, на св╕й розум ╕ велику вчен╕сть, на сво╓ значення серед ╕нших християнських д╕яч╕в. Проте ж про все це в╕н умовчу╓, усе це вважа╓ марним, н╕чого не вартим. Для нього рад╕сть, честь ╕ слава - в Хрест╕ ╤суса Христа, роз╕п’ятого за вс╕х нас ╕ давшому св. апостолов╕ теж понести за Його ╕м'я хрест.
Через Хрест Христов ми зробилися спадко╓мцями Богов╕, сп╕вспадко╓мцями Христу. ╤ св. апостол, об╕йнятий незреченною любов'ю до нас Боголюдини, назавжди в╕ддався Йому, полюбив Його ус╕╓ю душею, ус╕м серцем ╕ ус╕м розум╕нням сво╖м. Для нього життя т╕льки з Христом ╕ в Христ╕. В╕н полишив будинок, р╕д ╕ н╕ в що поставив свою працю ╕ подвиги. В╕н для св╕ту роз╕п’ятий, мертвий, глухий до похвал в╕д людей, до блаженства, до родич╕в. ╤ ми, браття, повинн╕ хвалитися Хрестом Христовим, прославляти безм╕рне милосердя Спасителя до нас, нег╕дних, ╕ пропов╕дувати про хресн╕ Його подвиги.
(ст. 15) Бо у Христ╕ ╤сус╕ н╕чого не означа╓ н╕ обр╕зання, ан╕ необр╕зання, а нове твор╕ння, чисто християнське життя. В╕дм╕нн╕сть обряд╕в, народних смак╕в при ╓дност╕ в╕ри склада╓ красу зовн╕шнього, ╕стинно християнського життя. Все одно, як весною при пануюч╕й зелен╕ на лугу р╕зноман╕тн╕сть кв╕т╕в зб╕льшу╓ красу природи. Всякий ╕стинний християнин, якого б племен╕ в╕н не був, чи рос╕янин, болгарин, серб, араб або грек, якщо т╕льки в╕н ╕стинно збер╕га╓ Православ'я, то вид╕ля╓ться з╕ свого ╓диноплеменного сусп╕льства, ╓ новим твор╕нням, живе кращими поривами чисто╖ любов╕ до вс╕х ╕ кожного без в╕дм╕нност╕ племен╕ ╕ вищими ц╕лями, п╕клуючись про служ╕ння ╓дино╖ ╕стинно╖ Церкви.
Ст. 16. Тим, котр╕ вчиняють за цим правилом, апостол Павло посила╓ мир ╕ мил╕сть, оск╕льки ус╕ вони, будучи р╕зних племен ╕ обряд╕в, через ╓дн╕сть в╕ри ╕ любов╕ складають ╕стинних чад Божих, народ святий, людей оновлення - ╕стинний ╤зра╖ль Божий.
Ст. 18. Да буде Благодать Господа нашого ╤суса Христа ╕з духом вашим, браття! Ам╕нь.