Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 10:05

23:05

Монастир пророка Іллі (м. Одеса)

23:00

Молитва Небесним силам

22:20

Місце під сонцем. Щоденник яхтсмена, сурдопереклад

22:05

Василь Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята гора Афон, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Літопис. Відлуння епох

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Громадянська позиція

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:15

Румунська обитель полтавського старця

19:00

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

18:30

Церква і суспільство

18:25

Духовні пісні. О. Гречанінов Сугуба єктенія

18:10

Житія святих. Стефан Великий

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Храм святителя Миколая у Толмачах

17:00

Уроки богослов'я. Історія Православ'я на Русі

16:50

Літопис

16:30

Тріполі. Православне свідчення на зрізі часів

16:20

День у Шишкиному лісі

16:15

Казки та історії

16:05

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Проща

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Обитель святого Стефана (Греція, Метеори)

14:35

Місто миру. Храм Гробу Господнього (Єрусалим)

14:00

Ліван. Легенди давнього Тіра

13:40

Людина праці. Емальєри

13:30

Піщанська ікона Божої Матері

13:00

Джерело мистецтв

12:50

Літопис

12:25

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:40

На горах (М. Грушевський)

11:00

Театр Лариси Кадирової

10:55

Літопис

10:25

Духовна подорож Миколи Гоголя, сурдопереклад

10:05

Відродитися до нового життя (Успенський собор Києво-Печерської Лаври), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:30

Будьте здорові!

09:25

Територія добра

09:05

Православний вісник

09:00

Молитва за мир в Україні

08:50

Пісня Богородиці

08:40

Житія святих. Віра апостола Фоми

08:05

Уроки богослов'я. Догматичне богослов'я

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:50

Територія добра

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Головний собор Одеси

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Ліван. Баламанд

06:10

Житія святих. Просвітитель Піднебесної імперії

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:40

Історія старозаповітного Єрусалима

05:05

Земля заповідна. Житомирське полісся

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Житія святих. Преподобний Феодосій Печерський, сурдопереклад

04:10

Про що говорять руїни Херсонеса, сурдопереклад

04:00

Житія святих. Марія Магдалина, сурдопереклад

03:25

Безмовна проповідь

03:15

Кришталевий храм

03:00

Сила тяжіння (М. Лисенко)

02:35

З іменем Святителя (канонізація свт. Іоасафа)

02:10

Дерев'яні храми: вічний монолог

02:05

Автограф. Мотиви Малоросії (М. Гоголь)

02:00

Житія святих. Святитель Іоасаф Бєлгородський

01:40

Відродитися до нового життя (Успенський собор Києво-Печерської Лаври)

01:00

Місце під сонцем. Олександр Філь

00:10

Драгалевський монастир (Болгарія)

00:00

Прості істини

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

Тиждень 25-й по П’ятидесятниц╕. Тлумачення ╢вангел╕я та Апостола

24.11.2012


╢вангел╕╓

(Лк 10, 25–37)

Один законник, спокушаючи ╤╕суса, сказав: Учителю! Що мен╕ робити, щоб успадкувати життя в╕чне? Законник – людина осв╕чена, вправна в закон╕, вивчення якого становило головний предмет осв╕ти ╕удейсько╖. Не з добрим нам╕ром звернувся законник до ╤╕суса, але спокушаючи Його. Чи не скаже В╕н чого-небудь проти закону? Цим в╕н намагався сп╕ймати Його на слов╕, можливо, щоб обвинуватити Його, що В╕н вчить проти закону.
У закон╕ що написано? Вправному в закон╕ й лукавому сперечальников╕ Господь в╕дпов╕да╓ посиланням на самий закон. Спокушення, таким чином, цього разу було безусп╕шне: законника Господь в╕д╕слав до закону, у якому викладен╕ запов╕д╕ про любов до Бога й до ближнього.
А хто м╕й ближн╕й?.. Законник, н╕би виправдовуючись у сво╓му першому питанн╕ й бажаючи показати, що в╕н викону╓ вимоги закону, а якщо не викону╓, то, х╕ба, по невизначеност╕ вимог законних (як, наприклад, у закон╕ не визначено, кого вважати ближн╕м), зада╓ це нове питання. У в╕дпов╕дь на нього Господь виголошу╓ притчу про милосердого самарянина.
Один чолов╕к ╕шов з ╢русалима до ╢рихону... ╢рихон, велике у той час м╕сто ╕удейське, сто╖ть верстах в 20 в╕д ╢русалима. Дорога м╕ж цими двома м╕стами була пустельна й дика, тут чимало було диких зв╕р╕в ╕ траплялися розб╕йники, як╕ й грабували мандр╕вник╕в.
╤ потрапив до рук розб╕йник╕в, як╕... поранили його ╕ в╕д╕йшли, залишивши його ледве живого... Священик... побачивши його, пройшов мимо. Так само ╕ лев╕т... п╕д╕йшов, подивився ╕ пройшов повз. Священик ╕ лев╕т – це особи, призначен╕ за законом служити при скин╕╖. Служителям Бога, що виконували священнод╕йства при храм╕ перед лицем ╤╓гови, здавалося б, природн╕ше, н╕ж кому-небудь ╕ншому, виконати обов'язок любов╕ до нещасного, що постраждав в╕д рук розб╕йник╕в. Але вони лише подивилися на нього й пройшли стороною.
Самаряни були теж ╓вре╖, але мали деяк╕ в╕дм╕нност╕ в обрядовому закон╕ й тому вважалися ╕удеями за розкольник╕в ╕ нав╕ть б╕льше – за людей, невартих сп╕лкування, як язичники. Самарянин полив на рани нещасного масло й вино, як╕ в т╕ часи вживалося л╕ками для пом’якшення болю в╕д ран ╕ заго╓ння.
Вникаючи в зм╕ст ╕ висновок ц╕╓╖ притч╕, ми бачимо, що вона не ц╕лком в╕дпов╕да╓ питанню законника. Останн╕й запитував: хто ╓ м╕й ближн╕й? Притча ж зображу╓, як ╕ хто з тих трьох став ближн╕м тому, хто постраждав в╕д розб╕йник╕в; у такий спос╕б вчить законника, як йому потр╕бно чинити стосовно ╕нших людей, тобто не розбираючи м╕ж «ближн╕ми» ╕ «далекими», подавати вс╕м нещасним, як╕ трапляються шляхом, посильну допомогу. Законник запитував: «Хто ╓ ближн╕й м╕й?», – начебто побоюючись полюбити людей, яких в╕н не повинен любити. Господь же в╕дпов╕да╓ йому: сам зробися ближн╕м тому, хто ма╓ потребу в тоб╕, а не запитуй, чи ближн╕й в╕н тоб╕ чи н╕. Треба дивитися не на людей, а на себе, на сво╓ серце, щоб у ньому не було холодност╕ й черствост╕, а було б милосердя самарянина, доброзичлив╕сть ╕ сп╕вчуття. Кому ми виявимо мил╕сть, той ╕ буде наш ближн╕й, хто б в╕н не був за в╕рою й нац╕ональн╕стю. А оск╕льки вс╕ люди мають потребу у вза╓мн╕й допомоз╕, то вс╕ люди повинн╕ бути ближн╕ми одне одному.

Апостол

(Еф. IV, 1–6)

1. Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися г╕дно звання, до якого ви покликан╕,
2. з усякою смиренномудр╕стю й лаг╕дн╕стю та довготерп╕нням, терплячи один одного з любов’ю,
3. прагнучи зберегти ╓дн╕сть духу в союз╕ миру.
4. Одне т╕ло й один дух, як ви й покликан╕ в одн╕й над╕╖ покликання вашого;
5. один Господь, одна в╕ра, одне хрещення,
6. один Бог ╕ Отець ус╕х, Який над ус╕ма, ╕ через ус╕х, ╕ в ус╕х нас.

Гл. IV, 1. Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися г╕дно звання, до якого ви покликан╕.

Званням назива╓ться той стан, який да╓ться людин╕ у громадськ╕й д╕яльност╕, ╕ зг╕дно з ц╕╓ю д╕яльн╕стю надаються йому т╕ або ╕нш╕ права. При цьому чим вище права, тим вище, важче передбачаються ╕ обов'язки. У чому ж поляга╓ наше звання, яким ми повинн╕ дорожити?
Перше наше звання, наша г╕дн╕сть – загальнолюдськ╕. Людина створена за образом Божим, вона поставлена Творцем вище вс╕х земних ╕стот, вона призначена бути царем над ус╕м видимим св╕том. ╤ для такого царственого положення людин╕ дан╕ в╕дпов╕дн╕ сили: розум ╕ свобода.
Звання, яке нами здобува╓ться, – це ╓ звання християнське. Ми назива╓мося чадами Св╕тла, синами Божими, спадко╓мцями Богу, сп╕вспадко╓мцями Христу, друзями Йому. Ми назива╓мося православними, тобто право й ╕стинно славимо Господа, твердо в╕ру╓мо, ╕ зобов'язу╓мося в╕рно дотримувати в житт╕ Христового закону.
В. 2. По-перше, у смиренномудрост╕ й лаг╕дност╕, тобто ми не повинн╕ н╕ пишатися сво╓ю правов╕рн╕стю, н╕ похвалятися нею, н╕ знущатися над тими, що помиляються й в╕рують по-╕ншому. Напроти, ми повинн╕ ╕з благогов╕нням ╕ вдячн╕стю до Бога пам’ятати ╕ розпов╕дати про нашу правов╕рн╕сть як дар благодат╕ Божо╖ нам.
В╕ротерпим╕сть, розумне, обережне ставлення до чужих в╕рувань ╕ рел╕г╕йних обряд╕в, повага до чужо╖ сов╕ст╕ споконв╕ку були в нашому законодавств╕ й у зовн╕шньому житт╕. Вони ╜рунтуються на загальнохристиянськ╕й любов╕ до ближнього й призначен╕ зберегти, усталити мир у сусп╕льств╕ нашому; мир же ╕ ╓ умовою благоденства. Так дивиться на цю терпим╕сть ╕ св. апостол Павло.
В. 2–3. Милостиво ставтеся один до одного з любов’ю, прагнучи зберегти ╓дн╕сть духу в союз╕ миру. Нелегка запов╕дь, запропонована апостолом: зберегти ╓дн╕сть духу в союз╕ миру. Потр╕бно вм╕ння дотримати ╓днання духу при р╕знохарактерност╕ ос╕б, а особливо за наявност╕ р╕зних в╕роспов╕дань. Часто доводиться бачити, що збер╕гають мир, потураючи ╕ншому, жертвуючи чесними сво╖ми переконаннями, принижуючи свою г╕дн╕сть, потураючи вищому, в╕д якого одержують хл╕б, кошти, сприятливе положення. Чи бажана така одностайн╕сть, коли, щоб уникнути сварки, один прикрива╓ проступки ╕ншого, наприклад, в розтрат╕ громадських сум, ╕ через те шкодить сусп╕льному добробуту? Н╕, не таким ма╓ бути милостиве ставлення и турбота не про таку ╓дн╕сть духу. Потр╕бно, бажано й корисно те ╓днання духу, яке ма╓ й початком, ╕ метою любов до Православ╕я, до ╕стини й чесност╕. Т╕льки при ц╕й свят╕й сил╕ вс╕ ми можемо скласти
(в. 4) ╓дине, могутн╓, довгов╕чне т╕ло, одну душу, одну громаду, як ус╕ ми й покликан╕ в одн╕й над╕╖ нашого покликання, тобто до того, щоб ус╕ ми правильно спов╕дували ╢диного, Всемогутнього, ╤стинного Господа, одну православну в╕ру й приймали одне хрещення в ╕м'я Свято╖ Тр╕йц╕ для нашого спас╕ння.
Так, православн╕, повинна бути одна в╕ра. Христос приходить на землю для того, щоб пров╕стити людям ╕стину, яка не дво╖ться й не тро╖ться. Керуючись ╕стиною, людина по прямому шляхов╕ через ╓дине хрещення йде до мети свого звання. Для ╓дино╖ в╕ри дане й одне хрещення. Щоб хрещення вважалося д╕йсним, православним, для цього потр╕бно робити його в ╕м'я Свято╖ Тр╕йц╕ через тро╓кратне занурення, щонайменше через кроплення, ╕ до того ж так, щоб при першому зануренн╕ сказано було: «Охрещу╓ться раб Божий, або раба Божа, (╕м'я) в ╕м'я Отця, ам╕нь»; при другому: «Сина, ам╕нь»; при третьому: «╕ Святого Духа, ам╕нь, нин╕ й пр╕сно й на в╕ки в╕к╕в, ам╕нь». Це правило потр╕бно знати вс╕м вам, православн╕, тому що в крайн╕х випадках дозволя╓ться хрестити всякому правов╕рному, наприклад, удалин╕ в╕д параф╕яльного причту, через хворобу або в╕дсутн╕сть священнослужителя, або через небезпеку для життя дитини. А в житт╕ ц╕ випадки бувають; ось тому з мирян част╕ше вс╕х охрещують д╕тей сповитухи.
В. 6. Один… Отець вс╕х, Який Цар над ус╕ма й д╕╓ через ус╕х ус╕ляко, щоб спасти людину. При ╓днанн╕ духу через в╕ру й любов – Господь жив би в ус╕х нас.
Православн╕, люб╕ть святу свою, спасенну, ╓дино ╕стинну Церкву з ╖╖ вченням. Нема╓ кращо╖ за не╖. Недарма тепер ╕ ╕нов╕рц╕ обертають погляди й серця до нашого Православ╕я; визнають у ньому умову миру й у ньому т╕льки бачать вих╕д з╕ сво╖х скрутних рел╕г╕йних непорозум╕нь. Американц╕ й н╕мц╕ ретельно й дружно заходилися вивчати нашу в╕ру.
Будемо молитися: ╤ буде одне стадо ╕ один Пастир (╤н X, 16), хай живе у вс╕х душах ╓диний Бог ╕ Отець вс╕х.
 

Прото╕╓рей Васил╕й Михайловський
ПОЯСНЕННЯ АПОСТОЛЬСЬКИХ ЧИТАНЬ