Тиждень 26-й по П?ятидесятниці. Тлумачення Євангелія та Апостола

01.12.2012

Євангеліє
(Лк. 12, 16-21)

У однієї багатої людини був хороший урожай в полі; і він розмірковував сам з собою: що мені робити? нікуди мені зібрати плодів моїх. І сказав: ось що зроблю: зламаю житниці мої і побудую великі, і зберу туди увесь хліб мій і усе добро моє. І скажу душі моїй: душа! багато добра лежить у тебе на багато років; покойся, їж, пий, веселися...
Нерозумний багач на багато років склав план як би пожити веселіше і без турбот, але волевиявленням Божим цей план руйнується у зародку: Божевільний! у цю ніч душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?
Багач уявив, що багатство є плід його праць, а не дар Божий, і що воно тепер і врятує його від всіх життєвих негараздів. Він забув приклад Іова, який в один день втратив усе своє майно; забув, що багатство його могли і вогонь спалити, і злодії вкрасти, і ще багато, що може його винищити. Воістину божевільний багач! - він поставив себе на один рівень з тваринами. Хіба для того дане життя людині, щоб лише пити і веселитися? Людина створена на справи благі, для удосконалення своєї духовної природи. І подивіться, як метушиться багач, не знаючи, що зробити з багатством! І для кого клопоче? По смерті його багатство може потрапити в руки лихі; марнотратні і невдячні спадкоємці розтратять його без жодного жалю на божевільну гульню і на всякі навіжені затії.
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не у Бога багатіє.
Сенс слів - у Бога багатіти - пояснює нам Сам Христос: Продавайте маєтки ваші і давайте милостиню. Готуйте собі домівки, що не занепадають, скарб, який не убожіє на небесах, куди злодій не наближається і де міль не з'їдає, бо де скарб ваше, там і серце ваше буде (Лк. 12, 33).
Чи пам'ятаєте ви про тих людей великої віри і великого одухотворення, які звалися Христа заради юродивими? З невтішною скорботою в серці, іронізуючи над усіма тими благами і перевагами, яких так жадібно чекають люди, ледве одягнені в жалюгідне дрантя, голодні і холодні, вони проходять через життя, не маючи постійного притулку. Які туляться де-небудь на паперті церковній і іноді в люті морози, як те було з одним з великих руських блаженних, шукають якби зігрітися у будці собаки.
Ось який погляд християнина на багатство, що є ідолом для світу. І ви спитаєте: так що ж, усім роздавати свої маєтки і бігти в пустелю? О, ні! Це доля небагатьох, обраних душ. Це верхівка тієї досконалості, до якої закликав Христос багатого юнака (Мф. 19, 21). Але будь-який християнин повинен тримати себе в християнському настрої відносно земного свого достатку і вживати його на служіння Богові.

Апостол
(Еф. V, 8-19)

8. Свого часу ви були пітьма, а тепер - світло в Господі: вчиняйте, як діти світла,

9. Тому що плід Духа є у всілякім добрі, праведності та істині;

10. Досліджуйте, що Богові угодно.

11. І не беріть участі у неплідних справах темряви, але й звинувачуйте.

12. Бо про те, чим вони потайки займаються, соромно й казати.

13. А все виявлене стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло;

14. Тому й сказано: Підведися сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.

15. Отож, зважайте, поводьтеся обережно, не так, як нерозумні, але як мудрі,

16. Поціновуючи час, тому що дні лукаві.

17. Отож, не будьте нерозважливі, але пізнавайте, що є воля Божа.

18. І не впивайтеся вином, від котрого приходить розпуста; але виповнюйтеся Духом;

19. Наставляючи самі себе псалмами і славослів'ям і співом духовних пісень, співаючи і оспівуючи в серцях ваших Господові;

Гл. V, 8. Браття, поступайте, як чада світла. А рятівне світло, яке освічує всіх, тільки одне; це - Господь наш Ісус Христос. Від Нього ми запозичуємо або повинні запозичувати ті промені Божественного світла, які освічують нас, а через нас і інших. Світла не приховаєш. Де з'являється світло, звідти пітьма біжить. Чи є в нас відблиски світла Христового? Придивимося до нашої душі і до нашого життя і тоді дізнаємося, чи є ми чадами світла.
1. За словами св. апостола, чада світла повинні заявляти про свій християнський настрій передусім в ділах любові, у всілякій благості (Єф. V, 9). Тому що саме ділом ? власним прикладом життя краще всього засвідчується загальний настрій людини. Проявляйте, як говорить апостол, своє звання у всілякій благості, тобто будьте добрими постійно і наскільки можливо до усіх, не лише до ближніх, які нам співчувають, але й до чужих, навіть до ворогів.
Ст. 15, 16. Дивіться, поступайте обережно, ...цінуючи час, тому що дні лукаві. Це означає: дні лукаві тому, що час не чекає нас, коли ми почнемо доброчесне життя; воно тече безповоротно, і за кожну хвилину доведеться дати звіт; тому ми повинні дорожити кожною годиною, кожну хвилину бути на варті і будь-який випадок використовувати на благо нам і нашій вітчизні, щоб сусід наш не застав нас зненацька. Для цього ми маємо бути постійно в чесній, напруженій праці, постійно уважні до себе і до свого положення в загальнолюдській сім'ї; повинні перебувати у тверезому стані і не спати - стежити за проявами Промислу Божого в долях людей нам близьких, сусідніх народів і далеких царств.
Ст. 17. Пізнайте, що ж є, де і як проявляється, воля Божа.
Але, нажаль, при самоспостереженні і спостереженні за оточуючими людей подіями дуже шкодить непомірність, яка притуплює розум і взагалі усипляє душу. Ось чому св. апостол, кажучи про спостереження над часом і життям, одразу ж вказує і на таке: Не упивайтеся вином! Як же? "Руси есть веселие пити", - сказав свого часу за нас ще за часів язичництва князь Володимир. І в російському народі пам'ятний цей заповіт. П'є він і з радості, і з горя; п'є і без радості, і без горя, а так собі, без мети і сенсу; і пропиває православний в один день свої трудові, зароблені протягом тижня гроші, залишаючи свою сім'ю, свою дружину, яка вдома трудиться і малих дітей без шматка хліба, без надії на допомогу. Пиячить, бешкетує, накликає на себе добровільно, хоча і несвідомо, хвороби, піддається нерідко карам суду, і через що, і навіщо? Через те, що немає осмислення свого християнського звання, немає ощадливості, тільки нехтування сімейними обов'язками; немає належної в нім просвіти. Через пияцтво принижується людська гідність, витрачаються непродуктивно для Росії великі капітали, занепадає господарство, сімейне щастя і подружній світ, подається поганий приклад молодому поколінню; пропадає дарма при "веселих бенкетах" дорогоцінний час - цей великий дар Божий, гасяться душевні сили, втрачається любов до праці чесної і постійної. Людина, іноді цілий народ, під впливом такого життя впадає в дрімоту. У вині не мужайтеся - вино багатьох згубило.
Підведися ж, православний, спяй, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос (Єф. V, 14), який говорить через Церкву, що збуджує в нас народну самосвідомість і прикликає нас до життя повного, до праці самостійної.
Ст. 18. Не упивайтеся вином і не тіштеся спиртним запахом; але сповнюйтесь духом релігії Христової, добромисним настроєм добрих людей; дорожіть їх розумними бесідами, тримайтеся їх. І окрім пивних утіх є у світі немало засобів для насолоди життям, для благородної розваги, наприклад спів і музика.
Ст. 19. Будемо ж наставляти самих себе псалмами і славослов?ям і співами духовними, сповнюючи серця наші, а не на вустах тільки, підносячи хвалу і дяку Господові, Творцеві і Спасителеві нашому.