Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 15:00

23:50

Автограф. Північний Кавказ. Ельбрус

23:05

Мовою танцю. Павло Вірський

23:00

Молитва Небесним силам

22:05

Наша Троя (о. Хортиця), сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Місце під сонцем. Ігумен Валеріан. Проповідь. Обійняти серцем

21:10

Територія добра

21:00

Літопис

20:25

Доля одна на двох

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Автограф. Я когда-то был сыном Земли... (К. Бальмонт)

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Пономарі

18:40

Дорога додому

18:15

14-плюс

18:10

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:50

Автограф. Я не бував. (В. Симоненко)

17:25

Земля заповідна. Мандрівки EQVITES на Мадагаскарі

17:00

Рідні люди. Андре Лабан, Жак Ів Кусто

16:50

Літопис

16:30

Моє звірятко

16:20

День у Шишкиному лісі

16:15

Казки та історії

16:05

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Світи Івана Франка

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:35

Іспит на милосердя (сестринське служіння)

14:00

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

13:40

В. Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята Гора Афон

13:10

З дивовижного світу дитинства

13:00

Твори. Живи. Люби

12:45

Літопис

12:25

Моє звірятко

12:20

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:45

Територія добра

11:40

Автограф. Світло мудрості Григорія Сковороди

11:00

Місце під сонцем. Григорій Філіпповський. Аксіома добра

10:45

Літопис

10:05

Иордания. Путь к небу

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:35

Микола Лєсков. Сила віри

09:30

Територія добра

09:05

Петра. Рожева квітка Йорданії

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Звіринецькі печери

08:05

Преподобний Нестор. Повернення додому

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:25

Свята душа Григорія Сковороди

07:20

Пісня Богородиці

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:15

Медіолан-Мілан

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Ансамбль Благовість. Хваліте ім'я Господнє

05:35

Помилуй мя, Боже (Світязький Петро-Павлівський монастир, Волинь)

05:15

Я прийняв рішимість. Митрополит Костянтин (Дьяков)

05:05

Осяйна пісня життя (Кіровоградський музей М. Кропивницького)

05:00

Молитва Отче наш

04:50

Житія святих. Жити для зустрічі з Христом, сурдопереклад

04:30

Ліван (Баламанд), сурдопереклад

04:00

Музей Миколи Леонтовича, сурдопереклад

03:25

Безмовна проповідь

03:15

Вірність Христу (храм свв. Новомучеників, Черкаська обл.)

03:00

Житія святих. Апостол і євангеліст Лука

02:40

Перлина Південного узбережжя Криму

02:25

Дорога до храму. Вівтар

02:10

Арлекін і філософ (М. Крушельницький)

02:00

Літо в Юрзуфі

01:40

Житія святих. Цариця Тамара

01:00

Місце під сонцем. Андрій Ткачов

00:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

00:00

Хотинська фортеця

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила у свято Входу Господнього до ╢русалима у Храм╕ Христа Спасителя

14.04.2014

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила у свято Входу Господнього до ╢русалима у Храм╕ Христа Спасителя 13 кв╕тня 2014 року, в нед╕лю 6-ту Великого посту, ва╕й, свято Входу Господнього в ╢русалим, Свят╕ший Патр╕арх Московський ╕ вс╕╓╖ Рус╕ Кирил звершив Божественну л╕тург╕ю в кафедральному соборному Храм╕ Христа Спасителя в Москв╕. П╕сля зак╕нчення богослуж╕ння Предстоятель звернувся до в╕руючих ╕з пропов╕ддю.

В ╕м'я Отця, ╕ Сина, ╕ Святого Духа.

Сьогодн╕, дорог╕ владики, отц╕, брати й сестри, ми в╕дзнача╓мо велике дванадесяте свято — Вх╕д Господн╕й в ╢русалим. ╤ апостольське читання, яке було запропоновано нам сьогодн╕ за Божественною л╕тург╕╓ю, — це невеликий уривок з послання апостола Павла до християн, як╕ жили в м╕ст╕ Филиппи на п╕вноч╕ Грец╕╖ (Флп. 4:4-9). Апостол говорить у цьому посланн╕ дивовижн╕ за глибиною ╕ значущостю слова: «Св╕т Божий, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, нехай звершить, — тобто удосконалить, — серця ╕ ваш╕ думки у Христ╕ ╤сус╕, Господ╕ наш╕м».

Чому цей уривок чита╓ться сьогодн╕, коли Церква святку╓ вх╕д Господн╕й в ╢русалим? Зовс╕м не випадково. Про який св╕т Божий, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, говорить апостол Павел? Що це за св╕т? Безперечно, йдеться про систему ц╕нностей, як╕ перевищують всяке людське розум╕ння. Що ж це таке? Невже щось залишилося та╓мницею для допитливого людського розуму? Адже ц╕нност╕ описан╕ ╕ ф╕лософами, ╕ вченими, вони виростають з людського досв╕ду, вони можуть бути б╕льш п╕днесеними ╕ менш п╕днесеними, б╕льш духовними ╕ б╕льш матер╕альними. Про який же св╕т, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, говорить апостол Павел, ╕ чому Церква нагаду╓ про це в день, коли згаду╓ться Вх╕д Господн╕й в ╢русалим?

У той самий день, напередодн╕ свята Пасхи, Господь, щойно воскресивши з мертвих Лазаря, вступа╓ в юдейську столицю. Уяв╕мо соб╕ людину, яка не те щоб воскресила мертвого, — не дано таке людям! — Але принаймн╕ зробила неймов╕рний вчинок, б╕льш-менш сум╕рний з воскрес╕нням ыз мертвих. Наприклад, врятувала народ, державу в╕д загибел╕, або запоб╕гла страшному природному катакл╕зму, який м╕г би забрати величезну к╕льк╕сть житт╕в. Як би почувалася ця людина, нав╕ть будучи дуже скромною? Звичайно, вона розум╕ла би все значення того, що зд╕йснила, — як розум╕ли мешканц╕ ╢русалиму, що ╤сус зробив щось, що виходить за меж╕ людського досв╕ду. ╤сус воскресив неб╕жчика, який вже почав смерд╕ти, адже понад три доби чотириденний Лазар перебував у трун╕. Це не як дочка Я╕ра, що щойно померла, про яку ще могли м╕ркувати, померла вона чи св╕дом╕сть втратила. Це не як син На╖нсько╖ вдови, якого в╕дразу п╕сля смерт╕, за сх╕дним звича╓м, винесли для поховання — можливо, в╕н ще залишався теплим, отже могли ще бути сумн╕ви: чи помер в╕н, чи насправд╕ спить у летарг╕чному сн╕.

Н╕чого под╕бного не було з Лазарем. Це людське т╕ло, що розклада╓ться; це пелени, як╕ злиплися в трупн╕й отрут╕; це смор╕д, яке перекону╓ найсильн╕ше, що перед вами — давно померлий чолов╕к. ╤ Христос силою Сво╓ю воскреша╓ Лазаря з мертвих. Ця под╕я сколихнула весь ╢русалим. ╤ коли через к╕лька дн╕в Господь, в╕дв╕давши того самого Лазаря, якого воскресив з мертвих, ╕ сестер його Марфу ╕ Мар╕ю, — п╕сля трапези у вузькому, можна сказати, с╕мейному кол╕, тому що Спаситель любив цю с╕м'ю, — вступа╓ в ╢русалим, тод╕ й в╕дбува╓ться дещо, через що ми й чита╓мо сьогодн╕ рядки з послання апостола Павла.

Христос явив дещо, що перевершу╓ всяке людське розум╕ння, що неможливо пояснити просто скромн╕стю. В╕н не входить в ╢русалим як тр╕умфатор, хоча що б╕льше можна було зробити, чим воскресити труп, що розклада╓ться? В╕н входить в ╢русалим скромно, в'╖жджа╓ на звичайному в╕слюку, як це робили в той час, та й зараз роблять на Близькому Сход╕, багато простих людей, найб╕дн╕ш╕. ╤ коли люди кричали «Осанна! Хай живе Син Давид╕в», звертаючись до Нього як до наступника Давида, отже до кандидата на царювання, вони зривали з себе одяг, ╕ клали його п╕д ноги Спасителя, ╕ зр╕зали з дерев г╕лки, кидаючи ╖х Йому п╕д ноги, тобто зустр╕чали Його як переможця, полководця, тр╕умфатора.

╤ у в╕дпов╕дь на це — смиренне сид╕ння на в╕слюку, що означало в╕дкидання всяких людських почестей, що означало св╕дчення Христа про ╕нший св╕т, яке перевищу╓ всяке людське розум╕ння. Його вчинок руйнував звичну лог╕ку под╕й, руйнував прийнятий у той час сценар╕й: «Ти — переможець, ми перед тобою схиля╓мося, прийми наш╕ почест╕». Як благородно, але з якою горд╕стю приймали полководц╕-тр╕умфатори так╕ почест╕! Господь же заперечу╓ все це Сво╖м смиренним вступом до ╢русалиму, тим самим засв╕дчуючи: усе, що ╓ таким важливим ╕ таким жаданим для людей, — адже багато полководц╕в заради тако╖ мит╕ ╕ подвиги звершували, ╕ життям ризикували, — усе те, що так ц╕ну╓ться людьми, не ма╓ н╕яко╖ ц╕нност╕ в очах Божих, бо Божий св╕т п╕дноситься над всяким людським розум╕нням. Це ╕нша точка в╕дл╕ку, це ╕нший кут зору, це ╕нша система ц╕нностей.

Здавалося б, п╕сля смерт╕ й Воскрес╕ння Спасителя, п╕сля заснування Церкви ╕ Церква Христова, ╕ св╕т, що його просв╕ща╓ Церква, повинн╕ були б ув╕брати в себе вс╕ ц╕ Божественн╕ ╕стини. Насправд╕ ж н╕чого н╕бито не зм╕нилося. Знову ╕ знову люди в ╕м'я слави, багатства ╕ влади готов╕ жертвувати життям ╕ з насолодою сприймають всяке поклон╕ння з боку ╕нших людей. Як це т╕шить душу! Адже самолюбство да╓ ще й певн╕ владн╕ важел╕, що дозволяють встановлювати в╕дносини з ╕ншими з позиц╕╖ сили: «я ж не простий, я випадаю з кола звичайних людей». ╤ як часто ми в╕дда╓мо кращ╕ роки свого життя, кращ╕ сво╖ сили для того, щоб, не з╕знаючись, можливо, нав╕ть самим соб╕, вт╕шати себе поклон╕нням з боку ╕нших людей.

Сьогодн╕ ми висвятили ╓пископа — владику ╤гнат╕я. Як ви чули, у сво╓му слов╕ я говорив йому про те, що бути святителем означа╓ жити ╕ншим життям. Яким ╕нший життям? Адже кожна людина склада╓ться з плот╕ ╕ кров╕, вона ╖сть ╕ п'╓, вона сп╕лку╓ться з ╕ншими, вона см╕╓ться, коли ╖й см╕шно, рад╕╓, коли рад╕сно, убол╕ва╓, коли ╓ скорбота, ╕ це ╓ частина людсько╖ природи. Але ╓пископ покликаний жити у св╕т╕ Божому, в ╕нш╕й систем╕ ц╕нностей; ╕ за природою сво╓ю, сприймаючи все те, що властиво людин╕, в╕н одночасно розумом ╕ серцем, як говорить апостол Павел, повинен перебувати в ╕ншому св╕т╕.

Але ж це стосу╓ться не т╕льки ╓пископа, це стосу╓ться будь-яко╖ людини, яка хоче бути щасливою, тому що св╕т Божий — це ╕ ╓ спас╕ння. Св╕т Божий — це ╕ ╓ блаженство. Св╕т Божий — це ╕ ╓ людське щастя. ╤ як же важко побачити це щастя, розглянути його в круговерт╕ нашого повсякдення! От чому необх╕дно звертати св╕й розум до Бога, читати Святе Письмо, в╕дв╕дувати Божий храм, живити себе Та╖нствами Церкви, щоб мати внутр╕шню силу п╕дн╕матися вище до неба ╕ входити в Божий св╕т, який перевершу╓ всяке людське розум╕ння.

Всьому цьому ми навчен╕ сьогодн╕, у велике свято Входу Господнього в ╢русалим. Збережемо в розум╕ ╕ в серц╕ те, чого ми навчен╕, спробу╓мо ╕ ми, под╕бно Христу Спасителю, п╕днятися над повсякденн╕стю, знайти певний ╕нший погляд на св╕т, на д╕йсн╕сть, що нас оточу╓, ╕, що дуже важливо, на самих себе, ╕ з'╓днавши ц╕ спроби з палкою молитвою до Бога, нехай же знайдемо те багатство, ту рад╕сть, ту красу буття, яка в╕дкрива╓ться нам у Божому св╕т╕. Ам╕нь.

Прес-служба Патр╕арха Московського ╕ вс╕╓╖ Рус╕