Головна стор╕нка
Зараз в еф╕р╕ 08:19

23:35

Собор через в╕ки (Новомосковський Тро╖цький храм)

23:05

Нев╕домий Даль

23:00

Молитва Небесним силам

22:40

Жит╕я святих. Апостол ╕ ╓вангел╕ст Марк, сурдопереклад

22:30

Сокровенна та╓мниця, сурдопереклад

22:05

Стор╕нки ╢вангел╕я. Притча про блудного сина, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:15

Трудом ╕ молитвою

21:10

Територ╕я добра

21:00

Л╕топис

20:30

Ф╕нансова грамотн╕сть

20:20

Дивосв╕т

20:10

Веч╕р у Шишкиному л╕с╕

20:00

Добре слово

19:40

Пристань молитви ╕ краси (Хмельницька обл., Тро╖цький монастир)

19:35

Територ╕я добра

19:30

Л╕топис

19:25

Неспод╕вана Рад╕сть (╕кона Божо╖ Матер╕)

19:00

В╕чне м╕сто Рим

18:40

Православн╕ храми Укра╖ни

18:05

Запов╕т Митрополита Володимира

18:00

Молитва за мир в Укра╖н╕

17:40

Наш час

17:00

Уроки богослов'я. Патролог╕я

16:55

Л╕топис

16:40

Мо╓ зв╕рятко

16:35

Пов╕сть минулих л╕т

16:25

День у Шишкиному л╕с╕

16:20

Казки та ╕стор╕╖

16:10

Добре слово

16:00

Дивосв╕т

15:50

Образ доброчинност╕

15:20

К╕номаршрути Михайла ╤лл╓нка

15:15

Територ╕я добра

15:10

Л╕топис

15:05

Молитва про примноження любов╕

14:00

Перв╕сток (Ан-2 Олега Антонова)

13:10

400 рок╕в служ╕ння Церкв╕

13:00

Дивосв╕т

12:50

Л╕топис

12:15

Мил╕сть серця

12:10

Територ╕я добра

12:05

Образ доброчинност╕

12:00

Молитва преподобного Парфен╕я Ки╖вського

11:30

Стор╕нки ╢вангел╕я. Чудесний улов

11:20

Христос - Нова Пасха

11:00

Тр╕пол╕. Православне св╕дчення на зр╕з╕ час╕в

10:55

Л╕топис

10:30

Остр╕в Крит. ╤стор╕я й сьогодення, сурдопереклад

10:15

Богослов'я у камен╕, сурдопереклад

10:00

Жит╕я святих. Ангел пустел╕ (╤оанн Предтеча), сурдопереклад

09:35

З ╕менем Святителя (канон╕зац╕я свт. ╤оасафа)

09:30

Територ╕я добра

09:25

Старозапов╕тна Пасха

09:05

Л╕ван. Кра╖на живо╖ ╕стор╕╖

09:00

Молитва за мир в Укра╖н╕

08:50

Ансамбль Благов╕сть. Хвал╕те ╕м'я Господн╓

08:35

Косово: дв╕ правди ╕ одна ╕стина

08:05

Уроки богослов'я. ╤стор╕я Православ'я на Рус╕

08:00

Молитва Богородиц╕

07:45

Ранок у Шишкиному л╕с╕

07:35

Добре слово

07:30

Дивосв╕т

07:20

Автограф. У пошуках ╕стини (художник М. Ге)

07:05

Л╕топис

07:00

Молитва перед початком добро╖ справи

06:05

Отець Зосима

06:00

Молитва Оптинських старц╕в

05:50

Ансамбль Благов╕сть. Хвал╕те ╕м'я Господн╓

05:35

Помилуй мя, Боже (Св╕тязький Петро-Павл╕вський монастир, Волинь)

05:15

Я прийняв р╕шим╕сть. Митрополит Костянтин (Дьяков)

05:05

Осяйна п╕сня життя (К╕ровоградський музей М. Кропивницького)

05:00

Молитва Отче наш

04:50

Жит╕я святих. Жити для зустр╕ч╕ з Христом, сурдопереклад

04:30

Л╕ван (Баламанд), сурдопереклад

04:00

Музей Миколи Леонтовича, сурдопереклад

03:25

Безмовна пропов╕дь

03:15

В╕рн╕сть Христу (храм свв. Новомученик╕в, Черкаська обл.)

03:00

Жит╕я святих. Апостол ╕ ╓вангел╕ст Лука

02:40

Перлина П╕вденного узбережжя Криму

02:25

Дорога до храму. В╕втар

02:10

Арлек╕н ╕ ф╕лософ (М. Крушельницький)

02:00

Л╕то в Юрзуф╕

01:30

Ф╕олент. Кам'яна симфон╕я (Крим)

01:15

Жит╕я святих. Цариця Тамара

01:00

Марткопський монастир (Груз╕я)

00:40

Автограф. К╕ммер╕йська акварель (М. Волошин)

00:00

Хотинська фортеця

Арх╕в новин
2016
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2015
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2014
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2013
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2012
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2011
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2010
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2008
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
2007
с╕ч лют бер кв╕
тра чер лип сер
вер жов лис гру
Останн╕ новини

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила у свято Входу Господнього до ╢русалима у Храм╕ Христа Спасителя

14.04.2014

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила у свято Входу Господнього до ╢русалима у Храм╕ Христа Спасителя 13 кв╕тня 2014 року, в нед╕лю 6-ту Великого посту, ва╕й, свято Входу Господнього в ╢русалим, Свят╕ший Патр╕арх Московський ╕ вс╕╓╖ Рус╕ Кирил звершив Божественну л╕тург╕ю в кафедральному соборному Храм╕ Христа Спасителя в Москв╕. П╕сля зак╕нчення богослуж╕ння Предстоятель звернувся до в╕руючих ╕з пропов╕ддю.

В ╕м'я Отця, ╕ Сина, ╕ Святого Духа.

Сьогодн╕, дорог╕ владики, отц╕, брати й сестри, ми в╕дзнача╓мо велике дванадесяте свято ? Вх╕д Господн╕й в ╢русалим. ╤ апостольське читання, яке було запропоновано нам сьогодн╕ за Божественною л╕тург╕╓ю, ? це невеликий уривок з послання апостола Павла до християн, як╕ жили в м╕ст╕ Филиппи на п╕вноч╕ Грец╕╖ (Флп. 4:4-9). Апостол говорить у цьому посланн╕ дивовижн╕ за глибиною ╕ значущостю слова: ?Св╕т Божий, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, нехай звершить, ? тобто удосконалить, ? серця ╕ ваш╕ думки у Христ╕ ╤сус╕, Господ╕ наш╕м?.

Чому цей уривок чита╓ться сьогодн╕, коли Церква святку╓ вх╕д Господн╕й в ╢русалим? Зовс╕м не випадково. Про який св╕т Божий, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, говорить апостол Павел? Що це за св╕т? Безперечно, йдеться про систему ц╕нностей, як╕ перевищують всяке людське розум╕ння. Що ж це таке? Невже щось залишилося та╓мницею для допитливого людського розуму? Адже ц╕нност╕ описан╕ ╕ ф╕лософами, ╕ вченими, вони виростають з людського досв╕ду, вони можуть бути б╕льш п╕днесеними ╕ менш п╕днесеними, б╕льш духовними ╕ б╕льш матер╕альними. Про який же св╕т, який перевищу╓ всяке людське розум╕ння, говорить апостол Павел, ╕ чому Церква нагаду╓ про це в день, коли згаду╓ться Вх╕д Господн╕й в ╢русалим?

У той самий день, напередодн╕ свята Пасхи, Господь, щойно воскресивши з мертвих Лазаря, вступа╓ в юдейську столицю. Уяв╕мо соб╕ людину, яка не те щоб воскресила мертвого, ? не дано таке людям! ? Але принаймн╕ зробила неймов╕рний вчинок, б╕льш-менш сум╕рний з воскрес╕нням ыз мертвих. Наприклад, врятувала народ, державу в╕д загибел╕, або запоб╕гла страшному природному катакл╕зму, який м╕г би забрати величезну к╕льк╕сть житт╕в. Як би почувалася ця людина, нав╕ть будучи дуже скромною? Звичайно, вона розум╕ла би все значення того, що зд╕йснила, ? як розум╕ли мешканц╕ ╢русалиму, що ╤сус зробив щось, що виходить за меж╕ людського досв╕ду. ╤сус воскресив неб╕жчика, який вже почав смерд╕ти, адже понад три доби чотириденний Лазар перебував у трун╕. Це не як дочка Я╕ра, що щойно померла, про яку ще могли м╕ркувати, померла вона чи св╕дом╕сть втратила. Це не як син На╖нсько╖ вдови, якого в╕дразу п╕сля смерт╕, за сх╕дним звича╓м, винесли для поховання ? можливо, в╕н ще залишався теплим, отже могли ще бути сумн╕ви: чи помер в╕н, чи насправд╕ спить у летарг╕чному сн╕.

Н╕чого под╕бного не було з Лазарем. Це людське т╕ло, що розклада╓ться; це пелени, як╕ злиплися в трупн╕й отрут╕; це смор╕д, яке перекону╓ найсильн╕ше, що перед вами ? давно померлий чолов╕к. ╤ Христос силою Сво╓ю воскреша╓ Лазаря з мертвих. Ця под╕я сколихнула весь ╢русалим. ╤ коли через к╕лька дн╕в Господь, в╕дв╕давши того самого Лазаря, якого воскресив з мертвих, ╕ сестер його Марфу ╕ Мар╕ю, ? п╕сля трапези у вузькому, можна сказати, с╕мейному кол╕, тому що Спаситель любив цю с╕м'ю, ? вступа╓ в ╢русалим, тод╕ й в╕дбува╓ться дещо, через що ми й чита╓мо сьогодн╕ рядки з послання апостола Павла.

Христос явив дещо, що перевершу╓ всяке людське розум╕ння, що неможливо пояснити просто скромн╕стю. В╕н не входить в ╢русалим як тр╕умфатор, хоча що б╕льше можна було зробити, чим воскресити труп, що розклада╓ться? В╕н входить в ╢русалим скромно, в'╖жджа╓ на звичайному в╕слюку, як це робили в той час, та й зараз роблять на Близькому Сход╕, багато простих людей, найб╕дн╕ш╕. ╤ коли люди кричали ?Осанна! Хай живе Син Давид╕в?, звертаючись до Нього як до наступника Давида, отже до кандидата на царювання, вони зривали з себе одяг, ╕ клали його п╕д ноги Спасителя, ╕ зр╕зали з дерев г╕лки, кидаючи ╖х Йому п╕д ноги, тобто зустр╕чали Його як переможця, полководця, тр╕умфатора.

╤ у в╕дпов╕дь на це ? смиренне сид╕ння на в╕слюку, що означало в╕дкидання всяких людських почестей, що означало св╕дчення Христа про ╕нший св╕т, яке перевищу╓ всяке людське розум╕ння. Його вчинок руйнував звичну лог╕ку под╕й, руйнував прийнятий у той час сценар╕й: ?Ти ? переможець, ми перед тобою схиля╓мося, прийми наш╕ почест╕?. Як благородно, але з якою горд╕стю приймали полководц╕-тр╕умфатори так╕ почест╕! Господь же заперечу╓ все це Сво╖м смиренним вступом до ╢русалиму, тим самим засв╕дчуючи: усе, що ╓ таким важливим ╕ таким жаданим для людей, ? адже багато полководц╕в заради тако╖ мит╕ ╕ подвиги звершували, ╕ життям ризикували, ? усе те, що так ц╕ну╓ться людьми, не ма╓ н╕яко╖ ц╕нност╕ в очах Божих, бо Божий св╕т п╕дноситься над всяким людським розум╕нням. Це ╕нша точка в╕дл╕ку, це ╕нший кут зору, це ╕нша система ц╕нностей.

Здавалося б, п╕сля смерт╕ й Воскрес╕ння Спасителя, п╕сля заснування Церкви ╕ Церква Христова, ╕ св╕т, що його просв╕ща╓ Церква, повинн╕ були б ув╕брати в себе вс╕ ц╕ Божественн╕ ╕стини. Насправд╕ ж н╕чого н╕бито не зм╕нилося. Знову ╕ знову люди в ╕м'я слави, багатства ╕ влади готов╕ жертвувати життям ╕ з насолодою сприймають всяке поклон╕ння з боку ╕нших людей. Як це т╕шить душу! Адже самолюбство да╓ ще й певн╕ владн╕ важел╕, що дозволяють встановлювати в╕дносини з ╕ншими з позиц╕╖ сили: ?я ж не простий, я випадаю з кола звичайних людей?. ╤ як часто ми в╕дда╓мо кращ╕ роки свого життя, кращ╕ сво╖ сили для того, щоб, не з╕знаючись, можливо, нав╕ть самим соб╕, вт╕шати себе поклон╕нням з боку ╕нших людей.

Сьогодн╕ ми висвятили ╓пископа ? владику ╤гнат╕я. Як ви чули, у сво╓му слов╕ я говорив йому про те, що бути святителем означа╓ жити ╕ншим життям. Яким ╕нший життям? Адже кожна людина склада╓ться з плот╕ ╕ кров╕, вона ╖сть ╕ п'╓, вона сп╕лку╓ться з ╕ншими, вона см╕╓ться, коли ╖й см╕шно, рад╕╓, коли рад╕сно, убол╕ва╓, коли ╓ скорбота, ╕ це ╓ частина людсько╖ природи. Але ╓пископ покликаний жити у св╕т╕ Божому, в ╕нш╕й систем╕ ц╕нностей; ╕ за природою сво╓ю, сприймаючи все те, що властиво людин╕, в╕н одночасно розумом ╕ серцем, як говорить апостол Павел, повинен перебувати в ╕ншому св╕т╕.

Але ж це стосу╓ться не т╕льки ╓пископа, це стосу╓ться будь-яко╖ людини, яка хоче бути щасливою, тому що св╕т Божий ? це ╕ ╓ спас╕ння. Св╕т Божий ? це ╕ ╓ блаженство. Св╕т Божий ? це ╕ ╓ людське щастя. ╤ як же важко побачити це щастя, розглянути його в круговерт╕ нашого повсякдення! От чому необх╕дно звертати св╕й розум до Бога, читати Святе Письмо, в╕дв╕дувати Божий храм, живити себе Та╖нствами Церкви, щоб мати внутр╕шню силу п╕дн╕матися вище до неба ╕ входити в Божий св╕т, який перевершу╓ всяке людське розум╕ння.

Всьому цьому ми навчен╕ сьогодн╕, у велике свято Входу Господнього в ╢русалим. Збережемо в розум╕ ╕ в серц╕ те, чого ми навчен╕, спробу╓мо ╕ ми, под╕бно Христу Спасителю, п╕днятися над повсякденн╕стю, знайти певний ╕нший погляд на св╕т, на д╕йсн╕сть, що нас оточу╓, ╕, що дуже важливо, на самих себе, ╕ з'╓днавши ц╕ спроби з палкою молитвою до Бога, нехай же знайдемо те багатство, ту рад╕сть, ту красу буття, яка в╕дкрива╓ться нам у Божому св╕т╕. Ам╕нь.

Прес-служба Патр╕арха Московського ╕ вс╕╓╖ Рус╕