Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 16:55

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:50

Автограф. Лондон. Темза (У. Вордсворт)

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Уроки богослов'я. Патрологія

16:55

Літопис

16:40

Я повен любові (П. Морачевський)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:15

Святогірська Успенська Лавра

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:20

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

Земля заповідна. Парк природи Беремицьке

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:50

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:50

Літопис

10:25

Стопами Христа, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Уроки богослов'я. Літургіка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

Згадаймо

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Соціальна реклама

Архів новин
2018
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2017
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2016
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2014
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2013
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2012
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2011
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2010
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2008
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
2007
січлютберкві
трачерлипсер
вержовлисгру
Останні новини

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила в день пам'ят╕ преподобного Серг╕я Радонезького в Тро╖це-Серг╕╓в╕й лавр╕

22.07.2014

Пропов╕дь Свят╕шого Патр╕арха Кирила в день пам'ят╕ преподобного Серг╕я Радонезького в Тро╖це-Серг╕╓в╕й лавр╕ Свято обр╕тення чесних мощей преподобного Серг╕я, ╕гумена Радонезького (1422), що в╕дзнача╓ться щор╕чно 18 липня, стало нин╕шнього року кульм╕нац╕╓ю урочистостей, присвячених 700-р╕ччю великого руського подвижника. П╕сля зак╕нчення Л╕тург╕╖ на Соборн╕й площ╕ Тро╖це-Серг╕╓во╖ лаври Свят╕ший Патр╕арх Московський ╕ вс╕╓╖ Рус╕ Кирил звернувся до численних паломник╕в з╕ словами пропов╕д╕.

Ваш╕ Високопреосвященства й Преосвященства! Вельмишановн╕ отц╕, матушки ╕гумен╕, брати й сестри! Висок╕ представники державно╖ влади!

Я вс╕х вас хот╕в би сердечно прив╕тати з великим святом для вс╕╓╖ нашо╖ ╕сторично╖ В╕тчизни, для вс╕╓╖ Рус╕ — з днем пам'ят╕ святого преподобного ╕ богоносного отця нашого Серг╕я, ╕гумена Радонезького.

Преподобний угодник Божий Серг╕й ╓ д╕йсно св╕тильником в масштаб╕ всього свого життя ╕ вс╕╓╖ ╕стор╕╖. Як в полум'╖ св╕чки концентру╓ться вся ╖╖ енерг╕я, так ╕ в особистост╕ преподобного Серг╕я сконцентрувалися весь св╕т ╕ вся духовна сила Свято╖ Рус╕.

Коли ми говоримо «Свята Русь», що ми ма╓мо на уваз╕? Дехто вважа╓, що це лише м╕фологема, певна ╕дея, яка була притаманна нашому народу у середньов╕ччя. ╤нш╕ намагаються знайти вт╕лення Свято╖ Рус╕ в тому чи ╕ншому ╕сторичному в╕др╕зку часу ╕, вказуючи на той чи ╕нший пер╕од, говорять: ось це ╕ була Свята Русь. Але н╕ те, н╕ ╕нше не в╕рно. Свята Русь — це не м╕ф, ╕ Свята Русь — це не ╕сторична реальн╕сть. Свята Русь — це те, що ми назива╓мо метареальн╕стю, те, що за межами людсько╖ реальност╕. Але якщо ми вжива╓мо слово «реальн╕сть», значить, те, що перебува╓ за межею, стосу╓ться нашого повсякденного життя. ╤ ста╓ зрозум╕лим, що Свята Русь — це невмирущий духовно-моральний ╕деал нашого народу, ╕ вираженням цього ╕деалу, його дом╕нантою ╓ свят╕сть.

Дивно, але що якщо поставити просте запитання: а де ще свят╕сть була основним, головним ╕деалом життя людей? Адже йдеться не про монастир╕, не про закрит╕ групи людей, як╕ присвятили себе служ╕нню Богу, — йдеться про величезний народ. Зазвичай у народу ╕нш╕ ╕деали, пов'язан╕ з земним життям, — ╕деали багатства, влади, могутност╕. Але ╕деалом нашого народу була свят╕сть, це була загальнонац╕ональна ╕дея, ╕ тому т╕, хто досягав святост╕, хто реал╕зовував цей загальнонац╕ональний ╕деал, ставали героями — героями духу, подвижниками, св╕тильниками, тими, на кого р╕внялися люди — ╕ княз╕, ╕ бояри, ╕ правител╕, ╕ во╓начальники, ╕ прост╕ селяни, ╕ ченц╕, ╕ миряни. А з╕ вс╕х тих, хто вт╕лив у соб╕ ╕деал Свято╖ Рус╕, на першому м╕сц╕ — святий преподобний Серг╕й, ╕гумен Радонезький.

А чому на першому м╕сц╕? Хто встановлював таку посл╕довн╕сть: хто перший, хто другий? Хтось може запитати: а що б ми могли прочитати з того, що належить перу преподобного Серг╕я? В╕дпов╕дь така: не зможете прочитати н╕чого, в╕н не залишив п╕сля себе жодного рядка. Але, можливо, в╕н зробив щось дуже важливе, що можна було б побачити, помацати, до чого можна було б доторкнутися? Н╕, в╕н лише побудував обитель — скромну, дерев'яну, в непрох╕дних хащах. Зараз летиш на вертольот╕ з Москви в Серг╕╖в Посад — як багато л╕су ╕ як мало дор╕г! А що ж було в т╕ часи — суц╕льна гущавина, непрох╕дний л╕с, ╕ ось тут був створений маленький монастир. Не м╕г в╕н бути виразником могутност╕ всього народу ╕ вс╕╓╖ Церкви...

А ось преподобний Серг╕й, який явив свят╕сть життя в простот╕ й смиренност╕, в мудрост╕ й мужност╕, став таким уособленням Свято╖ Рус╕. ╤ не сво╖ми письменами сильний святий Серг╕й, а сво╖ми учнями. Вже за його життя, а пот╕м ╕ п╕сля кончини створю╓ться безл╕ч монастир╕в, як╕ починають повторювати духовний досв╕д Тро╖це-Серг╕╓во╖ лаври. А сама Лавра почина╓ розширюватися, зм╕цнюватися, благоустроюватися ╕ ставати не т╕льки духовним центром, а й м╕сцем опору зовн╕шн╕м ворогам. ╤ ми зна╓мо, що коли в XVII стол╕тт╕ розпочалися Смутн╕ часи ╕ доля кра╖ни вис╕ла на волосин╕, кр╕посн╕ ст╕ни Лаври не здалися ворогу, який багаторазово перевершував за чисельн╕стю. Чому? Та тому що сила духу ченц╕в ╕ стр╕льц╕в, що чинили оп╕р, була наст╕льки велика, що неможливо було ╖╖ розтрощити.

╤ ось тут ми нащупу╓мо якийсь зв'язок м╕ж духовним подвигом людини, м╕ж свят╕стю ╕ реальностями нашого життя, нашого ╕сторичного буття. Цей зв'язок очевидний, тому що свят╕сть не може бути обмежена лише одн╕╓ю особою. Свят╕сть — це явлення Божо╖ благодат╕, а Божа благодать сильн╕ша за будь-яку рад╕ац╕ю, вона вплива╓ на уми й серця, вона об'╓дну╓ тисяч╕ й м╕льйони людей. Все це не можна помацати й побачити, як не можна було прочитати письмена святого преподобного Серг╕я, бо ╖х просто не ╕снувало. Але благодать Божа через святих людей зд╕йсню╓ велике чудо перетворення людсько╖ особистост╕.

╤ ми зна╓мо, що саме сво╓ю свят╕стю, а не якимись зовн╕шн╕ми дарами, якоюсь особливою волею чи силою, — саме свят╕стю об'╓днав преподобний Серг╕й розр╕знен╕ руськ╕ княз╕вства. Серцем, просв╕ченим Божественною благодаттю, в╕н побачив у Дмитр╕ Донському того, хто буде здатний розтрощити ворога. ╤ об'╓днавши сво╖м тихим голосом, але гарячою ╕ сильною молитвою розр╕знен╕ руськ╕ земл╕, тим самим визначив перемогу на Куликовому пол╕, з яко╖ почалося зв╕льнення нашо╖ В╕тчизни.

Ось так духовне вплива╓ на мирське, зовн╕шн╓. А що ж в╕дбува╓ться, коли духовне виганя╓ться з життя? Мирське ста╓ слабким, убогим, ╕нод╕ карикатурним. ╤ чим б╕льше напружуються люди, щоб помножити свою силу, не маючи зв'язку з Божественною благодаттю ╕ з духом, тим б╕льш марними здаються ╖х зусилля.

╤стор╕я нашо╖ В╕тчизни у XX стол╕тт╕ ╓ яскравим прикладом того, як найпотужн╕ш╕ людськ╕ зусилля, зд╕йснюван╕ поза зв'язком ╕з Богом, руйнуються под╕бно Вавилонськ╕й веж╕. Тому, можливо, найголовн╕ший урок, який да╓ нам преподобний Серг╕й, який да╓ нам Свята Русь як немеркнучий, невмирущий ╕деал, — у тому, щоб ми збер╕гали цей ╕деал, до нього спрямовувалися, а на шляху до цього ╕деалу робили все можливе для того, щоб життя наше ставало чист╕шим, св╕тл╕шим, справедлив╕шим, щоб народ наш знаходив ╓дн╕сть, духовну силу ╕ здатн╕сть вир╕шувати вс╕ проблеми, як╕ постають на його ╕сторичному шляху. Усе це можливо з Богом. ╤ преподобний Серг╕й, до якого ми в так╕й велик╕й к╕лькост╕ прийшли сьогодн╕ в обитель, вчить нас цього. Не забудемо його великого ╕ спасенного уроку. Ам╕нь.

Прес-служба Патр╕арха Московського ╕ вс╕╓╖ Рус╕