Карпатські мотиви

Про те, як знімали карпатський цикл сюжетів проекту «Людина праці», розповів режисер Сергій Дубров

Проект ?Людина праці? розпочинався ще рік тому. В ньому ми хотіли розповісти про людей, які займаються своєю працею за покликанням. Мене зацікавили саме незвичайні професії, завдяки яким люди розкрили свій талант. Коли людина вкладає у свої вироби часточку душі ? це творчість. До того ж, мало хто знає, як виготовляють ліжники, трембіти, кераміку тощо. Щоб дізнатися, показати та розповісти про це глядачам телеканалу, ми на десять днів вирушили на зйомки на Західну Україну.

Першим пунктом призначення стало село Яворів Косівського району Івано-Франківської області, де ми споглядали за роботою трембітаря, пана Михайла. З ним, як до речі і з героями інших сюжетів програми ?Людина праці? ? різьбярем, лимарем, майстром музичних інструментів, жінкою, яка виробляє унікальну косівську кераміку ? автор сценаріїв познайомилась раніше, на гуцульській виставці, де й з?явилася ідея циклу.

Знімати фільми було дивовижно легко й цікаво, бо ми познайомилися з новими людьми, творчими та оригінальними, які здебільшого мають неординарний внутрішній світ. Я б їх назвав місцевими народними філософами, у яких є власні, не схожі на інших, думки про людину, природу, Бога тощо. Пан Михайло, майстер музичних інструментів, наприклад, обираючи дерево для трембіти, обов?язково хреститься, читає молитву... До речі, всі герої циклу ?Людина праці? ? віруючі, вони перед початком своєї роботи (чи то вишивка, чи плетіння, чи гончарна справа...) звертаються молитовно до Бога, Божої Матері, до святих.

Наша експедиція була надзвичайною ще й тому, що нас оточувала дивовижна природа Карпатських гір. Знімати таку красу було справжнім задоволенням. Одного дня ми навіть побували на місцевому храмовому святі, побачили населення у традиційному одязі: у сердаках, постолах, вишиванках, розшитих бісером, у всьому яскравому та різнобарвному, бо гуцули полюбляють, щоб усе було яскраво.

Не обійшлося й без цікавих моментів: коли ми повертались від різьбяра пана Шкрібляка, нам треба було пройти 4-5 км вгору (до речі, саме тут народний майстер минулого року, повертаючись з нагородою від Президента України, поламав собі руку) за нами невідступно йшов бик. Він ніби хотів, щоб його зняли, навіть позував на фоні чудових карпатських гір і туманів. Бик наступав нам на п?яти протягом двох кілометрів, і відстав тільки тоді, коли ми його допустили у кадр, і він пересвідчився, що залишив свій слід у карпатській хроніці.

Люди приймали нас дуже гостинно, пригощали молоком, бринзою, сиром. Саме бринза, яку так полюбляють місцеві мешканці, давала нам сили бігати по горах, як і горяни. А робити це доводилося часто, іноді ми навіть ризикували здоров?ям, переходячи через гірські річки, дістаючись високо у гори... Але втому полегшувала надзвичайна цікавість матеріалу. Не хотілося нічого пропустити, доводилося знімати з раннього ранку до пізньої ночі, бо саме так працюють місцеві люди.

Оператором проекту був Дмитро Санін, асистентом оператора ? Микола Шараєвський, автором сценаріїв ? Ксенія Мироненко. Над цим проектом ми працювали дружною командою, з такими людьми можна й у розвідку йти, тому творче відрядження принесло нам великі плоди ? шість замальовок про майстрів своєї справи, які можна бачити у ефірі телеканалу ?Глас?.