Карпатськ╕ мотиви
Про те, як зн╕мали карпатський цикл сюжет╕в проекту «Людина прац╕», розпов╕в режисер Серг╕й Дубров
Проект ?Людина прац╕? розпочинався ще р╕к тому. В ньому ми хот╕ли розпов╕сти про людей, як╕ займаються сво╓ю працею за покликанням. Мене зац╕кавили саме незвичайн╕ профес╕╖, завдяки яким люди розкрили св╕й талант. Коли людина вклада╓ у сво╖ вироби часточку душ╕ ? це творч╕сть. До того ж, мало хто зна╓, як виготовляють л╕жники, тремб╕ти, керам╕ку тощо. Щоб д╕знатися, показати та розпов╕сти про це глядачам телеканалу, ми на десять дн╕в вирушили на зйомки на Зах╕дну Укра╖ну.
Першим пунктом призначення стало село Явор╕в Кос╕вського району ╤вано-Франк╕всько╖ област╕, де ми споглядали за роботою тремб╕таря, пана Михайла. З ним, як до реч╕ ╕ з героями ╕нших сюжет╕в програми ?Людина прац╕? ? р╕зьбярем, лимарем, майстром музичних ╕нструмент╕в, ж╕нкою, яка виробля╓ ун╕кальну кос╕вську керам╕ку ? автор сценар╕╖в познайомилась ран╕ше, на гуцульськ╕й виставц╕, де й з?явилася ╕дея циклу.
Зн╕мати ф╕льми було дивовижно легко й ц╕каво, бо ми познайомилися з новими людьми, творчими та ориг╕нальними, як╕ здеб╕льшого мають неординарний внутр╕шн╕й св╕т. Я б ╖х назвав м╕сцевими народними ф╕лософами, у яких ╓ власн╕, не схож╕ на ╕нших, думки про людину, природу, Бога тощо. Пан Михайло, майстер музичних ╕нструмент╕в, наприклад, обираючи дерево для тремб╕ти, обов?язково хреститься, чита╓ молитву... До реч╕, вс╕ геро╖ циклу ?Людина прац╕? ? в╕руюч╕, вони перед початком сво╓╖ роботи (чи то вишивка, чи плет╕ння, чи гончарна справа...) звертаються молитовно до Бога, Божо╖ Матер╕, до святих.
Наша експедиц╕я була надзвичайною ще й тому, що нас оточувала дивовижна природа Карпатських г╕р. Зн╕мати таку красу було справжн╕м задоволенням. Одного дня ми нав╕ть побували на м╕сцевому храмовому свят╕, побачили населення у традиц╕йному одяз╕: у сердаках, постолах, вишиванках, розшитих б╕сером, у всьому яскравому та р╕знобарвному, бо гуцули полюбляють, щоб усе було яскраво.
Не об╕йшлося й без ц╕кавих момент╕в: коли ми повертались в╕д р╕зьбяра пана Шкр╕бляка, нам треба було пройти 4-5 км вгору (до реч╕, саме тут народний майстер минулого року, повертаючись з нагородою в╕д Президента Укра╖ни, поламав соб╕ руку) за нами нев╕дступно йшов бик. В╕н н╕би хот╕в, щоб його зняли, нав╕ть позував на фон╕ чудових карпатських г╕р ╕ туман╕в. Бик наступав нам на п?яти протягом двох к╕лометр╕в, ╕ в╕дстав т╕льки тод╕, коли ми його допустили у кадр, ╕ в╕н пересв╕дчився, що залишив св╕й сл╕д у карпатськ╕й хрон╕ц╕.
Люди приймали нас дуже гостинно, пригощали молоком, бринзою, сиром. Саме бринза, яку так полюбляють м╕сцев╕ мешканц╕, давала нам сили б╕гати по горах, як ╕ горяни. А робити це доводилося часто, ╕нод╕ ми нав╕ть ризикували здоров?ям, переходячи через г╕рськ╕ р╕чки, д╕стаючись високо у гори... Але втому полегшувала надзвичайна ц╕кав╕сть матер╕алу. Не хот╕лося н╕чого пропустити, доводилося зн╕мати з раннього ранку до п╕зньо╖ ноч╕, бо саме так працюють м╕сцев╕ люди.
Оператором проекту був Дмитро Сан╕н, асистентом оператора ? Микола Шара╓вський, автором сценар╕╖в ? Ксен╕я Мироненко. Над цим проектом ми працювали дружною командою, з такими людьми можна й у розв╕дку йти, тому творче в╕дрядження принесло нам велик╕ плоди ? ш╕сть замальовок про майстр╕в сво╓╖ справи, як╕ можна бачити у еф╕р╕ телеканалу ?Глас?.