Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 00:19

23:45

Столиця козацької України (м. Глухів)

23:05

Місце під сонцем. Художник над морем ідей. Андрій Александрович-Дочевський

23:00

Молитва Небесним силам

22:45

Звіринецькі печери, сурдопереклад

22:05

Так починався великий Купрін, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:40

Літопис

21:25

Поводир

21:15

Територія добра

21:05

Піщанська ікона Божої Матері

20:30

Пономарі

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Микола Глущенко. Мандрівка в таїну

18:15

Медіолан-Мілан

18:10

Територія добра

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Творіння графа Потоцького (Тульчинський собор Різдва Христового)

17:00

Місце під сонцем. Валентин Кочмарський. Таємниця колосу

16:45

Літопис

16:35

Пісня Богородиці

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Будьте здорові!

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:40

Незгасима зірка Православія (м. Київ, Китаїв)

14:00

Отец Антонин. Письма из Иерусалима

13:40

Іван Сошенко: шлях до себе

13:00

400 років служіння Церкві

12:45

Літопис

12:20

Доля одна на двох

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Піщанська ікона Божої Матері

11:10

Місце під сонцем. Стежина добра. Ієромонах Ілля (Вишневський)

11:00

Літопис

10:05

Літа молодії (Б. Мозолевський), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Вальс крилатих машин

09:15

Сувої Мертвого моря

09:05

Територія добра

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Йорданія. Джераш

08:05

Місце під сонцем. Сонячні діти Андрія Василенка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:50

О. Архангельський Вірую

06:10

Мила серцю Лівадія

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

05:05

Собор Глинських старців

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Житія святих. Апостол і євангеліст Матфей, сурдопереклад

04:00

Хотинська фортеця, сурдопереклад

03:25

Святогірська Успенська Лавра

03:20

Автограф. Музичні одкровення (Л. Бетховен)

03:00

Музей однієї вулиці (м. Київ, Андріївський узвіз)

02:50

Придумай себе Исландию

02:25

Історія одного музею

02:00

Зодчество

01:45

Ікона Казанської Божої Матері

01:05

Місце під сонцем. Леся Воронина

00:00

Безмовна проповідь

Стоп! Знято!

П╕дводна од╕сея команди Куща

Про пригоди зн╕мально╖ групи у вод╕ розпов╕в головний оператор телеканалу В╕ктор Андр╕йович Кущ.

«П╕дводн╕ зйомки у всьому св╕т╕ в╕дносяться до особливо складних, для ╖хнього проведення треба мати спец╕альне обладнання. На нашому канал╕ такого, на жаль, нема╓, це дуже дорого (бокси для такого роду зйомок коштують ст╕льки ж, ск╕льки камера). Такий пристр╕й я зробив сам дуже давно, за час╕в радянсько╖ влади. Коли ми з режисером Миколою Шаповаловим вир╕шили зняти ф╕льм про п╕дводний св╕т, мен╕ довелося переоблаштовувати бокс протягом двох тижн╕в, працюючи з ранку до ноч╕. Камеру ми вставили невелику, але профес╕йну, яка да╓ можлив╕сть отримати високояк╕сне зображення. Але, щоб зн╕мати п╕д водою, потр╕бне ╕ обладнання для занурення. Я не приб╕чник оренди акваланг╕в, бо надто великий ризик – це може призвести до загибел╕ людей або до псування дорого╖ камери. Краще мати сво╖ прилади ╕ бути в впевненим в ╖х якост╕.

П╕д водою я зн╕маю уже давно, з 1980-х рок╕в, коли ще працював на к╕ностуд╕╖. Останн╕ роки, звичайно ж, обладнання простоювало, бо в Укра╖н╕ не були потр╕бн╕ под╕бн╕ зйомки, к╕но не зн╕малося. Але воно дочекалося свого часу. Звичайно, усе швидко розпов╕да╓ться, але довго робиться: п╕дготовки зайняли багато часу ╕ сил. ╤ шукали по всьому Ки╓ву новий дихальний автомат для аквалангу, бо старий загубився, ╕ сп╕лкувалися з дайверами, яких у столиц╕ досить багато, але, на жаль, вони працюють на ╕ноземному обладнанн╕. А у мене – старий радянський акваланг «Укра╖на-2», тому вони мен╕ н╕чим не могли зарадити. ╤ т╕льки через ╤нтернет пот╕м знайшли. Ото радост╕ було! Але на цьому складнощ╕ не зак╕нчилися – акваланг досить старий, його треба було перебирати, проф╕лактику робити. На жаль, зда╓ться, мало хто може зрозум╕ти ╕ оц╕нити, ск╕льки сил вклада╓ться в цю справу. Деяким людям зда╓ться, що все в╕дбува╓ться саме по соб╕, легко ╕ без напруження, а насправд╕ так не бува╓... Але, не дивлячись на перепони ╕ труднощ╕, ми при╖хали до Криму ╕ почали зн╕мати. Але т╕льки-но я почав роботу, мен╕ зателефонували з Ки╓ва ╕ терм╕ново викликали для зйомок ╕ншо╖ важливо╖ под╕╖. Ми все ж таки встигли в╕дзняти трохи матер╕алу, щоб перев╕рити, яка картинка виходить. До того ж, треба було хоча б трохи випробувати обладнання, бо при╖хали за 1000 км, ╕ дуже не хот╕лося вертатися з порожн╕ми руками п╕сля довго╖ п╕дготовки. Ми нав╕ть змонтували картину – «Море хвилю╓ться раз...» Проте ф╕льм сприйняли досить прохолодно, бо люди спод╕валися побачити щось дуже красиве, екзотичне... Але це Чорне море, тут нема╓ того, що ╓ у Червоному мор╕, у ╤нд╕йському, Атлантичному океанах. До того ж, як з’ясувалося п╕зн╕ше, майже уся флора ╕ фауна Чорного, Азовського ╕ Касп╕йського мор╕в була винищена медузами, яких випадково туди завезли з П╕вн╕чно╖ Атлантики. Було вир╕шено по╖хати наступного разу на Червоне море... але ╕дея якось забулася, загубилася.

Через р╕к ми з Миколою знов вир╕шили продовжити зйомки про п╕дводн╕ мандри, але з драматург╕чним «начинням», для чого ╕деально п╕д╕йшла кримська школа дайв╕нгу. Але, коли ми при╖хали, з’ясувалося, що зараз у них лише один учень, тому цю ╕дею довелося в╕дкинути. Ми опинилися у скрутному становищ╕, бо зн╕мати нема чого. Але все, як то кажуть, Бог управив. Ми випадково д╕зналися, що у Алупц╕ ╓ водолази, про яких нав╕ть у газет╕ нещодавно писали. Прийшли на рятувальну станц╕ю, познайомилися з двома молодими хлопцями. Вони профес╕йн╕ водолази, приятел╕ з дитинства, ╖хн╓ хоб╕ лише зм╕цнило дружбу, ╕ тепер вони разом працюють рят╕вниками. Ми вир╕шили, що саме вони й стануть героями нашого ф╕льму, бо рятувати життя – це благородна справа, яка потребу╓ самопожертви ╕ мужност╕, глядачам було б ц╕каво д╕знатися, що в╕дчувають так╕ люди, виконуючи св╕й обов’язок. Хлопц╕ виявилися комун╕кабельними, до того ж – терпляче переносили вс╕ труднощ╕, що виникали протягом зйомок, допомагали нам – закачували у акваланг пов╕тря, у них якраз було обладнання , якого нам не вистачало для цього.

З газети ми д╕зналися, що нещодавно ц╕ водолази врятували життя хлопчика, який вже майже загинув, бо три хвилини пробув п╕д водою без пов╕тря. Ф╕льм вир╕шили назвати «Рят╕вники», ╕ розпочали зйомки. Зн╕мали ми ╕ вдень, ╕ вноч╕, на св╕танку та на заход╕ сонця. Прагнули, щоб наш╕ кадри були такими ж ц╕кавими, як на канал╕ «Discovery». Н╕чн╕ зйомки, як мен╕ здалося, вийшли також досить красивими – незвичне осв╕тлення допомогло нам створити дуже загадкову атмосферу. Все життя, зда╓ться, звузилося до одн╕╓╖ плями св╕тла, а навкруги – чорна ст╕на.

З рят╕вниками у нас зав’язався д╕алог щодо сучасних драйвер╕в. Ми д╕йшли думки, що все повинно робитися профес╕йно, ╕ не можна пускати п╕д воду людей, як╕ не пройшли п╕дготовку (а таке бува╓, ╕ досить часто, особливо зараз). До дайвер╕в-любител╕в хлопц╕ ставляться в╕дпов╕дно: «Вони занурюються п╕д воду в╕дпочивати, а ми – працювати».

Звичайно ж, не об╕йшлося без труднощ╕в ╕ у цьому в╕дрядженн╕. Не дивлячись на те, що ми мали дозв╕л на занурення, п╕дписаний у Ки╓в╕ в управл╕нн╕ погранв╕йськ, але через приписку «Ус╕ д╕╖ погоджувати з м╕сцевими пограничними загонами», нам довелося витратити ще добу нашого ╕ без того недовгого в╕дрядження на вир╕шення бюрократичних питань. Майже вс╕ вимагали в╕д нас ще нових дов╕док та п╕дпис╕в...

Ми все ж таки в╕дзняли матер╕ал, згодом змонтували два ф╕льми. Один з них – про рят╕вник╕в – ми переслали тим хлопцям, героям ф╕льму. Спод╕ва╓мося, ╖м сподобалось. Ця робота була, попри вс╕ негаразди, дуже ц╕кавою. Ми завзято працювали з режисером – теж любителем екстр╕му. Микола нав╕ть занурювався п╕д воду з аквалангом.

Спод╕ваюсь, ми зможемо зняти ще багато матер╕алу на п╕дводну тематику, до того ж – ще яскрав╕шого»