Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 11:45

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Місце під сонцем. Цей дивовижний мозок. Нейрофізіолог Нана Войтенко

16:45

Літопис

16:40

Автограф. Поклик історії (С. Скляренко)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Святогірська Успенська Лавра

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:25

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

З дивовижного світу дитинства

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:45

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:45

Літопис

10:25

Василь Забашта. Барви його душі, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Місце під сонцем. Винахідник Андрій Маранов

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

"Згадаймо, брат╕╓ моя!" (╤. Котляревський)

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Леонід Олійник. Крилач із Великих Деревичів

Останні новини

22 лютого 1651 року розпочалася церковна реформа патр╕арха Никона

22.02.2011

Чи варта чистота обряду трьохсот рок╕в розколу? ╤ чи достатньо визнати обряд, щоб в╕дновити ╓дн╕сть? Чому одн╕ зм╕ни у церковному житт╕ в╕дбуваються сам╕ собою, а ╕нш╕ породжують розколи?
Якби християнин третього стол╕ття потрапив у наш час, в╕н би майже не вп╕знав Церкву – так багато зм╕нилося в н╕й за в╕ки. Част╕ше зм╕ни в╕дбувалися поступово, ╕з плином життя, розвитком богослов’я та зм╕ною ╕сторичних обставин. Вт╕м, були в ╕стор╕╖ Церкви ╕ пер╕оди адм╕н╕стративних реформ. 22 лютого 1651 року розпочалася церковна реформа патр╕арха Никона. Свят╕ший намагався привести руську богослужбову практику у в╕дпов╕дн╕сть ╕з грецькою. Адм╕н╕стративний тиск призв╕в до серйозного спротиву та спричинив старообрядницький розкол. Чи можна було запоб╕гти цьому?

У середин╕ XVII стол╕ття московський цар Олекс╤й Михайлович отримав надзвичайну новину: ченц╕ афонського монастиря знищили у вогн╕ богослужбов╕ книги, надрукован╕ у Москв╕.
╢русалимський патр╕арх Па╖с╕й не схвалив д╕й афонит╕в, але визнав, що у книжках московського друку дуже багато помилок, як╕ н╕бито спотворюють догмати православного в╕ровчення.
Так викрилися розб╕жност╕ м╕ж в╕зант╕йською ╕ руською церковними традиц╕ями. ╤ з роками ╖х ставало усе б╕льше – через помилки у рукописних богослужбових книгах.
Перед Православною Церквою на Рус╕ постала необх╕дн╕сть реформи. Але характер ╖╖ проведення багато в чому залежав в╕д нового патр╕арха.
1652-го року московський первосвятительський престол пос╕в патр╕арх Никон. ╤сторик Микола Костомаров так характеризував його: «Пробувши десять рок╕в параф╕яльним священиком, Никон мимовол╕ засво╖в груб╕сть, яка оточувала його, ╕, в якомусь сенс╕, перен╕с ╖╖… на патр╕арший престол.
В╕н був благочестивим у староруському розум╕нн╕ цього слова. Як ╕ б╕льш╕сть тогочасних русич╕в, вважав, що саме виконання обряду веде до спас╕ння, а тому обряд ма╓ бути якомога точн╕шим».
Розпочавши реформу, патр╕арх Никон узгодив слов’янський символ в╕ри з грецьким вар╕антом, зм╕нив к╕льк╕сть поклон╕в п╕д час Великого посту, к╕льк╕сть проскур на проском╕д╕╖ ╕ напрямок хресного ходу навколо храму, зам╕нив двоперстя на триперстя п╕д час хресного знамення, наказав промовляти алилуя трич╕, а не дв╕ч╕.
Сьогодн╕ ц╕ нововведення здаються непринциповими, але тод╕ проти них виступила частина духовенства ╕ в╕рян. Протистояння у церковному середовищ╕ спричинило старообрядницький розкол – найб╕льший розкол за всю ╕стор╕ю Православно╖ Церкви на Рус╕.

Чим стала для Церкви реформа патр╕арха Никона, сперечаються й дос╕. Очевидно лише те, що Церква не ╓ набором застар╕лих норм ╕ догмат╕в. У творах християнського мислителя ╢рма ╓ ц╕кавий образ ж╕нки, яка була старою ╕ мудрою, та одночасно кв╕тучою ╕ юною. Саме такою предстала перед ╢рмом у вид╕нн╕ Православна Церква. Вона – живий орган╕зм, здатний зм╕нюватися. Вт╕м у розпач╕ св╕тово╖ кризи ╕ понев╕ряння, нехай хоча б Церква залиша╓ться зразком стаб╕льност╕. На все добре…

Як живуть сьогодн╕ старообрядц╕ можете б╕льше д╕знатися, переглянувши на нашому сайт╕ арх╕в проекта "Л╕топис. В╕длуння епох".