Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 21:30

23:50

Автограф. Північний Кавказ. Ельбрус

23:05

Мовою танцю. Павло Вірський

23:00

Молитва Небесним силам

22:35

Сувої Мертвого моря, сурдопереклад

22:05

Микола Глущенко. Мандрівка в таїну, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Місце під сонцем. Ігумен Валеріан. Проповідь. Обійняти серцем

21:10

Територія добра

21:00

Літопис

20:25

Доля одна на двох

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Автограф. Я когда-то был сыном Земли... (К. Бальмонт)

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Пономарі

18:40

Дорога додому

18:15

14-плюс

18:10

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:35

Ліван. Баламанд

17:00

Уроки богослов'я. Історія Нового Заповіту

16:45

Літопис

16:30

Моє звірятко

16:20

День у Шишкиному лісі

16:15

Казки та історії

16:05

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Світи Івана Франка

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:35

Іспит на милосердя (сестринське служіння)

14:30

І. Мамушев Одужання маленької Стефанії

14:00

Борис Патон. Легенда електрозварювання

13:40

В. Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята Гора Афон

13:15

З дивовижного світу дитинства

13:00

Твори. Живи. Люби

12:45

Літопис

12:25

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

12:20

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Територія добра

11:35

Історія одного київського пам'ятника

11:00

Місце під сонцем. Художник Олена Клименко. Не бійтеся малювати

10:45

Літопис

10:40

Ніч у храмі (Болгарія), сурдопереклад

10:05

Иордания. Путь к небу

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:45

Спогади про маму (Василь Лопата)

09:30

Територія добра

09:05

Петра. Рожева квітка Йорданії

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Золотий засів (Чернігівщина, історія родини Коцюбинських)

08:05

Уроки богослов'я. Історія Православ'я на Русі

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:25

Свята душа Григорія Сковороди

07:20

Пісня Богородиці

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:15

Медіолан-Мілан

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Ансамбль Благовість. Хваліте ім'я Господнє

05:35

Помилуй мя, Боже (Світязький Петро-Павлівський монастир, Волинь)

05:15

Я прийняв рішимість. Митрополит Костянтин (Дьяков)

05:05

Осяйна пісня життя (Кіровоградський музей М. Кропивницького)

05:00

Молитва Отче наш

04:50

Житія святих. Жити для зустрічі з Христом, сурдопереклад

04:30

Ліван (Баламанд), сурдопереклад

04:00

Музей Миколи Леонтовича, сурдопереклад

03:25

Безмовна проповідь

03:15

Вірність Христу (храм свв. Новомучеників, Черкаська обл.)

03:00

Житія святих. Апостол і євангеліст Лука

02:40

Перлина Південного узбережжя Криму

02:25

Дорога до храму. Вівтар

02:10

Арлекін і філософ (М. Крушельницький)

02:00

Літо в Юрзуфі

01:40

Житія святих. Цариця Тамара

01:00

Місце під сонцем. Андрій Ткачов

00:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

00:00

Хотинська фортеця

Останні новини

22 лютого 1651 року розпочалася церковна реформа патр╕арха Никона

22.02.2011

Чи варта чистота обряду трьохсот рок╕в розколу? ╤ чи достатньо визнати обряд, щоб в╕дновити ╓дн╕сть? Чому одн╕ зм╕ни у церковному житт╕ в╕дбуваються сам╕ собою, а ╕нш╕ породжують розколи?
Якби християнин третього стол╕ття потрапив у наш час, в╕н би майже не вп╕знав Церкву – так багато зм╕нилося в н╕й за в╕ки. Част╕ше зм╕ни в╕дбувалися поступово, ╕з плином життя, розвитком богослов’я та зм╕ною ╕сторичних обставин. Вт╕м, були в ╕стор╕╖ Церкви ╕ пер╕оди адм╕н╕стративних реформ. 22 лютого 1651 року розпочалася церковна реформа патр╕арха Никона. Свят╕ший намагався привести руську богослужбову практику у в╕дпов╕дн╕сть ╕з грецькою. Адм╕н╕стративний тиск призв╕в до серйозного спротиву та спричинив старообрядницький розкол. Чи можна було запоб╕гти цьому?

У середин╕ XVII стол╕ття московський цар Олекс╤й Михайлович отримав надзвичайну новину: ченц╕ афонського монастиря знищили у вогн╕ богослужбов╕ книги, надрукован╕ у Москв╕.
╢русалимський патр╕арх Па╖с╕й не схвалив д╕й афонит╕в, але визнав, що у книжках московського друку дуже багато помилок, як╕ н╕бито спотворюють догмати православного в╕ровчення.
Так викрилися розб╕жност╕ м╕ж в╕зант╕йською ╕ руською церковними традиц╕ями. ╤ з роками ╖х ставало усе б╕льше – через помилки у рукописних богослужбових книгах.
Перед Православною Церквою на Рус╕ постала необх╕дн╕сть реформи. Але характер ╖╖ проведення багато в чому залежав в╕д нового патр╕арха.
1652-го року московський первосвятительський престол пос╕в патр╕арх Никон. ╤сторик Микола Костомаров так характеризував його: «Пробувши десять рок╕в параф╕яльним священиком, Никон мимовол╕ засво╖в груб╕сть, яка оточувала його, ╕, в якомусь сенс╕, перен╕с ╖╖… на патр╕арший престол.
В╕н був благочестивим у староруському розум╕нн╕ цього слова. Як ╕ б╕льш╕сть тогочасних русич╕в, вважав, що саме виконання обряду веде до спас╕ння, а тому обряд ма╓ бути якомога точн╕шим».
Розпочавши реформу, патр╕арх Никон узгодив слов’янський символ в╕ри з грецьким вар╕антом, зм╕нив к╕льк╕сть поклон╕в п╕д час Великого посту, к╕льк╕сть проскур на проском╕д╕╖ ╕ напрямок хресного ходу навколо храму, зам╕нив двоперстя на триперстя п╕д час хресного знамення, наказав промовляти алилуя трич╕, а не дв╕ч╕.
Сьогодн╕ ц╕ нововведення здаються непринциповими, але тод╕ проти них виступила частина духовенства ╕ в╕рян. Протистояння у церковному середовищ╕ спричинило старообрядницький розкол – найб╕льший розкол за всю ╕стор╕ю Православно╖ Церкви на Рус╕.

Чим стала для Церкви реформа патр╕арха Никона, сперечаються й дос╕. Очевидно лише те, що Церква не ╓ набором застар╕лих норм ╕ догмат╕в. У творах християнського мислителя ╢рма ╓ ц╕кавий образ ж╕нки, яка була старою ╕ мудрою, та одночасно кв╕тучою ╕ юною. Саме такою предстала перед ╢рмом у вид╕нн╕ Православна Церква. Вона – живий орган╕зм, здатний зм╕нюватися. Вт╕м у розпач╕ св╕тово╖ кризи ╕ понев╕ряння, нехай хоча б Церква залиша╓ться зразком стаб╕льност╕. На все добре…

Як живуть сьогодн╕ старообрядц╕ можете б╕льше д╕знатися, переглянувши на нашому сайт╕ арх╕в проекта "Л╕топис. В╕длуння епох".