Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 20:05

23:45

Маленькі пам'ятники Великого міста

23:05

Театр Лариси Кадирової

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Сон із дитинства. Незатоплена пам'ять, сурдопереклад

22:05

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:40

Літопис

21:30

Територія добра

20:30

Повертаючи любов

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:25

Автограф. Світло мудрості Григорія Сковороди

19:00

Камо грядеши

18:50

Територія добра

18:35

Румунська обитель полтавського старця

18:10

Варлаам Печерський - учень і предтеча

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:50

Автограф. Весна (В. Брюсов)

17:25

Розкажи нам, вулице! Вулиця Льва Толстого

17:20

Духовні пісні. В. Польова Боговибраний полче. Величання Печерським святим

17:00

Уроки богослов'я. Догматичне богослов'я

16:55

Літопис

16:45

Піщанська ікона Божої Матері

16:40

Пісня Богородиці

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:45

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

15:15

Будьте здорові!

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:05

Олексій Мішурін. Оператор. Режисер. Письменник

13:00

Марія Капніст. Сторінки життя

12:50

Літопис

12:20

Історія шедевра. Ілля Рєпін

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:25

Рідні люди. Лисенки. Сімейні традиції

11:20

Автограф. Весна (В. Брюсов)

11:00

Ліван. Хаматура. Небо на землі

10:55

Літопис

10:45

Храм покровителя Сербії, сурдопереклад

10:05

Місце під сонцем. Стежина добра. Ієромонах Ілля (Вишневський), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:50

Територія добра

09:05

400 років служіння Церкві

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Великий Піст

08:05

Уроки богослов'я. Патрологія

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:25

Духовні пісні. В. Кікта Фрески Софії Київської. Михайлівський приділ

07:15

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:10

Наступність благодаті

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Камерний хор Пектораль

05:20

Православне свідчення на берегах Вісли

05:05

Житія святих. Апостол і євангеліст Матфей

05:00

Молитва Отче наш

04:30

Квітка на камені. Кам'янець-Подільський, сурдопереклад

04:00

Уманське чудо, сурдопереклад

03:50

Автограф. Лондон. В веках (І. Рогоза)

03:00

Наша Троя (о. Хортиця)

02:35

Фрески церкви Спаса на Берестові

02:00

Зодчество

01:35

Тріполі. Православне свідчення на зрізі часів

01:00

Місце під сонцем. Місія Чурюмова

00:40

Київські мости

00:00

Земля заповідна. Бахчисарай

Останні новини

Продовжу╓ться Великий п╕ст

16.03.2019

Бог заборонив Адамов╕ та ╢в╕ споживати пл╕д з дерева п╕знання. Як повелися перш╕ люди, добре в╕домо.
За що були вигнан╕ з раю. «Чин╕мо п╕ст, щоб до раю знову повернутися»,- заклика╓ нас святий Васил╕й Великий. З 11 березня для православних християн розпочався Великий п╕ст.
Великий п╕ст – найдовший ╕ найсувор╕ший ╕з ус╕х. Його запровадили на честь сорока дн╕в, як╕ ╤╕сус Христос пров╕в у пустел╕, готуючись до пропов╕д╕.
Перш╕ документальн╕ згадки про Великий п╕ст датуються ще апостольськими часами. Його головн╕ мотив ╕ мета – покаяння, а п╕д╜рунтя – обмеження бажань.

На Рус╕ п╕сля прийняття християнства виник потяг до чернечого життя. На початку одинадцятого стол╕ття з'явилося к╕лька десятк╕в нових монастир╕в. «Пов╕сть минулих л╕т» в╕дзнача╓, що ╕гумен Ки╓во-Печерсько╖ лаври преподобний Феодос╕й п╕д час Великого посту жив у печер╕, з брат╕╓ю сп╕лкувався т╕льки в суботу чи нед╕лю, ╕ то т╕льки через маленьке в╕конце. В обитель повертався напередодн╕ Лазарево╖ Суботи ╕ там святкував Вербну Нед╕лю.
╤сторичн╕ джерела також збер╕гають численн╕ випадки «загальних», або «примусових», пост╕в. ╥х Православна Церква встановлювала у часи стих╕йних лих, масових хвороб, неврожа╖в або ворожих навал. В╕дом╕ факти, коли п╕д час Великого посту в╕дмовлялися в╕д братовбивчих в╕йн.
Традиц╕я загального посту ╕снувала аж до двадцятого стол╕ття. Востанн╓ такий випадок заф╕ксовано у розпал Першо╖ св╕тово╖ в╕йни.

Загальнов╕домо, що впродовж Великого посту не бажано одружуватися. У цей час у храмах не в╕дбува╓ться Та╖нство в╕нчання. Родинн╕ свята в╕дзначають скромно, у вузькому кол╕.
П╕ст – це пер╕од обмежень у ╖ж╕. Меню п╕сного «заст╕лля» склада╓ться з низькокалор╕йних страв.
Та сл╕д пам’ятати, що невживання скоромного не ма╓ сенсу без усв╕домлення духовного значення посту.

Колись правила посту на Рус╕ визначав Студ╕йський устав. Цей устав запровадив настоятель Студ╕йського монастиря в Константинопол╕ преподобний Феодор Студит. Основне завдання посту полягало у стриманост╕ почутт╕в та пошуку гармон╕╖ м╕ж т╕лесним та духовним. Обмеження здеб╕льшого стосувалися часу й к╕лькост╕ ╖ж╕. П╕д час Великого посту ╖сти дозволялося раз на день – о 3-й годин╕, а у свята ╕ вих╕дн╕ – дв╕ч╕ на день. Давньоруськ╕ ченц╕ суворо дотримувалися вимог Студ╕йського уставу. Для мирян ╕снували послаблення.

У XIV стол╕тт╕ ки╖вський митрополит К╕пр╕ан прийма╓ ╢русалимський устав. В╕н передбачав значно сувор╕ш╕ обмеження. Зокрема, у перш╕ три дн╕ Великого посту ченцям взагал╕ заборонялося ╖сти. На Страсному тижн╕ ╕ мирянам, ╕ ченцям дозволялися лише хл╕б та вода. ╤ лише у Великий Четвер – варена ╖жа без ол╕╖. ╢русалимський устав на Рус╕ прижився не одразу. Духовн╕ наставники робили послаблення як мирянам, так ╕ ченцям.

Суворим п╕ст на Рус╕ став у 17 стол╕тт╕. ╤ноземц╕в вражало, як ретельно люди дотримуються обмежень. Мандр╕вники з подивом описували, що у перш╕ три дн╕ посту люди взагал╕ не входили з дому. Цар Олекс╕й Михайлович упродовж усього посту, кр╕м свята Благов╕щення, харчувався лише капустою, грибами та ягодами. У понед╕лок, середу та п’ятницю – взагал╕ утримувався в╕д ╖ж╕. Справжн╕х в╕руючих не обтяжував суворий п╕ст. Слов’янам важче давалося утримання в╕д алкоголю. Тому цар видав наказ: «Опечатувати вс╕ питн╕ заклади з початком Великого посту ╕ не в╕дкривати ╖х до зак╕нчення Великодньо╖ середи».

«Якщо ми завжди робитимемо те, що робимо завжди, ми будемо отримувати те, що отримували завжди…» У нас ╓ 7 тижн╕в, аби все зм╕нити!
П╕ст – не кара, це шанс. ╤ в╕н потр╕бен кожному!