Христе Боже, Ти преобразився на гор╕, ╕ учн╕ Тво╖ бачили, наск╕льки ╖м дозволяли ╖х людськ╕ сили, славу Твою, щоб вони зрозум╕ли, що Ти стражда╓ш добров╕льно, коли побачать Тебе таким, що розпина╓ться, а всьому б св╕ту пропов╕дували, що Ти во╕стину ╓ сяйво Твого Батька Небесного
кондак свята Преображення Господнього
Такими поетичними, сповненими радост╕ та п╕днесення, словами осп╕ву╓ 19 серпня Православна Церква свято Преображення Господнього. ╤стор╕я цього свята базу╓ться на под╕╖, описан╕й у Святому ╢вангел╕╖.
Незадовго до Сво╖х страждань, ╤╕сус Христос узяв трьох сво╖х учн╕в Петра, ╤акова ╕ ╤оанна, ╕ з ними з╕йшов на високу гору помолитися. (Зг╕дно древнього церковного переказу це була прекрасна гора Фавор, покрита багатою рослинн╕стю з п╕дн╕жжя до вершини).
Поки Спаситель молився, учн╕ через втому заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що ╤╕сус Христос преобразився: обличчя Його просяяло, як сонце, а одяг Його став б╕лим, як сн╕г, ╕ блискучими, як св╕тло. В цей час з'явилися до Нього, в слав╕ небесн╕й, два пророки - Мойсей ╕ ╤лля ╕ розмовляли з Ним про страждання ╕ смерть, як╕ Йому належало зазнати в ╢русалим╕. Надзвичайна рад╕сть наповнила при цьому серця учн╕в. Коли ж вони побачили, що Мойсей ╕ ╤лля в╕дходять в╕д ╤╕суса Христа, Петро вигукнув: "Господи! добре нам тут бути; якщо хочеш, зробимо тут три кущ╕ (тобто намети): одну Тоб╕, одну Мойсею ╕ одну ╤лл╕", - не знаючи, що сказати. Раптом св╕тла хмара осяяла ╖х, ╕ вони почули з хмари голос Бога Батька: "Це ╓ Син М╕й улюблений, в Якому Мо╓ благовол╕ння; Його слухайте!" Учн╕ в остраху лягли на землю. ╤╕сус Христос п╕д╕йшов до них, торкнувся ╖х ╕ сказав: "встаньте ╕ не б╕йтеся". Учн╕ встали ╕ побачили ╤╕суса Христа в звичайному вигляд╕. Коли ж вони сходили з гори, ╤╕сус Христос повел╕в н╕кому не розказувати про те, що бачили, поки В╕н не воскресне з мертвих.
Преображення Спасителя сталося через ш╕сть дн╕в п╕сля Його пропов╕д╕ в Кесар╕╖ Ф╕л╕ппов╕й, коли В╕н вперше заговорив про сво╖ страждання та хресну смерть. Це справило гн╕тюче враження на учн╕в, як╕ п╕д впливом ╕удейського передання, вбачали в Ньому Мес╕ю - царя земного. Тод╕ Христос, аби п╕дтримати в╕ру сво╖х учн╕в, коли вони побачать Його страждання, пооб╕цяв ╖м показати Свою Божественну славу.
Кожна деталь ц╕╓╖ под╕╖ ма╓ сво╓ глибоке м╕стичне та символ╕чне значення. Христос, як досконалий Бог ╕ одночасно досконалий чолов╕к, показу╓ нам правильний шлях сходження до Бога - в молитв╕. Саме п╕д час яко╖ В╕н преобразився: лице Його сяяло як сонце, а одяг був б╕лий, як сн╕г. У такий спос╕б проявилося св╕тло Божества, яке пронизувало усю т╕лесн╕сть Христа. На приклад╕ Христа, кожна людина покликана до преображення, до занурення у вогонь Божественно╖ любов╕. Це досяга╓ться за допомогою молитви та очищення себе в╕д пристрастей, в╕д усього того, що заважа╓ Богов╕ в╕йти у людину.
Апостоли, як╕ спостер╕гали за цим, були дуже вражен╕ а один з них, Петро, вигукнув: ?Добре нам тут бути...?. Арх╕╓пископ Григор╕й Палама говорить, що апостол╕в вразило дивне св╕тло, яке разом з тим не було звичайним матер╕альним св╕тлом. Для того, аби вони могли побачити Його, Святий Дух в╕дкрив ╖м духовн╕ оч╕. Це св╕тло Божества, за словами святого Григор╕я, приносить таке саме задоволення людям духовним, як св╕тло сонця - очам т╕лесним.
Свято Преображення почало святкуватися в Православн╕й Церкв╕ з ╤V стол╕ття. Воно припада╓ на пер╕од Успенського посту, що також ╓ символ╕чним: за допомогою посту людина викор╕ню╓ сво╖ пристраст╕, зв╕льняючи поле сво╓╖ душ╕ для Господа, що зас╕ва╓ ╖╖ Святим Духом.
У народ╕ Преображення ма╓ назву Яблуневий Спас, адже у цей день звершу╓ться освячення яблук та ╕нших плод╕в. Ця традиц╕я бере св╕й початок ще в Старому Запов╕т╕, де ╓вре╖ приносили в жертву Богу перш╕ плоди земл╕.
В християнств╕ традиц╕я освячення отримала б╕льш глибокий богословський зм╕ст. Зг╕дно вчення Церкви, Божественною благодаттю, яка проявилася на гор╕ Фавор п╕д час Преображення Христа, освячу╓ться не лише т╕ло людини, а й уся природа, що ╖╖ оточу╓.