Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 23:30

23:45

Столиця козацької України (м. Глухів)

23:05

Місце під сонцем. Художник над морем ідей. Андрій Александрович-Дочевський

23:00

Молитва Небесним силам

22:45

Звіринецькі печери, сурдопереклад

22:05

Так починався великий Купрін, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:40

Літопис

21:25

Поводир

21:15

Територія добра

21:05

Піщанська ікона Божої Матері

20:30

Пономарі

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Микола Глущенко. Мандрівка в таїну

18:15

Медіолан-Мілан

18:10

Територія добра

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Творіння графа Потоцького (Тульчинський собор Різдва Христового)

17:00

Місце під сонцем. Валентин Кочмарський. Таємниця колосу

16:45

Літопис

16:35

Пісня Богородиці

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Будьте здорові!

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:40

Незгасима зірка Православія (м. Київ, Китаїв)

14:00

Отец Антонин. Письма из Иерусалима

13:40

Іван Сошенко: шлях до себе

13:00

400 років служіння Церкві

12:45

Літопис

12:20

Доля одна на двох

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Піщанська ікона Божої Матері

11:10

Місце під сонцем. Стежина добра. Ієромонах Ілля (Вишневський)

11:00

Літопис

10:05

Літа молодії (Б. Мозолевський), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Вальс крилатих машин

09:15

Сувої Мертвого моря

09:05

Територія добра

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Йорданія. Джераш

08:05

Місце під сонцем. Сонячні діти Андрія Василенка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:50

О. Архангельський Вірую

06:10

Мила серцю Лівадія

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

05:05

Собор Глинських старців

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Житія святих. Апостол і євангеліст Матфей, сурдопереклад

04:00

Хотинська фортеця, сурдопереклад

03:25

Святогірська Успенська Лавра

03:20

Автограф. Музичні одкровення (Л. Бетховен)

03:00

Музей однієї вулиці (м. Київ, Андріївський узвіз)

02:50

Придумай себе Исландию

02:25

Історія одного музею

02:00

Зодчество

01:45

Ікона Казанської Божої Матері

01:05

Місце під сонцем. Леся Воронина

00:00

Безмовна проповідь

Останні новини

╤стор╕я р╕дно╖ школи. 150 рок╕в Мар╕╖нськ╕й г╕мназ╕╖, що у Дн╕пропетровську

21.04.2015

 Протягом ус╕╓╖ ╕стор╕╖ людства осв╕та високо ц╕нувалася. Високоосв╕чен╕ люди — це горд╕сть кра╖ни! Одними з найкращих осв╕тн╕х установ в 19-му стол╕тт╕ були Мар╕╖нськ╕ г╕мназ╕╖. Так ╖х стали називати на честь ╕мператриц╕ Мар╕╖ Олександр╕вни (дружини Олександра Другого), яка п╕клувалася про розвиток ж╕ночо╖ осв╕ти. У Катеринослав╕ Мар╕╖нська г╕мназ╕я була в╕дкрита 1865 року.

Особлива тема уроку — старшокласники розпов╕дають про ╕стор╕ю сво╓╖ школи. Сучасний навчальний заклад ╓ спадко╓мцем Катеринославсько╖ Мар╕╖нсько╖ ж╕ночо╖ г╕мназ╕╖, засновано╖ 150 ро́к╕в тому́. Це найдавн╕ший навчальний заклад сучасного Дн╕пропетровська – у минулому Катеринослава.

Натал╕я Скакун, викладач Мар╕╖нсько╖ г╕мназ╕╖: «Началось это лет 5 назад, это именно те дети, которые отмечали 145-летие гимназии. Тогда они в красивых платьях встречали гостей с белыми цветами. Дальше они росли, проживали историю гимназии совершенно по-другому. Мы делились крупицами этой истории нашей гимназии. Детям интересно было узнать как и почему это здание появилось».

Буд╕вля Мар╕╖нсько╖ ж╕ночо╖ г╕мназ╕╖ стояла на Тро╖цьк╕й площ╕ напроти Тро╖цько╖ церкви. Величезний особняк (один ╕з п'яти найб╕льших у Катеринослав╕) належав учителев╕ Олександру Понятовському. Власник передав його в дарунок м╕сту для ж╕ночого училища. П╕сля смерт╕ Понятовського споруду перебудували, ╕ 1865-го року в╕дкрили там Мар╕╖нську г╕мназ╕ю.

Максим Кавун, ╕сторик: «Сама идея Мариинских женских гимназий была нова в социальном плане, поскольку женщинам был перекрыт "социальный лифт", по всей Европе. И вот эмансипация женщин вылилась в том числе в основание Гимназии. До Мариинских гимназий существовали только Институты Благородных девиц».

Навчальна програма складалася з багатьох предмет╕в. Це закон Божий, рос╕йська ╕ французька мови, латинь, кал╕граф╕я, арифметика, географ╕я, ╕стор╕я, а ще — рукод╕лля, малювання ╕ танц╕. У статут╕ ц╕╓╖ установи було написано, що його мета — «рел╕г╕йно-моральне виховання учениць, що вимага╓ться в╕д кожно╖ ж╕нки, особливо майбутньо╖ дружини ╕ матер╕ с╕мейства».

Максим Кавун, ╕сторик: «Следует отметить, что женщины получали колоссальную подготовку, которая выше, чем современная школьная. Это знание как минимум 3 иностранных языков, знания всяческих вопросов рукоделия, кулинарии – все, что нужно было женщине на тот период, чтобы быть и дома хозяйкой, общественной деятельницей и высокоинтеллектуальным человеком».

Особлив╕стю цього навчального закладу було те, що в його ст╕нах навчалися д╕ти як знатного стану, так ╕ д╕ти з б╕дних родин. Багат╕ городяни запов╕дали на користь г╕мназ╕╖ сво╖ кап╕тали для стипенд╕й. Форма г╕мназисток була елегантною, але стриманою, п╕дкреслювала грац╕ю й скромн╕сть вихованок.

Л╕д╕я Яворенко, директор Мар╕╖нсько╖ г╕мназ╕╖: «Очень интересная традиция, которая существовала в Мариинской гимназии, когда гимназистки своими ручками делали белые цветы, и прикрепляли к ним ленточку с пожеланиями добра, любви, благополучия, здоровья... И благотворительно раздавали эти цветы гостям, которые приходили в гимназию и просто похожим. Это центр города, всегда здесь было много людей, рядом Троицкий собор. Мы эту традицию возродили. Наши гимназистки тоже дарят на праздники белые цветы».

Б╕льш╕сть випускниць ставали кер╕вницями й учителями в школах р╕зних губерн╕й Укра╖ни. Особливо╖ уваги варта перший директор Мар╕╖нки — Олександра Риндовська. ╥╖ називали п╕онером ж╕ночо╖ осв╕ти в Катеринослав╕. Завдяки сво╖й активн╕й д╕яльност╕ Риндовська зробила Мар╕╖нку — центром культури й осв╕ти в м╕ст╕.

Натал╕я Скакун, викладач Мар╕╖нсько╖ г╕мназ╕╖: «На этом уроке мы фокусируем свое внимание на личностях. На личности той, которая была 40 лет начальницей гимназии, Как можно было жить и работать в гимназии, как можно было так свою работу организовать, чтобы люди восхищались этим и понимали, что это часть жизни человека. Мы смотрим не только на историю, как на ряд дат, фактов, событий, а как на эмоциональное переживание. Именно это оставляет тот духовный след, который затем отразится и во взрослой жизни детей».

П╕сля революц╕╖ Катеринославська Мар╕╖нка стала звичайною десятил╕тньою школою. Але п'ять рок╕в тому, стараннями педагог╕чного колективу й тогочасного директора Натал╕ Полевиково╖, — г╕мназ╕╖ повернули ╖╖ колишню назву «Мар╕╖нська». Духовн╕ традиц╕╖ минулих рок╕в тут дбайливо бережуть. ╤ це ╓дина школа в м╕ст╕, де вивчають ╕стор╕ю православ'я.

Натал╕я Полев╕кова, екс-директор Мар╕╖нсько╖ г╕мназ╕╖: «Человек может закончить школу с золотой медалью, человек может быть гениальным, и изобретения его могут быть гениальны. Но возникает второй вопрос, в чьих руках все это будет? Проблема добра и зла актуальна на сегодняшний день. И если человек нравственно чист, если он духовно высок, все это пойдет на благо людей. Если этого нет - то все пойдет во вред, на несчастье и на гибель. И мне приятно, что нас поддержали не только дети, но и родители».

Л╕д╕я Яворенко, директор Мар╕╖нсько╖ г╕мназ╕╖: «В этой Мариинской гимназии выросло не одно поколение детей. есть династии, когда бабушки с дедушками учились, их внуки и правнуки. Поэтому очень важно знать историю, гордиться, воспитываться».

Нин╕ Мар╕╖нська г╕мназ╕я майже така само, як ╕ 150 рок╕в тому. У цих просторих коридорах, де колись вихованки в пишних сукнях танцювали на балах з юнаками з сус╕дньо╖ чолов╕чо╖ г╕мназ╕╖, — сьогодн╕ б╕гають абсолютно сучасн╕ д╕ти. У класах вони як ╕ ран╕ше опановують науки, здобувають знання. ╤ пишаються сво╓ю р╕дною Мар╕╖нкою.