Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 21:58

23:50

Автограф. Північний Кавказ. Ельбрус

23:05

Мовою танцю. Павло Вірський

23:00

Молитва Небесним силам

22:35

Сувої Мертвого моря, сурдопереклад

22:05

Микола Глущенко. Мандрівка в таїну, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Місце під сонцем. Ігумен Валеріан. Проповідь. Обійняти серцем

21:10

Територія добра

21:00

Літопис

20:25

Доля одна на двох

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Автограф. Я когда-то был сыном Земли... (К. Бальмонт)

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Пономарі

18:40

Дорога додому

18:15

14-плюс

18:10

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:35

Ліван. Баламанд

17:00

Уроки богослов'я. Історія Нового Заповіту

16:45

Літопис

16:30

Моє звірятко

16:20

День у Шишкиному лісі

16:15

Казки та історії

16:05

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Світи Івана Франка

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:35

Іспит на милосердя (сестринське служіння)

14:30

І. Мамушев Одужання маленької Стефанії

14:00

Борис Патон. Легенда електрозварювання

13:40

В. Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята Гора Афон

13:15

З дивовижного світу дитинства

13:00

Твори. Живи. Люби

12:45

Літопис

12:25

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

12:20

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:50

Територія добра

11:35

Історія одного київського пам'ятника

11:00

Місце під сонцем. Художник Олена Клименко. Не бійтеся малювати

10:45

Літопис

10:40

Ніч у храмі (Болгарія), сурдопереклад

10:05

Иордания. Путь к небу

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:45

Спогади про маму (Василь Лопата)

09:30

Територія добра

09:05

Петра. Рожева квітка Йорданії

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Золотий засів (Чернігівщина, історія родини Коцюбинських)

08:05

Уроки богослов'я. Історія Православ'я на Русі

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:25

Свята душа Григорія Сковороди

07:20

Пісня Богородиці

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:15

Медіолан-Мілан

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:50

Ансамбль Благовість. Хваліте ім'я Господнє

05:35

Помилуй мя, Боже (Світязький Петро-Павлівський монастир, Волинь)

05:15

Я прийняв рішимість. Митрополит Костянтин (Дьяков)

05:05

Осяйна пісня життя (Кіровоградський музей М. Кропивницького)

05:00

Молитва Отче наш

04:50

Житія святих. Жити для зустрічі з Христом, сурдопереклад

04:30

Ліван (Баламанд), сурдопереклад

04:00

Музей Миколи Леонтовича, сурдопереклад

03:25

Безмовна проповідь

03:15

Вірність Христу (храм свв. Новомучеників, Черкаська обл.)

03:00

Житія святих. Апостол і євангеліст Лука

02:40

Перлина Південного узбережжя Криму

02:25

Дорога до храму. Вівтар

02:10

Арлекін і філософ (М. Крушельницький)

02:00

Літо в Юрзуфі

01:40

Житія святих. Цариця Тамара

01:00

Місце під сонцем. Андрій Ткачов

00:40

Автограф. Кіммерійська акварель (М. Волошин)

00:00

Хотинська фортеця

Останні новини

Л╕кар в╕д Бога. У Дн╕пропетровську згадують л╕каря ╤вана Васильовича Лешко-Попеля

02.07.2015

Щор╕чно у третю нед╕лю червня у наш╕й кра╖н╕ в╕дзначають День медичного прац╕вника. Л╕кар – найб╕льш гуманна профес╕я на земл╕ ╕ водночас найб╕льш мужня, бо в╕д ╖хнього р╕шення часто залежить людське життя. У Дн╕пропетровську було чимало л╕кар╕в, як╕ ув╕йшли в ╕стор╕ю нашо╖ кра╖ни як гуман╕сти ╕ громадськ╕ д╕яч╕. Але н╕кому не вдалося здобути наст╕льки безмежну ╕ всенародну любов жител╕в, як ╤вану Васильовичу Лешко-Попелю.

У Дн╕пропетровську чимало вулиць названо на честь в╕домих людей. Одна з них, на як╕й сто╖ть Дн╕пропетровська медична академ╕я, ма╓ ╕м'я Катеринославського л╕каря ╤вана Лешко-Попеля, який безкорисливо л╕кував городян наприк╕нц╕ 19-го стол╕ття. В╕н явив справжн╕й зразок християнсько╖ любов╕, ╕ завжди був готовий "покласти душу свою за друз╕в сво╖х". На ст╕н╕ медично╖ академ╕╖ – мемор╕альна дошка. ╤м'я Лешко-Попеля зна╓ кожний студент.

╤ван Васильович Лешко-Попель народився в Б╕лорус╕, навчався у Петербурз╕ у В╕йськово-медичн╕й академ╕╖. П╕сля навчання в╕н був в╕дряджений у Катеринослав як в╕йськовий л╕кар у 54-й кадровий резервний батальйон. З батальйонного лазарету в╕н зробив зразковий. Сюди приходили солдати з ус╕х в╕йськових частин м╕ста ╕ ╤ван Васильович н╕коли не в╕дмовляв у допомоз╕. Б╕льше того, л╕кар часто сам купував потр╕бн╕ л╕ки. Кр╕м того, Лешко-Попель рятував людей, як╕ тулилися у халупках ╕ землянках м╕ста.

Чимало сил для в╕дродження пам'ят╕ найв╕дом╕шого Катеринославского л╕каря 19-го стол╕ття доклав священик Георг╕й Захарченко – благочинний храм╕в л╕кувальних установ Дн╕пропетровсько╖ ╓парх╕╖. В╕н не з чуток зна╓, що таке л╕карський обов’язок ╕ милосердне серце.

Прото╕╓рей Георг╕й Захарченко, благочинний л╕кувальних установ Дн╕пропетровсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ: «╤дея ув╕чнювання пам'ят╕ Лешко-Попеля виникла рок╕в 5-6 назад, коли до мене в храм прийшли його родичка й нагадала про те, що ╕сну╓ такий л╕кар - наш сучасник. Тод╕ ця ╕дея не змогла реал╕зуватися, але зас╕ла в мо╓му серц╕ м╕цно».

Згодом ╕н╕ц╕ативу отця Георг╕я п╕дтримали в Медичн╕й академ╕╖. Було вир╕шено створити аудитор╕ю, де з╕брали ╕нформац╕ю про л╕каря-гуман╕стов╕, фотограф╕╖, предмети пам'ят╕. Саме тут проходять студентськ╕ науково-практичн╕ конференц╕╖, на яких майбутн╕ л╕кар╕ обм╕нюються сво╖м досв╕дом у соц╕альн╕й ╕ благод╕йн╕й д╕яльност╕.

Анастас╕я Кротова, студентка ╤╤ курсу медично╖ академ╕╖: «До в╕дкриття ц╕╓╖ аудитор╕╖ ми почали збирати факти, маленьк╕ часточки про його життя. Пот╕м ми зв'язалися з його родичкою, вони принесли деяк╕ матер╕али».

Лешко-Попель був «л╕кар в╕д Бога» — це один з╕ спогад╕в його сучасник╕в, збережений у книз╕ 1904 року. Прийом хворих л╕кар розпочинав о сьом╕й ранку – юрбилася б╕днота, в основному робочий люд. В╕н ус╕х уважно оглядав, виписував рецепт на л╕ки й дуже часто ще й давав грош╕ на ╖хню покупку. П╕сля прийому в л╕карн╕, ╤ван Васильович в╕дв╕дував хворих вдома, спочатку пересувався м╕стом п╕шки, пот╕м – на велосипед╕. Додому повертався п╕зно. Однак ╕ вноч╕ його часто викликали до хворих ╕ в╕н, попри втому, н╕коли не в╕дмовляв, бо мав… чуйне серце.

Прото╕╓рей Георг╕й Захарченко, благочинний л╕кувальних установ Дн╕пропетровсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ: «Будь-який дарунок береться в╕д Бога. ╤ наше завдання познайомити молодих л╕кар╕в, як╕ вибрали цей шлях ╕з цим подвигом. П╕д час ц╕╓╖ милосердно╖ д╕яльност╕ в╕дкрива╓ться серце людини. ╤ ти робиш це не для когось, а для себе. ти ста╓ш чист╕ше, краще. Нехай ув╕йде в його серце в резонанс ╕з тим, що в╕н почув про Лешко - Попеле, ╕ в╕н зрозум╕╓, що в╕н може зробити такий же подвиг служ╕ння людям».

Практика цього прекрасного й чуйного л╕каря була досить широкою ╕ серед заможних людей. Лешко-Попель мав гарн╕ зароб╕тки, ╕ м╕г при бажанн╕ нагромадити значний кап╕тал. Та майже все, що в╕н отримував в╕д багатих, — роздавав б╕дним. Одним в╕н д╕ставав паливо на зиму, ╕нших п╕дгодовував, а комусь залишав грош╕ на проживання.

Микола Коротя, студент ╤╤ курсу медично╖ академ╕╖: «Лешко Попель завдяки чому став в╕домий? Завдяки тому, що його називали "другом знедолених". Велика к╕льк╕сть людей приходила до нього, як╕ не мали н╕яких матер╕альних засоб╕в, не мали н╕якого забезпечення, ╕ ця людина д╕йсно ╖м допомагав».

Про Катеринославського л╕каря Лешко-Попеля збереглося небагато матер╕ал╕в. Його будинок був зруйнований у радянський час, могила загубилася, коли був закритий монастир, на територ╕╖ якого поховали шанованого л╕каря. Його нащадки роз'╖халися по р╕зних м╕стах ╕ кра╖нах. Збереглося лише дек╕лька с╕мейних фотограф╕й: фотозн╕мки його похорону, що заф╕ксували силу-силенну людей, як╕ прийшли провести в останню путь улюбленого л╕каря.

Прото╕╓рей Георг╕й Захарченко, благочинний л╕кувальних установ Дн╕пропетровсько╖ ╓парх╕╖ УПЦ: «Напевно тому й не залишилося багато матер╕ал╕в про нього, тому, що ця людина не любила реклами, робив ус╕ прикровенно. Не т╕льки зц╕ляв сво╖м л╕карським мистецтвом, але й вселяв у людину в╕ру в життя... И ми повинн╕ серцем доторкнутися до його життя, ╕ це буде сама м╕цна пам'ять».

Л╕кар Лешко-Попель намагався вил╕кувати все м╕сто, вил╕кувати не ст╕льки в╕д людських хвороб, ск╕льки в╕д байдужост╕. Подвижницьке життя таких непом╕тних труд╕вник╕в надиха╓ тих, хто йде сл╕дом за ним.