Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 07:24

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:50

Автограф. Лондон. Темза (У. Вордсворт)

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Уроки богослов'я. Патрологія

16:55

Літопис

16:40

Я повен любові (П. Морачевський)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:15

Святогірська Успенська Лавра

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:20

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

Земля заповідна. Парк природи Беремицьке

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:50

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:50

Літопис

10:25

Стопами Христа, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Уроки богослов'я. Літургіка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

Згадаймо

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Соціальна реклама

Останні новини

Як правильно провести Р╕здвяний п╕ст?

28.11.2016

 

╤стор╕я «мало╖» чотиридесятниц╕

Встановлення Р╕здвяного посту, так само як й ╕нших багатоденних пост╕в, ма╓ корен╕ з давн╕х час╕в християнства. Перш╕ згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амврос╕я Медиодаланського, Ф╕ластр╕я, блаженного Августина, датованих четвертим стол╕ттям. У п’ятому стол╕тт╕ про давн╕сть Р╕здвяного посту писав Лев Великий.

Спочатку в╕н тривав всього лиш с╕м дн╕в (у деяких християн – б╕льше), але в 1166 роц╕ Константинопольський патр╕арх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Р╕здвяного посту сорок дн╕в. На те була причина: свято Р╕здва Христового за сво╖м значенням у справ╕ нашого спас╕ння не поступа╓ться святу Воскрес╕ння Христового, тож шлях п╕дготовки до нього ма╓ нести певне символ╕чне значення.

Моза╖ка собору монастиря Ос╕ос Лукас у Фокид╕ (Грец╕я), Х╤ ст.

Моза╖ка собору монастиря Ос╕ос Лукас у Фокид╕ (Грец╕я), Х╤ ст.

Саме сорок дн╕в у Святому Письм╕ завжди передують великим под╕ям: пости пророк╕в Мо╖сея та ╤лл╕ або сорокаденне утримання в╕д ╖ж╕ Самого Спасителя ╤╕суса Христа перед виходом на пропов╕дь. Тобто сам п╕ст п╕дкреслю╓ значим╕сть под╕╖, а сорок дн╕в наголошують на особливе приготування до не╖.

Так, з XII стол╕ття Р╕здвяний п╕ст в Православн╕й Церкв╕ став «малою» чотиридесятницею, яка поступа╓ться лише чотиридесятниц╕ «велик╕й» — посту перед Пасхою. ╤нша його назва – Филип╕в п╕ст, або по-народному – Филип╕вки. Пов’язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святку╓ться пам’ять одного з дванадцяти апостол╕в Христа – апостола Филипа.

Яких правил повинн╕ дотримуватися т╕, хто постять, та у чому ╖х сенс?

postЗа сво╖ми правилами Р╕здвяний п╕ст дуже схожий на Петр╕в п╕ст. Зг╕дно з церковним уставом, в ус╕ дн╕ посту з рац╕ону виключаються м’ясн╕, молочн╕ продукти та яйця. Дозволено споживати по понед╕лках, середах та п’ятницях рослинну ╖жу без ол╕╖, а у в╕вторки та четверги – рослинну ╖жу з ол╕╓ю. По суботах, нед╕лях та на велик╕ свята до 2 с╕чня дозволя╓ться вживати рибу. П╕сля 2 с╕чня п╕ст посилю╓ться та рибн╕ продукти не вживаються.

Але сл╕д пам’ятати, що не кожен може дотримуватися посту, який нам пропону╓ Тип╕кон (Богослужбовий статут Церкви). В╕н полегшу╓ться для ваг╕тних ж╕нок та людей, як╕ мають проблеми з╕ здоров’ям. Так╕ люди мають зважати на стан свого здоров’я та з приводу посту радитися з дух╕вником та л╕карями.

Головне завдання будь-якого посту – спонукати людину до покаяння, милосердя та самодисципл╕ни через обмеження у ╖ж╕ та розвагах. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження — так╕ крайнощ╕ Церквою засуджуються.

Сенс посту в тому, щоб дисципл╕нувати орган╕зм, опанувати себе та перейти в╕д розслабленого стану в ╕нший, так би мовити, духовний режим. Сприя╓ цьому молитва, покаяння, справи милосердя та любов╕. Наприклад, допомога хворим, самотн╕м, нужденним людям та сиротам, як╕ у пер╕од наближення р╕здвяних свят особливо гостро в╕дчувають потребу не т╕льки у матер╕альних благах, а й у словах любов╕ та п╕дтримки.

miloserdieКожен ма╓ визначитися на як╕ жертви заради ближнього в╕н може п╕ти: чи допомогти медикаментами або коштами на л╕кування хворим людям, чи взяти участь в акц╕ях по збору теплих речей для безхатченк╕в, ╕грашок та солодких подарунк╕в для сир╕т, чи виступити орган╕затором або волонтером у таких заходах та ╕нше.

Блаженн╕ший Митрополит Онуфр╕й зауважу╓, що не зважаючи на те, що часто для того, щоб допомогти ╕ншим потр╕бн╕ ф╕нансов╕, матер╕альн╕ та ф╕зичн╕ ресурси, займатися благод╕йництвом може кожна людина. «Нав╕ть нем╕чна людина може допомогти тому, хто знаходиться в б╕д╕, якщо вона помолиться чи просто посп╕вчува╓ ближньому», — п╕дкреслив Предстоятель УПЦ в одн╕й з╕ сво╖х пропов╕дей.

Як бути ╕з св╕тськими святами, як╕ припадають на час Р╕здвяного посту?

Кожен сам вир╕шу╓ для себе, можна чи н╕ приймати запрошення ближн╕х при╓днатися до святкового столу з╕ скоромною трапезою з нагоди нового року або ╕нших свят. Головне — щоб в╕д в╕дмови н╕хто не був ображений. Якщо ви можете тримати п╕ст, не засуджуючи сво╖х «нецерковних» ближн╕х та ум╕╓те тактовно в╕дмовити тим, хто запрошу╓ вас за скоромний ст╕л — роб╕ть так. Якщо н╕ — тод╕ варто звернути увагу на стан сво╓╖ душ╕ та згадати слова спочилого Предстоятеля Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Митрополита Володимира (+2014, Сабодана): «У п╕ст головне не ╖сти один одного».

img_8543Найголовн╕ше — потр╕бно в╕дмовитись в╕д надм╕рних веселощ╕в та вживання вина (окр╕м тих дн╕в, коли воно дозволя╓ться уставом) та накласти для себе сувору заборону на вс╕ляк╕ язичницьк╕ розваги на кшталт зустр╕ч╕ «року П╕вня», «Тигру» ╕ т.д.. А щоб б╕льш над╕йно в╕дгородитися в╕д спокус новор╕чно╖ ноч╕, можна провести ╖╖ у храм╕ в молитв╕. Щор╕чно в н╕ч на 1 с╕чня у багатьох церквах священики звершують н╕чну Божественну л╕тург╕ю. Погодьтесь, соборна молитва та Причастя Святих Христових Та╖н ╓ чи не найкращим початком нового року.

Джерело: СИНОДАЛЬНИЙ ╤НФОРМАЦ╤ЙНО-ПРОСВ╤ТНИЦЬКИЙ В╤ДД╤Л УПЦ