Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 19:37

23:45

Успенська Почаївська Лавра

23:05

Місце під сонцем. Художник над морем ідей. Андрій Александрович-Дочевський

23:00

Молитва Небесним силам

22:40

Житія святих. Стефан Великий, сурд.

22:30

Воронцовське диво (Преображенський храм, Черкаська обл.), сурдопереклад

22:05

Православний вісник, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:45

Фрески церкви Спаса на Берестові

21:20

Джерело мистецтв

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Перлина Адріатики

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Віктор Глушков. Учений, який випередив час

18:40

Глинська пустинь

18:35

Камерний хор Кредо. Благослови, душе моя, Господа...

18:10

Житія святих. Преподобний Лаврентій Чернігівський

18:05

Лавра Небесна

18:00

Молитва за мир в Україні

17:50

Автограф. Я когда-то был сыном Земли... (К. Бальмонт)

17:00

Інша школа

16:55

Літопис

16:50

Камерний хор Кредо. Херувимська

16:40

Житія святих. Благовірні князі Борис і Гліб

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Парафіяни

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

13:45

Венеція. Видиме і сокровенне

13:25

Василь Забашта. Барви його душі

13:00

Поводир

12:50

Літопис

12:20

Уроки щастя

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:25

Життя моє - футбол

11:00

Фінансова грамотність

10:55

Літопис

10:40

Житія святих. Іоанн, Затворник Святогірський, сурдопереклад

10:30

Усипальниця перших руських святих, сурдопереклад

10:00

Вічна моя адреса: A Roma (М. Гоголь), сурдопереклад

09:35

Камені Єрусалима

09:30

Територія добра

09:05

Громадянська позиція

09:00

Молитва за мир в Україні

08:50

Автограф. Твоя зоря (О. Гончар)

08:05

Літа молодії (Б. Мозолевський)

08:00

Молитва Богородиці

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Житія святих. Марія Магдалина

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Ліван. Хаматура. Небо на землі

06:10

Земля заповідна. Гранітно-степове Побужжя

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:30

Хрещення Грузії

05:05

Схиархієпископ Антоній (Абашидзе)

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Старий Київ Валерія Акопова, сурдопереклад

04:25

Колиска великої віри, сурдопереклад

04:15

Собор Олександра Невського (Болгарія), сурдопереклад

04:00

Православні храми України, сурдопереклад

03:45

Житія святих. Святитель Іннокентій (Борисов)

03:15

Новели старого саду (О. Саєнко)

03:05

Родина художників (сім'я Волохів)

03:00

Музей трипільської культури (м. Переяслав-Хмельницький)

02:40

Сни про Масандру

02:25

Купіль нашого Хрещення (Крим, Херсонес)

02:20

Житія святих. Хресна путь єпископа Прокопія

02:10

Автограф. Свята Софія. Одкровення в камені (протоієрей С. Булгаков)

02:00

Драгалевський монастир (Болгарія)

01:50

Русану. Обитель святої Варвари (Греція, Метеори)

01:10

Храм Святого Георгія

00:00

Темістокль Вірста. Потік свідомості

Останні новини

З нагоди 25-р╕ччя Харк╕вського Арх╕╓рейського Собору та до Дня Хрещення Рус╕ в ус╕х ╓парх╕ях Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в╕дбудуться молебн╕ та Хресний х╕д

02.07.2017

В липн╕ 2017 року у вс╕х ╓парх╕ях Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в╕дбудуться урочистост╕ з нагоди 25-о╖ р╕чниц╕ Харк╕вського Арх╕╓рейського Собору та молебн╕ перед шанованими чудотворними ╕конами Пресвято╖ Богородиц╕, як╕ були явленн╕ в п╕слясоборний пер╕од. Вс╕ ц╕ святин╕ доставлять в столицю у День Хрещення Рус╕. 

П╕д час перебування чудотворних ╕кон в ╓парх╕ях у храмах звершуватимуть Божественн╕ л╕тург╕╖, акаф╕сти та молебн╕ Бож╕й Матер╕ з проханнями про Церкву ╕ мир в Укра╖н╕.

Серед чудотворних новоявлених образ╕в Богородиц╕ — «Боянська» (Боянський ж╕ночий монастир, Черн╕вецька область), «Радомишльська (╤верська)» (Свято-Микола╖вський храм, м. Радомишль, Житомирська область), «Ки╖вська-Барська» (Свято-Успенська Ки╓во-Печерська Лавра), «Володимирська–Десятинна» (Десятинний чолов╕чий монастир, м. Ки╖в), «Призри на Смирення (обр╕тення на скл╕ в╕дбитка образу)» (Введенський чолов╕чий монастир, м. Ки╖в);  а також образ «Спас Нерукотворний» (Свято-Борисогл╕бський ж╕ночий монастир, Харк╕вська область).

Ц╕, а також старовинн╕ чудотворн╕ ╕кони «Поча╖вська» (Свято-Успенська Поча╖вська Лавра), «Святог╕рська» (Свято-Успенська Святог╕рська Лавра), «Зимненська» (Свято-Успенський Зимненський ж╕ночий монастир, Волинська область), «Каспер╕вська» (Свято-Успенський кафедральний собор, м. Одеса), «Охтирська» (Свято-Покровський храм, м. Охтирка, Сумська область), починаючи з 2 липня, будуть доставлен╕ в р╕зн╕ куточки Укра╖ни.

Граф╕к перебування чудотворних образ╕в у ╓парх╕ях Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

02.07. – 09.07. – 16.07. – 23.07.

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Призри на смирення”

Мукачево – Хуст – ╤вано-Франк╕вськ – Льв╕в

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Володимирська-Десятинна”

Черн╕вц╕ – Кам’янець-Под╕льський – Терноп╕ль – Хмельницький

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Каспер╕вська”

Луцьк – Володимир-Волинський – Сарни – Р╕вне

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Святог╕рська”

В╕нниця – Шепет╕вка – Житомир – Б╕ла Церква

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Зимненська”

Одеса – Балта – Тульчин – Могил╕в-Под╕льський

  1. ╤кона “Спас Нерукотворний”

Херсон – Микола╖в – Вознесенськ – Умань

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Боянська”

Запор╕жжя – Бердянськ – Нова Каховка – Кривий Р╕г

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Охтирська”

Дн╕про – Кам’янське – Олександр╕я – Кропивницький

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Поча╖вська”

Харк╕в – ╤зюм – Кременчук – Черкаси

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Барська”

Полтава – Ромни – Н╕жин – Овруч

  1. ╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ “Радомишльська(╤верська)”

Суми – Конотоп – Черн╕г╕в – Борисп╕ль

Детальн╕шу ╕нформац╕ю про перебування святинь в рег╕онах д╕знавайтесь на сайтах ╓парх╕й.

27 липня ус╕ чудотворн╕ образи будуть доставлен╕ в Ки╖в, де в╕зьмуть участь в традиц╕йному молебн╕ на Володимирськ╕й г╕рц╕, який очолить Предстоятель Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Блаженн╕ший Митрополит Онуфр╕й.

П╕сля молитви на честь Дня Хрещення Рус╕, святин╕ пронесуть Хресним ходом в Свято-Успенську Ки╓во-Печерську Лавру, де розпочнеться святкове всен╕чне бд╕ння, а наступного дня урочиста Божественна л╕тург╕я.

╤кона “Спас Нерукотворний”

20 липня 1997 року, в нед╕льний день, при звершенн╕ Божественно╖ Л╕тург╕╖, дивним чином обовився старовинний образ «Спас Нерукотворний», який знаходиться в храм╕ святих страстотерпц╕в Бориса ╕ Гл╕ба, що в ж╕ночому Борисогл╕бському монастир╕ с. Водяне Харк╕всько╖ (нин╕ – ╤зюмсько╖) ╓парх╕╖.

Потемн╕лий в╕д пожеж╕ п╕д час Велико╖ В╕тчизняно╖ в╕йни, Лик Спасителя прояснився, ╕ в╕д нього в храм╕ поширилися пахощ╕. При цьому деякими людьми, що молилися, через в╕дкрит╕ Царськ╕ врата спостер╕галося коротке яскраве золотисте сяйво.

╢парх╕альна ком╕с╕я, створена 5 серпня 1997 року з благословення нин╕ пок╕йного Преосвященного Никодима, Митрополита Харк╕вського ╕ Богодух╕вського, ретельно оглянула Святу ╤кону, ╕ з╕брала св╕дчення очевидц╕в чудесного оновлення образу, про що був складений в╕дпов╕дний Акт.

Р╕шенням Священного Синоду Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в╕д 28 жовтня 1997 року було встановлено вважати ╕кону «Спас Нерукотворний» чудотворною, церковне святкування ╕кони встановити 7 липня (ст.ст.), в день ╖╖ чудесного оновлення.

╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ «Призри на смирення»

Вперше ╕кона  Божо╖ Матер╕ «Призри на смирення» з’явилася в 1420 роц╕ на Кам’яному озер╕ в Псковськ╕й област╕. Можна припустити, що ця под╕я в╕дбулася в розраду ╕ п╕дбадьорення пскович╕в у пер╕од великого лиха, «морово╖ пошест╕» (голоду) у Псковськ╕й област╕.

У Псковському л╕топис╕ зустр╕ча╓ться згадка про цей образ:

«В лето 6934 (1426), тоя же осени, бысть знамение от иконы святыя Богородицы, на Камене озере, у Василя у двора: шла кровь из правого ока, и на место капала, где стояла, и на пути шла кровь, как везли от иконы в убрус, как в Псков провадили икону Пречистыя, месяца сентября в 16, на память святыя великомученицы Евфимии».

╤кона була перевезена до Пскова ╕ збер╕галася в соборному Тро╖цькому храм╕. На згадку цього перенесення, святкування на честь ╕кони було встановлено 16/29 вересня. Стародавн╕й образ «Призри на смирення» не д╕йшов до наших дн╕в. У XIX стол╕тт╕ вже не зустр╕ча╓ться згадок про стародавню ╕кону, яка перебувала в Тро╖цькомусобор╕, ╕, можливо, вона загинула п╕д час одного з╕ стих╕йних лих.

Списк╕в ╕кони «Призри на смирення» в╕домо небагато.

Один з них к╕нця XVII в. знаходиться ╕ понин╕ в Ки╖вському Флор╕вському Вознесенському ж╕ночому монастир╕.

Другий – ╕кона Божо╖ Матер╕ «Призри на смирення» – прикраша╓ нин╕ головний храм у Ки╖вському Свято-Введенському чолов╕чому монастир╕.

╤конограф╕чно образ Божо╖ Матер╕ «Призри на смирення», належить до типу «Путеводительница» («Одиг╕тр╕я»).

У Ки╖вському Свято-Введенському чолов╕чому монастир╕ у серпн╕ 1993 року образ Богородиц╕ з немовлям дивним чином в╕добразився на скл╕, яке прикривало ╕кону, але не торкалося ╖╖. Ки╖вськ╕ вчен╕, пров╕вши досл╕дження, прийшли до висновку, що зображення ╓ нерукотворним, при цьому не змогли дати наукового пояснення диву, що сталося.

Наказом Священного Синоду Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в╕д 22 листопада 1995 року святий образ Божо╖ Матер╕ «Призри на смирення» був визнаний чудотворним.

Ризи таких ╕кон за давньою традиц╕╓ю прикрашали коштовним металом ╕ дорогоц╕нними каменями. Тому в 1996 роц╕ святий лик Богородиц╕ був оправлений в дорогоц╕нну ризу, яка, на думку фах╕вц╕в, ма╓ високу художню ц╕нн╕сть.

«Володимирська-Десятинна» ╕кона Богородиц╕

╤кона Пресвято╖ Богородиц╕ Володимирська-Десятинна була написана в 1998 роц╕ в американському м╕ст╕ Беркл╕ художником ╕ викладачем ╕конопису Олександром Хароном. Спочатку ╕кона використовувалася як зразок для студент╕в по ╕конопису. У подальшому ╖╖ привезли в Укра╖ну. У 2006 роц╕ було звершено пасхальне богослуж╕ння на м╕сц╕ першого кафедрального храму пер╕оду Ки╖всько╖ Рус╕ – собору Пресвято╖ Богородиц╕ “Десятинного”, п╕сля чого ╕кона отримала назву “Десятинна”. ╤кону перенесли в новостворений храм. Тод╕ вперше дво╓ параф╕ян розпов╕ли, що бачили саму Пресвяту Богородицю.

Чин прославлення чудотворно╖ ╕кони очолив Предстоятель Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Блаженн╕ший Митрополит Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Онуфр╕й  6 травня 2017 року.

Каспер╕вська ╕кона Божо╖ Матер╕

Цей образ – найв╕дом╕ша християнська святиня п╕вдня Укра╖ни. Вона ╓ значущим символом Божо╖ любов╕ для параф╕ян Одеси, Микола╓ва, Херсона та Криму. Нараз╕ чудотворна ╕кона пост╕йно знаходиться в Свято-Успенському кафедральному собор╕ м╕ста Одеси.

Написана ол╕йними фарбами на полотн╕, прикр╕пленому до дошки, Каспер╕вська ╕кона прибула на терени Укра╖ни з родиною серба з Транс╕льван╕╖, ╕м’я якого ╕стор╕я не зберегла. Сталося це всередин╕ XVIII стол╕ття. Святий образ був родинною рел╕кв╕╓ю, що передавалася в╕д покол╕ння до покол╕ння. У 1809 роц╕ власницею ╕кони стала херсонська пом╕щиця ╤ул╕ан╕я Касперова. У житт╕ благочестиво╖ ж╕нки в 1840 роц╕ настав кризовий пер╕од, ╕ вона подовгу проводила час перед ╕коною, розпов╕даючи про сво╖ негаразди та звертаючись до Богородиц╕ з╕ щирою молитвою. Саме тод╕ й сталося перше чудо – чудо оновлення: потьмян╕лий старовинний образ роз’яснився, й стало ч╕тко видно кожну рису Богородиц╕ та Божого Немовляти.

Чутки про чудотворну ╕кону поширилися швидко, ╕ вже незабаром до дому пом╕щиц╕ почали приходити люди, для яких в╕ра ╕ чудо стали останньою над╕╓ю. ╤ дива продовжували в╕дбуватися. ╤стор╕я зберегла ╕мена тих, хто зц╕лився завдяки молитв╕ та Милост╕ Цариц╕ Небесно╖.

До чудес, зд╕йснених Каспер╕вською ╕коною Богородиц╕, в╕дносять порятунок Одеси в╕д ворожого флоту, який взяв м╕сто в облогу п╕д час Кримсько╖ в╕йни 1853-1855 рок╕в. П╕сля молитви м╕стян перед святим образом ╕ хресного ходу на свято Покрови вороги раптово розвернулися ╕ залишили Одеську бухту.

В ХХ стор╕чч╕ найв╕дом╕шим чудом, пов’язаним з ╕коною, вважають позбавлення села Гнилякове на Одещин╕ в╕д еп╕дем╕╖ холери у 1922 роц╕. Каспер╕вська Богородиця вважа╓ться покровителькою морського та пов╕тряного флоту.

Святог╕рський образ Богородиц╕

У дореволюц╕йн╕ роки у Святог╕рському чолов╕чому монастир╕ були шанован╕ дв╕ Святог╕рськ╕ ╕кони Божо╖ Матер╕: одна – стародавня, що не збереглася до наших дн╕в; ╕нша – один з ╖╖ списк╕в, що знаходиться в даний час в обител╕.

Давня чудотворна ╕кона була одн╕╓ю з тих небагатьох ╕кон, як╕ вц╕л╕ли в╕д розграбування Святогорського монастиря в 1787 роц╕. З давн╕х час╕в вона вважалася чудотворною ╕, свого часу, деяк╕ жител╕ м╕ста Слов’янська отримали в╕д не╖ зц╕лення. Була прикрашена ср╕бло-позолоченою ризою з дорогоц╕нним кам╕нням. П╕сля закриття монастиря в 1922 роц╕ м╕сце знаходження ╕кони залиша╓ться нев╕домим.

Написання нин╕шньо╖ Святог╕рсько╖ ╕кони Божо╖ Матер╕ переказ в╕дносить до XIX стол╕ття. Одному афонському старцю, який при╖хав у Свят╕ Гори незабаром п╕сля в╕дкриття монастиря в 1844 роц╕, дуже сподобалася Святог╕рська обитель. Переймаючись про те, що в╕н н╕чого не може пожертвувати, афонський чернець в дар обител╕ написав цю ╕кону. Образ довгий час знаходився в ╤оанно-Предтеченському печерному храм╕ ╕ був благодатно збережений не т╕льки в╕д вогкост╕, але ╕ в╕д пожеж╕.

У 1918 роц╕, коли ╕кону переносили з села в село ╕ хресний х╕д розташувався на н╕чл╕г в сел╕ Байрачек, б╕льшовики вноч╕ напали на будинок, вбили ╕╓ромонах╕в Модеста ╕ ╤ринарха, ╕╓родиякона Феодота ╕ прихистивших ╖х господаря будинку з дочкою. П’ять т╕л лягли б╕ля п╕дн╕жжя ╕кони, що стояла в калюж╕ кров╕.

За радянських час╕в Святог╕рський образ Божо╖ Матер╕ був дивом збережений благочестивими людьми. У вересн╕ 1992 року ╕кону хресним ходом перенесли в Святог╕рський монастир ╕ поставили в Успенському собор╕. З тих п╕р багато хворих р╕зними недугами отримали зц╕лення п╕сля старанно╖ молитви перед ╕коною Святог╕рсько╖ Богородиц╕, а ╕нод╕ недужим поверталося здоров’я п╕сля помазання маслом в╕д лампади, що горить перед нею, або прикладання до хворого м╕сця засушених кв╕ток, як╕ прикрашали ╕кону. Безл╕ч золотих ╕ ср╕бних п╕дв╕сок б╕ля чудотворного образу явно св╕дчать про чудеса, як╕  в╕дбулися,  ╕ мил╕сть до гр╕шного роду людського Цариц╕ Небесно╖.

╤кона Божо╖ Матер╕ “Зимненська”

Як св╕дчить л╕топис, ╖╖ прин╕с на Волинь хреститель Рус╕ благов╕рний князь Володимир, в╕ддавши в благословення сво╓му сину – волинському князю Всеволоду.

У 1724 роц╕ село Зимно придбав ревний католик, волинський староста Михайло Чацький. В╕н наказав переобладнати храм на костьол – з п’яти купол╕в залишити два. Пот╕м присво╖в церковн╕ багатства, розорив усипальницю ╕ зняв прикраси з Зимненсько╖ ╕кони.

Знущаючись над образом, в╕н вигукнув: «Що ж, православна святиня чудотворна, так ╕ не змогла ти врятувати св╕й православний монастир!».

П╕сля таких сл╕в нечестивець осл╕п, а через три роки помер.

Покарання уразило весь р╕д Чацьких – його спадко╓мц╕ чолов╕чо╖ стат╕ за три роки до смерт╕ втрачали з╕р.

П╕д час Першо╖ св╕тово╖ в╕йни ╕кону вивезли в Житомир. ╤ т╕льки в 1995 роц╕ ╖╖ хресним ходом перенесли в р╕дну обитель – у Святогорський ж╕ночий монастир, що б╕ля Володимира-Волинського, Волинсько╖ област╕.

Розпов╕дають, що напередодн╕ прибуття ╕кони в Зимно паломники бачили в монастир╕ оп╕вноч╕ вогняний стовп над церквою Свято╖  Тр╕йц╕ ╕ чули з храму сп╕в «Херувимсько╖». Вир╕шивши, що в церкв╕ правиться служба, вони п╕шли туди, але виявилося, що храм закритий.

Боянська ╕кона Пресвято╖ Богородиц╕

Боянська ╕кона Божо╖ Матер╕ написана ол╕╓ю на дошц╕ (55′ 77 см), ╕ ╓ типовою одиг╕тр╕╓ю. На зображенн╕ маленький ╤сус, одягнутий у б╕лий х╕тон та св╕тло-брунатний г╕мат╕й (накидку), трима╓ л╕ву руку на держав╕ а правою – благословля╓. Боже Дитя сидить на л╕в╕й руц╕ Богородиц╕, одягнуто╖ в чорний х╕тон з червоною накидкою (╕з позолоченою оздобою) на голов╕, яка правою рукою притриму╓ Його стопу.

Святиню було написано 1991-го року для ╕коностасу в╕дновлено╖ Боянсько╖ параф╕яльно╖ церкви Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕. Перше чудо явилося 18 грудня 1993 року, п╕д час богослуж╕ння у храм╕ напередодн╕ свята Миколая Чудотворця. Присутн╕ християни стали св╕дками того як оч╕ Богородиц╕ наповнились сльозами, що ст╕кали ╕коною.

П╕сля зак╕нчення служби, тогочасний настоятель церкви о. Миха╖л (Жар) закрив та опечатав церкву ╕ допов╕в про випадок правлячому арх╕╓рею. Наступного дня ╓парх╕альна ком╕с╕я на чол╕ з ╓пископом Онуфр╕╓м (Березовським), нин╕ Предстоятелем Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, заф╕ксувала факт явлення чудотворно╖ ╕кони.

Вже того ж року було заф╕ксовано ще два факти чудес, пов’язаних з Боянською ╕коною Богородиц╕ – зц╕лення онкохворих юнака Георг╕я з Хмельницько╖ област╕ та православного священика ╤горя з Польщ╕.

4 жовтня 1994 року Священним Синодом УПЦ п╕д головуванням Предстоятеля митрополита Володимира (Сабодана) ╕кону оф╕ц╕йно визнано чудотворною та названо «Боянською» на честь м╕сця, де вона проявилася. Днем святкування чудотворно╖ ╕кони встановлено – (12) 25 вересня.

Охтирський образ Божо╖ Матер╕

Охтирський образ Божо╖ Матер╕ був явлений у 18-му стол╕тт╕. Його знайшов священик Покровсько╖ церкви м╕стечка Охтирка, що на Сумщин╕, – Василь Данил╕в. Перев╕ряючи нову косу, в╕н вийшов на город б╕ля церкви. Не встигнувши п╕дняти косу, в╕н побачив осл╕плююче св╕тло, що сходило в╕д ╕кони Божо╖ Матер╕, що лежала в трав╕. Три роки образ стояв вдома у священика, а пот╕м Богородиця з’явилася отцю Василю ув╕ сн╕ ╕ наказала помити ╕кону, зняти з не╖ пил. У другому сн╕ вона звел╕ла не виливати воду п╕сля миття, а зц╕лювати нею людей. З тих п╕р в╕д ╕кони в╕дбуваються зц╕лення.

У 1751-му роц╕ Священний Синод постановив вважати новоявлену Охтирську ╕кону чудотворною. Нин╕ у Свято-Покровському храм╕ м╕ста Охтирка збер╕га╓ться коп╕я цього образу.

Поча╖вська ╕кона Пресвято╖ Богородиц╕

Поча╖вська ╕кона Божо╖ Матер╕ в╕дома з 1550 року. Ще у 1559 роц╕ митрополит Неоф╕т з Грец╕╖ подарував ╖╖ Анн╕ Гойськ╕й за те, що вона надала йому притулок. У будинку пом╕щиц╕ ╕кона знаходилася 30 рок╕в, а пот╕м вона стала випром╕нювати св╕тло. Сл╕пий в╕д народження Ф╕л╕п, брат Анни, помолився перед ╕коною ╕ прозр╕в. П╕сля цього чудотворну ╕кону перенесли в Поча╖вський монастир.

Анна померла у 1644 роц╕, а п╕сля ╖╖ смерт╕ вс╕ навколишн╕ земл╕ д╕сталися ╖╖ плем╕нников╕. В╕н ненавид╕в Православ’я, тому пограбував монастир ╕ вкрав ╕кону. П╕сля цього його ╕ його дружину вразила жорстока хвороба, ╕ зц╕лилося подружжя лише п╕сля того, як повернули чудотворний образ в монастир.

З тих п╕р чудотворна ╕кона перебува╓ в особливому к╕от╕ у форм╕ сяючо╖ з╕рки, в третьому ярус╕ над царськими вратами ╕коностасу Успенського собору. Зв╕дти ╖╖ спец╕ально опускають для поклон╕ння паломник╕в.

Поча╖вська ╕кона прославилася численними зц╕ленням. Богородицю просять про зц╕лення в╕д ф╕зичних недуг╕в ╕ про захист в╕д ворог╕в видимих ╕ незримих.

Радомишльська (╤верська) ╕кона Божо╖ Матер╕

У 1993 роц╕ благочестива с╕м’я л╕кар╕в п╕вроку безкоштовно доглядала за хворою. На знак подяки ╖м на Р╕здво Христове подарували пол╕граф╕чну ╕кону ╤версько╖ Божо╖ Матер╕. П╕сля повернення ╕з в╕дпустки родина побачила, що ╕кона, наче б╕сером, вкрита краплинками. Найб╕льш╕ краплини були на н╕жц╕ Спасителя ╕ на руц╕ Богородиц╕. Господар╕ обережно зняли одну крапельку ватою. Р╕дина одразу ж перетворилась на б╕л╕ кристали.

Про це пов╕домили настоятеля Свято-Микола╖вського храму о. ╢вген╕я. Перед мироточивою ╕коною стали щодня читати акаф╕ст Бож╕й Матер╕. Краплини ще  б╕льше вкрили образ, в╕н став трохи св╕тл╕шим. Правлячий арх╕╓рей владика В╕ссар╕он, ╓пископ Овруцький ╕ Коростенський, благословив перенести ╕кону хресною ходою до Свято-Микола╖вського храму Радомишля. На день перенесення, 10 кв╕тня 1994 року, Священним Синодом Укра╖нсько╖православно╖ Церкви встановлено святкування м╕сцевошановано╖  Радомишльсько╖ (╤версько╖) ╕кони Божо╖ Матер╕. З тих