Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 12:23

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Місце під сонцем. Цей дивовижний мозок. Нейрофізіолог Нана Войтенко

16:45

Літопис

16:40

Автограф. Поклик історії (С. Скляренко)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Святогірська Успенська Лавра

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:25

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

З дивовижного світу дитинства

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:45

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:45

Літопис

10:25

Василь Забашта. Барви його душі, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Місце під сонцем. Винахідник Андрій Маранов

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

"Згадаймо, брат╕╓ моя!" (╤. Котляревський)

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Леонід Олійник. Крилач із Великих Деревичів

Останні новини

«Церква ╕ Держава повинн╕ бути партнерами у соц╕альному ╕ духовно-моральному служ╕нн╕, турбуватись про добробут ╕ спас╕ння нашого народу», – прото╕╓рей Васил╕й Русинка, представник Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни

09.07.2017

12202014_932215170186856_2049139067_n - Отець Васил╕й, 18 травня цього року б╕ля Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕дбулось багатотисячне молитовне стояння православних з р╕зних рег╕он╕в кра╖ни: таким чином люди виявили свою позиц╕ю щодо прийняття злощасних законопроект╕в №№4128 ╕ 4511. Вони були знят╕ з порядку денного, але не скасован╕ для розгляду. Як зараз виглядають справи? Обговорювалися ц╕ проекти в Ком╕с╕╖ ВР, яка ╖хня подальша доля?

- Укра╖нська Православна Церква ма╓ представництво у Верховн╕й Рад╕ Укра╖ни, метою якого ╓ вираження позиц╕╖ нашо╖ Церкви щодо зонодавчих ╕н╕ц╕атив та нормативно-правових акт╕в, як╕ розробляються у проф╕льних ком╕тетах та подаються на розгляд депутатам Парламенту. Стосовно законопроект╕в № 4128 та № 4511 можна сказати, що вони ╕люструють продовження боротьби проти канон╕чно╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви з боку певних пол╕тичних сил.

П╕д час траг╕чних под╕й на Майдан╕ в к╕нц╕ 2014 року, а саме - 4 грудня - був заре╓стрований та внесений на розгляд законопроект №1244 (авт. нардеп Юр╕й Бублик та ╕нш╕). Це була справжня спекуляц╕я на терен╕ пол╕тичного загострення з метою «виявлення ворога на рел╕г╕йному ╜рунт╕». Впровадженням цих закон╕в нардепи виявляли сво╓ персональне ставлення до канон╕чно╖ Церкви ╕ прагнули трансформувати його в сусп╕льство, вороже настроювати його проти УПЦ. Зокрема, законопроектом пропонувалося, щоб рел╕г╕йна орган╕зац╕я, «кер╕вний центр яко╖ знаходиться за межами Укра╖ни», обов’язково в╕дображала назву такого кер╕вного центру. Тобто, малася на уваз╕ саме Укра╖нська Православна Церква, яка н╕бито ма╓ кер╕вний центр у Москв╕. По-перше, це не в╕дпов╕да╓ д╕йсност╕. В Статут╕ про управл╕ння Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви (Розд╕л 1, пункти 1-2) говориться: «Пункт 1. Укра╖нська Православна Церква ╓ самост╕йною ╕ незалежною у сво╓му управл╕нн╕ та устро╖. Пункт 2. Найвищими органами церковно╖ влади та управл╕ння Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви ╓ Собор Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, Собор ╓пископ╕в Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви та Священний Синод Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви на чол╕ з Митрополитом Ки╖вським ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни». Отже, «кер╕вний центр» нашо╖ Церкви, про який йдеться в законопроект╕, знаходиться в Ки╓в╕. У першому пункт╕ другого розд╕лу Статуту також зазначено: «Пункт 1. В Укра╖нськ╕й Православн╕й Церкв╕ вища влада належить Собору Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, який д╕╓ в межах, що визначаються канонами та даним Статутом».

Як бачимо, н╕яких «закордонних центр╕в» Укра╖нська Православна Церква не ма╓. З Московським Патр╕архатом Укра╖нська Православна Церква ма╓ молитовний, канон╕чний зв’язок, помина╓ на богослуж╕ннях Свят╕шого Патр╕арха Московського, але н╕якому адм╕н╕стративному, юридичному, кадровому п╕дпорядкуванню не п╕дляга╓.

Автори пропонованого проекту св╕домо вдаються до пол╕тичних ╕нсинуац╕й, вводячи сусп╕льну громадськ╕сть в оману, спекулюючи пол╕тичними настроями людей створюють рел╕г╕йне напруження. Нехтуючи Основним Законом, вони вже грубо порушили статтю 35 Конституц╕╖ Укра╖ни, де ч╕тко прописано, що Церква ╕ рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ в Укра╖н╕ в╕докремлен╕ в╕д держави. А тому держава не вправ╕ вимагати зм╕ни юридично╖ назви рел╕г╕йно╖ орган╕зац╕╖, для чого в╕дсутн╕ будь-як╕ п╕дстави.

П╕зн╕ше був заре╓стрований законопроект №4128 в╕д 23 лютого 2016 року, п╕сля нього 22 кв╕тня 2016 року знову - законопроект №4511. 10 жовтня 2016 року за ╕н╕ц╕ативи голови Ком╕тету з питань культури ╕ духовност╕ Княжицького було заре╓стровано законопроект 4511/ П, тобто президентський, щоб можна було позачергово, як важливий, винести на розгляд у сес╕йну залу. Також було внесено законопроект №5309, заре╓стрований 26 жовтня 2016 року. Вс╕ ц╕ законопроекти суперечать конституц╕йним нормам про свободу сов╕ст╕ ╕ в╕роспов╕дання, про в╕докремлення Церкви в╕д держави. Так, Постановою Верховно╖ Ради Укра╖ни в╕д 21 лютого 2017 року законопроекти 4128 та 4511 було включено до порядку денного шосто╖ сес╕╖ VIII скликання для розгляду ╖х на пленарних зас╕даннях. Щойно з’явилися ц╕ дискрим╕нац╕йн╕, антицерковн╕ законопроекти, в╕дразу виникла неабияка напруга у громадському сусп╕льств╕, м╕жрел╕г╕йному середовищ╕ та серед в╕руючих нашо╖ Церкви. Вперше, 5 ╕ 6 жовтня 2016 року, в╕руюч╕ та духовенство нашо╖ Церкви з╕бралися б╕ля Верховно╖ Ради на молитовне стояння, коли мав розглядатися законопроект 4128. Так ╕ в цьому роц╕ 18 травня тисяч╕ в╕руючих УПЦ майже з ус╕х куточк╕в Укра╖ни з╕бралися на молитовне стояння б╕ля ст╕н нашого Парламенту в день запланованого розгляду цих рейдерських законопроект╕в.

Багатом╕льйонна паства нашо╖ Православно╖ Церкви, духовенство та чернецтво ще раз засв╕дчили, що готов╕ стояти за свою Православну в╕ру, за свою канон╕чну Укра╖нську Православну Церкву, та будуть захищати сво╖ Конституц╕йн╕ права ╕ свободи.

- Чи висловили свою думку ╕нш╕ рел╕г╕йн╕ сп╕льноти щодо цих законопроект╕в?

- Так. Сво╓ негативне ставлення стосовно цих законопроект╕в висловили представники Всесв╕тньо╖ Ради Церков, М╕жнародний ╕нститут прав людини кра╖н Сх╕дно╖ ╢вропи, Державний секретар╕ат Ватикану, Предстоятел╕ та представники Автокефальних Православних Церков, ╤нститут Рел╕г╕йно╖ свободи в Укра╖н╕, Всеукра╖нська Рада Церков, в╕дом╕ пол╕тологи рел╕г╕╓знавц╕ та юристи, майже вс╕ рел╕г╕йн╕ конфес╕╖ Укра╖ни, окр╕м УПЦ КП. Розкольники Ф╕ларета, як╕ створили свою структуру незаконно ╕ неканон╕чно, побачили у законопроектах новий привабливий ╕нструмент боротьби з канон╕чною Укра╖нською Православною Церквою.

Однозначну ╕ ч╕тку оц╕нку цим законопроектам надало Головне науково-експертне управл╕ння апарату Верховно╖ Ради, в якому висловило сво╖ зауваження ╕ рекомендац╕╖ доц╕льного в╕дхилення даних законопроект╕в ╕ ╕н╕ц╕атив, з пропозиц╕╓ю не розглядати ╖х взагал╕.

- Отче, як╕ б процеси в╕дбулися у раз╕ прийняття цих закон╕в? ╤ як╕ духовн╕ насл╕дки випливають з цього?

- По сут╕, ц╕ законопроекти закладають фундамент м╕жконфес╕йного протистояння в наш╕й кра╖н╕ ╕ будують рейдерську систему захоплення храм╕в, прагнучи ╖╖ узаконити. Нараз╕ це вигляда╓ як узурпац╕я Церкви з боку держави. Деяк╕ пол╕тикани та нац╕онал╕стично налаштован╕ сили в Укра╖н╕ певно поклали соб╕ за мету розв’язати м╕жконфес╕йне протистояння ╕ втягнути наших людей у громадянську в╕йну. Ч╕пляючи на духовенство УПЦ ярлик «московських поп╕в», «сепаратист╕в», вони прагнуть поширювати ненависть до канон╕чно╖ Церкви. Ми вбача╓мо в цих законопроектах грубе порушення Конституц╕йних прав ╕ свобод в наш╕й кра╖н╕, в╕дверте втручання у внутр╕шн╕ справи Церкви, шалений тиск на рел╕г╕йн╕ орган╕зац╕╖ в Укра╖н╕. Приб╕чники цих ще неприйнятих антиконституц╕йних законопроект╕в, цин╕чно ╕ лицем╕рно вже випробовують ╖х на практиц╕. Прихильники церковних рейдерських схем ╕гнорують р╕шення м╕сцевих ╕ Вищих суд╕в щодо повернення захопленого церковного майна ╕ церковних споруд.

Дивлячись на весь цей законотворчий хаос, зазначимо, що на шляху становлення Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви в р╕зн╕ пер╕оди минулих десятил╕ть нам в╕шали р╕зн╕ клейма. А зараз циганською голкою хочуть пришити ярлик «Московського Патр╕архату» та «внутр╕шнього агресора», нехтуючи Томосом, Грамотами про визнання та статусом Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, ╕гноруючи ╖╖ Статут, соборн╕ та синодальн╕ р╕шення УПЦ, а в ц╕лому - спасительне служ╕ння Церкви сво╓му народов╕ .

Згадан╕ законопроекти треба однозначно зн╕мати з ре╓страц╕╖, ╕ взагал╕ не розглядати ╖х, тому що вони ╓ техн╕чно ╕ юридично безграмотн╕ та несуть загрозу порушення м╕жконфес╕йного миру в кра╖н╕ та ганьблять ╕ дискредитують нашу Державу на м╕жнародному р╕вн╕.

- Отець Васил╕й, чи можна пояснити, яким чином потрапляють так╕ проекти на розгляд, який механ╕зм ╖х винесення ╕ чи правильно проводиться процедура щодо цього?

- Парадоксальною вигляда╓ ситуац╕я, коли народний обранець, одягнувшись в броню недоторканност╕, оголошу╓ в╕йну проти свого народу сво╖м безглуздим законотворенням. Однозначно, ц╕ дискрим╕нац╕йн╕ ╕ провокативн╕ законопроекти були розроблен╕ без вивчення громадсько╖ думки, без врахування р╕вня правосв╕домост╕ наших громадян. Адже ╕снують положення про порядок роботи з проектами законодавчих акт╕в, як╕ подаються на розгляд до Верховно╖ Ради. Але сл╕д наголосити, що згадан╕ законопроекти розроблялися депутатськими групами без широкого обговорення з рел╕г╕йними орган╕зац╕ями Укра╖ни, не проходили попередньо╖ експертизи ╕з залученням представник╕в рел╕г╕йних орган╕зац╕й та громадськост╕. Принаймн╕ мене, як представника Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви у Верховн╕й Рад╕, на обговорення та розробку цих дискрим╕нац╕йних законопроект╕в не запрошували. Думку УПЦ як найчисельн╕шо╖ рел╕г╕йно╖ конфес╕╖ в Укра╖н╕ взагал╕ н╕хто чути не бажа╓.

Враховуючи стурбован╕сть укра╖нських церков, потр╕бно проводити вседержавне обговорення, та ╕н╕ц╕ювати парламентськ╕ слухання стосовно таких законопроект╕в. Адже ми вс╕ бачимо, що ╖х автори керуються особистими амб╕ц╕ями ╕ парт╕йними ╕нтересами.

- Чи доводилося Вам особисто обговорювати ц╕ питання з окремими депутатами ВР?

- Неодноразово, у тому чи ╕ншому формат╕ в кулуарах Верховно╖ Ради, не т╕льки ц╕, а й ╕нш╕ законопроекти обговорювали з депутатами та головами пол╕тичних фракц╕й. При зустр╕ч╕ ╕ бес╕дах з народними обранцями мен╕, як священику ╕ представнику Церкви, важливо враховувати людський фактор. Деяк╕ депутати керуються пол╕тичною доц╕льн╕стю ╕ не хочуть брати участ╕ у обговоренн╕ церковних питань, ╕нш╕ з в╕дкритою готовн╕стю захищають ╕нтереси церковно╖ сп╕льноти, розум╕ючи, як╕ можуть бути к╕нцев╕ насл╕дки у раз╕ прийняття таких безглуздих законопроект╕в. Але багато народних обранц╕в ознайомлюються з╕ зм╕стом таких законопроект╕в лише у сес╕йн╕й зал╕, при цьому керуючись фракц╕йними вказ╕вками. На жаль, б╕льш╕сть депутат╕в дуже амб╕ц╕йн╕. Мил╕сть Божа, що вда╓ться на сьогодн╕ втримувати ситуац╕ю, завдячуючи в╕рним Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви депутатам, народним обранцям, як╕ пом╕рковано поставились до становища стосовно законопроект╕в №4128 ╕ 4511.

Зовс╕м недавно в╕дбулось обговорення про можлив╕сть ╕н╕ц╕ювати звернення до М╕жнародного ╢вропейського експертного органу з правових питань – «За демократ╕ю через право», тобто до Венец╕ансько╖ ком╕с╕╖. Основною формою роботи ц╕╓╖ ком╕с╕╖ ╓ анал╕з законопроект╕в ╕ закон╕в держав – учасниць, як╕ торкаються проблеми Конституц╕йних прав ╕ свобод. Укра╖на ╓ учасником Венец╕ансько╖ Ком╕с╕╖ з 1992 року. Висновки, як╕ приймаються Венец╕анською ком╕с╕╓ю, використовуються Парламентською Асамбле╓ю Ради ╢вропи як в╕дображення ╓вропейських стандарт╕в прав людини та принцип╕в демократ╕╖ ╕ верховенства права. Також на р╕шення ц╕╓╖ ком╕с╕╖ посилаються ╢вропейськ╕ суди з прав людини. Безперечно, цим правом ми скористу╓мося.

Дякуючи Богов╕, на м╕жнародному р╕вн╕ наша Церква вже п╕дн╕ма╓ питання грубого порушення Конституц╕йних прав ╕ свобод у наш╕й кра╖н╕. Як в╕домо, ╓пископ Баришевський В╕ктор (Коцаба), представник УПЦ при м╕жнародних орган╕зац╕ях, нещодавно брав участь у нарад╕ ОБС╢ з питань людського вим╕ру в Австр╕╖, а також у зас╕данн╕ XXIV – Генерально╖ М╕жпарламентсько╖ Асамбле╖ Православ’я, яка проходила у ст╕нах ╤тал╕йського парламенту. На цих ╢вропейських майданчиках доведено до в╕дома м╕жнародно╖ сп╕льноти факти грубого порушення Конституц╕╖ Укра╖ни та деструктивного ставлення до канон╕чно╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви з боку певних представник╕в держави та орган╕в державно╖ влади.

- Наск╕льки сьогодн╕ чути голос Церкви в парламент╕, якщо пор╕внювати його з пер╕одом 4-р╕чно╖ давност╕?

- Р╕шенням Священного Синоду УПЦ 10 лютого 2011 року на мене покладено послух бути представником нашо╖ Церкви у Верховн╕й рад╕ Укра╖ни. Можу сказати, голос Церкви у парламент╕ та серед депутат╕в звучить пост╕йно, адже т╕ чи ╕нш╕ правов╕ ╕н╕ц╕ативи часто торкаються церковного життя. При минулому скликанн╕ наш╕й Церкв╕ та ╕ншим рел╕г╕йним конфес╕ям вдалося бути ╕н╕ц╕аторами ряду законопроект╕в.

А саме - ми порушували питання про надання статусу юридично╖ особи наш╕й Церкв╕, ╕н╕ц╕ювали законопроекти повернення церковного майна, вносили зм╕ни до Закон╕в Укра╖ни щодо надання права заснування рел╕г╕йними орган╕зац╕ями навчальних заклад╕в, пропонували розгляд питань про визнання державою диплом╕в духовних навчальних шк╕л, про вилучення ╕з законодавчих акт╕в понять: «…осв╕та ма╓ св╕тський характер…» та «…школа в╕докремлена в╕д Церкви». Неодноразово мова йшла про запровадження ╕нституту капеланства, про благод╕йництво та орган╕зац╕╖ соц╕ально╖ допомоги, про зм╕ни до Податкового кодексу стосовно об’╓кт╕в житлово╖ нерухомост╕ рел╕г╕йних орган╕зац╕й, впровадження християнських духовних моральних ц╕нностей у навчально-виховний процес, про внесення зм╕н до деяких Закон╕в Укра╖ни щодо партнерських вза╓мов╕дносин держави, школи ╕ церкви.

Церква нагадувала також про необх╕дн╕сть заборони аборт╕в, прийняття законодавчих норм про трансплантац╕ю орган╕в та ╕нших анатом╕чних матер╕ал╕в. Також наша Церква зверталася з пропозиц╕ями розробки законних акт╕в стосовно зменшення вживання наркотичних засоб╕в ╕ прикурсор╕в, алкоголю, тютюнопал╕ння, тощо.

З ╕н╕ц╕ативи УПЦ в 2011 роц╕ за результатом пл╕дно╖ сп╕впрац╕ з проф╕льним Податковим ком╕тетом ВР стало можливим прийняття у Податковому кодекс╕ Укра╖ни альтернативно╖ форми обл╕ку громадян, як╕ в╕дмовляються в╕д ╕дентиф╕кац╕йного номеру ф╕зичних ос╕б.

На жаль, не вс╕ законодавч╕ пропозиц╕╖ були прийнят╕. Деяк╕ приймалися, ╕нш╕ проходили перше читання ╕ в╕дправлялися на доопрацювання, окрем╕ взагал╕ не встигли розглянути. Прикро, але депутати дуже часто не чують голос Церкви в парламент╕, б╕льш╕сть народних обранц╕в ц╕кавиться церковним життям досить поверхнево. Не в╕дчутно св╕домо╖ в╕ри ╕ переживання за свою Церкву як найц╕нн╕шу святиню кожного з нас.

- Що на Ваш погляд, отче, ма╓ полягати в основ╕ церковно-державних в╕дносин?

- На мою думку, в основ╕ церковно-державних вза╓мов╕дносин повинно бути верховенство права, виконання вс╕х закон╕в, якими регламентуються так╕ вза╓мов╕дносини, невтручання у внутр╕шн╕ справи Церкви, ч╕тке виконання ╕ збереження Конституц╕йних прав ╕ свобод, а головне – вза╓моповага ╕ любов до народу Божого. Держава ╕ Церква повинн╕ бути партнерами в соц╕альному ╕ духовно-моральному служ╕нн╕, турбуватись про добробут ╕ спас╕ння нашого народу. Попри вс╕ляк╕ труднощ╕, Укра╖нська Православна Церква несе свою спасительну м╕с╕ю, служить ╕ допомага╓ сво╓му народов╕. У молитовному ╕ соц╕альному служ╕нн╕ сво╓му народов╕ поляга╓ наша патр╕отичн╕сть. Ми н╕коли не будемо використовувати церковний амвон для проголошення пол╕тичних ╕дей та в угоду пол╕тичним парт╕ям. Не той патр╕от Укра╖ни, хто викрику╓ нац╕онал╕стичн╕ гасла ╕ носить та малю╓ будь-де державн╕ символи ╕ знаки. Патр╕от той, хто робить все можливе, щоб припинилася в╕йна на Донбас╕, не було м╕ж людьми н╕яких протистоянь, щоб настав мир та запанував добробут у наш╕й кра╖н╕ ╕ в наших родинах.

- Отець Васил╕й, як православний пастир, що Ви порадите в╕руючим нашо╖ Церкви, як╕ стурбован╕ станом справ у нашому законодавств╕ сьогодн╕?

- Господь попустив нам скорботи ╕ спокуси, певно, для того, щоб ми побачили себе з середини. Гон╕ння ╕ утиски проти Церкви Христово╖ не припинялися н╕коли. Як гнали Христа, так гонять Його Церкву. ╤сус Христос ут╕ша╓ нас, говорячи: «Не б╕йся мале стадо! Адже Отець ваш благоволив дати вам Царство». Нам, православним християнам, н╕ в якому раз╕ не сл╕д себе озлоблювати. Будемо просити милосердного Бога, щоб змилувався над нами та над нашим народом. Нам треба приносити Йому сво╓ покаяння, зв╕льнятися в╕д гр╕ха, зм╕нювати себе. ╤ у чистот╕ в╕ри Христово╖, в св╕тл╕ ╓вангельських ╕стин, на вченн╕ святих апостол╕в ╕ вчител╕в Церкви Христово╖ стяжати дух мирний, ╕ у дус╕ миру ╕ любов╕ один до одного будувати нашу земну В╕тчизну, для того щоб бути достойними громадянами В╕тчизни Небесно╖. Важливо збер╕гати в чистот╕ нашу Православну в╕ру ╕ Церкву, як охороняли ╕ нам передали ╖╖ наш╕ предки. Важливо триматися ╓дност╕ канон╕чно╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви та виконувати благословення нашого Предстоятеля Блаженн╕шого Онуфр╕я, Митрополита Ки╖вського ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни. Нехай допомага╓ нам Господь, Пресвята Богородиця та вс╕ угодники Бож╕.

Джерело: Оф╕ц╕йний сайт Ки╖всько╖ Митропол╕╖ Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви