Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 05:23

23:15

Місце під сонцем. Леся Воронина

23:05

Маленькі пам'ятники Великого міста

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Мельхіседек (Значко-Яворський). Пролог, сурдопереклад

22:05

Православний вісник, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:50

Автограф. Мудрість старців (за Ф. Достоєвським)

21:20

Джерело мистецтв

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:25

Ілля Мечников. Герой і мученик науки

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:25

Трапеза

19:00

Сувої Мертвого моря

18:50

Д. Бортнянський Восклікніте Господеві вся земля

18:10

Місце під сонцем. Архімандрит Іоасаф. Психологія серця

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

На горах (М. Грушевський)

17:00

Місце під сонцем. Прот. Димитрій Болгарський. Чиста душа чисто співає.

16:50

Літопис

16:40

Піщанська ікона Божої Матері

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:25

Та що може художник?.. (Валерій Франчук)

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:45

Територія добра

14:10

Дитя війни Андрія Тарковського

13:00

Темістокль Вірста. Потік свідомості

12:45

Літопис

12:20

Знаємо: цього цвіту стане по всьому світу. Пісенно-музична династія Данилейків

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:40

Ікона Афонської Божої Матері

11:00

Місце під сонцем. Батько-вихователь протоієрей Андрій Пінчук

10:50

Літопис

10:20

Рятівник із Мір Лікійських, сурдопереклад

10:05

Скит Пречистої, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Піщанська ікона Богоматері

09:30

Територія добра

09:05

Громадянська позиція

09:00

Молитва за мир в Україні

08:40

Косово: дві правди і одна істина

08:05

Житія святих. Святитель Ігнатій Маріупольський

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

З думками про театр. Уроки майстра (К. Станіславський)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:50

С. Гулак-Артемовський. Арія Андрія з опери Запорожець за Дунаєм

06:35

Я прийняв рішимість. Митрополит Костянтин (Дьяков)

06:10

Світильники пустелі (Єгипет)

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:25

Житія святих. Покровитель Середземномор'я (св. Спиридон Триміфунтський)

05:05

Куренівська Оранта Івана ╥жакевича

05:00

Молитва Отче наш

04:50

Ніч у храмі (Болгарія), сурдопереклад

04:30

Відродитися до нового життя (Успенський собор Києво-Печерської Лаври), сурдопереклад

04:00

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський, сурдопереклад

03:40

Обриси православної Грузії

03:30

Чотири пори року на Лебединому озері

03:25

Автограф. "О, Боже мой, благодарю…" (Д. Мережковський)

03:05

Острозька цитадель

03:00

Автограф. Замріяний казкар (поезія О. Олеся)

02:40

Священик

02:25

Дорога до храму. Вівтар

02:00

Зодчество

01:40

Василь Забашта. Барви його душі

01:00

Місце під сонцем. Регент Олена Маєва

00:15

Храм святого Димитрія (Греція)

00:00

Житія святих. Стефан Великий

Останні новини

День Свято╖ Тр╕йц╕: священна ╕стор╕я та традиц╕╖

16.06.2019

duxovden1 Апостольське свято або День народження Церкви

 

Свято П’ятидесятниц╕ або День Свято╖ Тр╕йц╕, яке ще називають Днем народження Церкви, був встановлений самими апостолами.
У цей день Святий Дух з╕йшов на учн╕в Христових ╕ сповнив ╖х ус╕ма благодатними духовними дарами – вони преобразилися, а Дух Святий став ╖хн╕м пост╕йним натхненником ╕ кер╕вником. З ц╕╓╖ пори апостоли мужньо ╕ безбоязно, з великою см╕лив╕стю почали пропов╕дь про Христа розп’ятого ╕ воскреслого з мертвих, а Церква Христова почала зростати та множитися спочатку серед ╕уде╖в у Палестин╕, а пот╕м ╕ серед язичник╕в у всьому св╕т╕ – “аж до краю земл╕” (Д╕ян. 1:8).
Учн╕ Христов╕ щор╕чно святкували день П’ятидесятниц╕ та запов╕дали згадувати його вс╕м християнам (1 Кор. 16,8; Д╕ян. 20,16). Вже у Постановах Апостольських (кн. 5, гл. 20) ╓ пряма запов╕дь святкувати Св. П’ятидесятницю: «Через десять дн╕в п╕сля Вознес╕ння бува╓ п’ятидесятий день в╕д першого дня Господнього (Великодня), донин╕ нехай буде великим святом. Бо в третю годину цього дня Господь ╤╕сус послав дар Святого Духа».
Особливу урочист╕сть П’ятидесятниц╕ в╕д перших час╕в християнства надавав звичай Древньо╖ Церкви зд╕йснювати в цей день хрещення оглашенних – тих, хто готуються стати ╖╖ членами (зв╕дси – сп╕в на Л╕тург╕╖: «Елицы во Христа крестистеся…»). У IV стол╕тт╕ св. Васил╕╓м Великим були складен╕ кол╕нопреклонн╕ молитви, що читаються на веч╕рн╕ дос╕. У VIII стол╕тт╕ св. ╤оанн Дамаск╕н та св. Косма Ма╕умськ╕й склали на честь свята багато п╕снесп╕в╕в, як╕ та тепер сп╕ва╓ Церква.
Веч╕рня в день П’ятидесятниц╕ звершу╓ться в╕дразу п╕сля Л╕тург╕╖ для того, щоб народ у бд╕нн╕ та побожному стан╕, не розходячись по дом╕вках, був присутн╕й за читанням на вечерн╕ зазначених п╕днесених молитов св. Василя Великого (вперше зд╕йснюваному з кол╕нопреклон╕нням п╕сля дня Пасхи).

 
Традиц╕я, яка об’╓дну╓ Зав╕ти
 

З давн╕х час╕в збер╕га╓ться звичай на свято П’ятидесятниц╕ прикрашати храми ╕ житла зеленню (г╕лками дерев), рослинами та кв╕тами. Цього звичаю дотримуються ще з час╕в старозав╕тно╖ Церкви на свято П’ятидесятниц╕ (Лев. 23,10-17; Числ. 28,26). Очевидно, так була прибрана ╕ С╕онська горниця, де Дух Святий у день П’ятидесятниц╕ з╕йшов на апостол╕в. З того часу за звича╓м апостол╕в ╕ християни прикрашають храми та будинки зеленими г╕лками ╕ кв╕тами. Ц╕ прикраси нагадують також ту священну д╕брову, де патр╕арх Авраам удосто╖вся прийняти Три╓диного Бога п╕д виглядом трьох мандр╕вник╕в (Бут. 18:1).
Разом з тим, дерева та кв╕ти природи, що в╕чно оновлю╓ться, вказують на та╓мниче оновлення душ в╕руючих силою Святого Духа та послуговують нагадуванням ╕ закликом до духовного оновлення й до життя у Христ╕, Господа ╕ Спасителя нашого.

 
Поминання пок╕йних – Тро╖цька батьк╕вська субота
 

З час╕в Старого зав╕ту субота (шабат) вважалася днем святкового спокою.
З настанням Нового Зав╕ту субота з дня земного спокою стала символом рад╕сного спокою в Царств╕ Небесному. Спаситель у сво╖й пропов╕д╕ вчив: «Прийд╕ть до Мене вс╕ струджен╕ ╕ обтяжен╕, ╕ Я заспокою вас» (Мф.11: 28), а апостол Павел писав у посланн╕ до ╓вре╖в: «Тому для народу Божого ще лиша╓ться суботство. Бо хто ввйшов до спокою Його, той ╕ сам заспоко╖вся в╕д д╕л сво╖х, як ╕ Бог в╕д Сво╖х» (╢вр.4: 9-10). Зв╕дси звичай, закр╕плений уставом Церкви, зд╕йснювати спец╕альн╕ заупок╕йн╕ служби в суботу.
Батьк╕вська субота перед днем Пресвято╖ Тр╕йц╕, назива╓ться вселенською. Звичай зд╕йснювати поминання у цей день також сяга╓ апостольських час╕в. Саме в цю суботу п╕дноситься молитва за вс╕х людей, в╕д в╕ку спочилих у над╕╖ воскрес╕ння та життя в╕чного, бо в день П’ятидесятниц╕ з╕шестям Животворящого Пресвятого Духа у вс╕й сил╕ було явлене Царство Христове. Тому Церква напередодн╕ цього свята молиться за вс╕х пок╕йних сво╖х чад, щоб вони були з╕бран╕ в Небесному Царств╕ та сподобилися в╕чного благодатного життя.