Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 17:21

23:45

Обитель на Червоній горі (м. Золотоноша)

23:05

Місце під сонцем. Ірина Черниченко. Літопис переселенця

23:00

Молитва Небесним силам

22:50

Ніч у храмі (Болгарія), сурдопереклад

22:30

Історія старозаповітного Єрусалима, сурдопереклад

22:05

Православний вісник, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:50

Автограф

21:20

Джерело мистецтв

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Вічне місто Рим

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Трапеза

19:40

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Борис Патон. Легенда електрозварювання

18:35

Свята земля Йорданія (м. Амман)

18:10

Житія святих. Преподобний Лаврентій Чернігівський

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:50

Камерний хор Пектораль

17:35

Румунська обитель полтавського старця

17:00

Уроки богослов'я. Літургіка

16:55

Літопис

16:40

Осінній сон

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:15

Місце під сонцем. Микола Подрезан. Планета Земля. Погляд з інвалідного візка

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:45

Територія добра

14:35

Звіринецькі печери

14:00

Земля заповідна. Житомирське полісся

13:10

Літа молодії (Б. Мозолевський)

13:00

Поводир

12:50

Літопис

12:30

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

12:25

Пісня Богородиці

12:20

Лавра Небесна

12:15

Територія добра

12:10

Образ доброчинності

12:05

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:30

Леонід Биков. Будем жить!

11:00

Леонід Биков. Людина на всі часи

10:55

Літопис

10:25

Уроки щастя, сурдопереклад

10:05

Життя, віддане хірургії (М. Амосов), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:35

Камені Єрусалима

09:30

Територія добра

09:05

Громадянська позиція

09:00

Молитва за мир в Україні

08:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

08:05

Уроки богослов'я. Історія Нового Заповіту

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Автограф. Зимнее утро (А. Майков)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:35

Ліван. Хаматура. Небо на землі

06:10

Земля заповідна. Гранітно-степове Побужжя

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:30

Хрещення Грузії

05:05

Схиархієпископ Антоній (Абашидзе)

05:00

Молитва Отче наш

04:40

Старий Київ Валерія Акопова, сурдопереклад

04:25

Колиска великої віри, сурдопереклад

04:15

Собор Олександра Невського (Болгарія), сурдопереклад

04:00

Православні храми України, сурдопереклад

03:45

Житія святих. Святитель Іннокентій (Борисов)

03:15

Новели старого саду (О. Саєнко)

03:05

Родина художників (сім'я Волохів)

03:00

Музей трипільської культури (м. Переяслав-Хмельницький)

02:40

Сни про Масандру

02:25

Купіль нашого Хрещення (Крим, Херсонес)

02:20

Житія святих. Хресна путь єпископа Прокопія

02:10

Автограф. Свята Софія. Одкровення в камені (протоієрей С. Булгаков)

02:00

Драгалевський монастир (Болгарія)

01:50

Автограф. Шел Господь. (C. Єсенін)

01:10

Місце під сонцем. Володимир Авраменков

00:00

Темістокль Вірста. Потік свідомості

Останні новини

Митрополит Антон╕й: Наш╕ в╕руюч╕ в╕дчувають, що Вселенський Патр╕архат ╖х зрадив

25.11.2018

Керуючий справами УПЦ митрополит Борисп╕льський ╕ Броварський Антон╕й дав ╕нтерв’ю грецькому агентству церковних новин «Ромфея», переклад укра╖нською якого опубл╕кував ╤нформац╕йно-просв╕тницький в╕дд╕л УПЦ.
Владика Антон╕й розпов╕в про результати Собору ╓пископ╕в УПЦ, який в╕дбувся 13 листопада. Арх╕╓рей висловив здивування, чому мовчить Афон у зв’язку з такою серйозною ситуац╕╓ю, яка склалася в Укра╖н╕ щодо антиканон╕чних д╕й Константинополя, про позиц╕ю державно╖ влади, а також розпов╕в про настро╖ мирян ╕ духовенства УПЦ стосовно питань, як╕ сьогодн╕ хвилюють ус╕х в╕руючих.
— Ваше Високопреосвященство, 13 листопада в╕дбувся Собор ╓пископ╕в Укра╖нсько╖ Церкви. Як╕ основн╕ результати цього Собору?
— Перш за все, Собор ╓пископ╕в Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви сво╖ми р╕шеннями засв╕дчив ╕ п╕дтвердив внутр╕шню ╓дн╕сть нашо╖ Церкви.
Ми зна╓мо, що представники нашо╖ держави, як╕ просувають ╕дею автокефал╕╖, пооб╕цяли Вселенському Патр╕арху, що н╕бито 20-25 арх╕╓ре╖в  iз нашо╖ Церкви точно п╕дуть на так званий «об’╓днавчий собор», який повинен створити нову «╓дину церкву». Якщо не 20, то хоча б 10 арх╕╓ре╖в точно п╕дуть, – у цьому були впевнен╕ ╕ на Фанар╕. У наших ЗМ╤ писали, що цими днями в Ки╓в╕ та╓мно перебував митрополит Гальський Емману╖л iз метою пiдготувати так званий «об’╓днавчий собор». Насправд╕ ж т╕льки один ╓пископ, а саме митрополит В╕нницький i Барський Симеон, в╕дмовився п╕дписати р╕шення Собору ╓пископ╕в. Ця позиц╕я митрополита Симеона викликала сильн╕ протести в середовищ╕ кл╕рик╕в його ╓парх╕╖ (близько 50 священик╕в м╕ста В╕нниця протестували, а також безл╕ч мирян ╖х п╕дтримували), так що митрополит Симеон, нехай нав╕ть ╕ сам не п╕дписав цих р╕шень, був змушений виступити з оф╕ц╕йною заявою, що, незважаючи на все це, р╕шення Собору ╓пископ╕в ╓ обов’язковим для вс╕╓╖ Укра╖нсько╖ Церкви, включаючи ╕ В╕нницьку ╓парх╕ю. В╕н це сказав, бо зрозум╕в, що ризику╓ втратити свою ╓парх╕ю, яка не п╕дтриму╓ його в цьому питанн╕.
Це означа╓, що ╕дея «константинопольсько╖ автокефал╕╖» не сприйма╓ться в середовищ╕ церковного народу ╕ духовенства нашо╖ Церкви. Не ╕сну╓ «м╕льйон╕в» в╕руючих, як╕ н╕бито чекають Томос про автокефал╕ю, як про це говорять наш╕ ЗМ╤, а також вже оф╕ц╕йно Патр╕арх Варфолом╕й, який, так вигляда╓, сприйняв лог╕ку наших розкольник╕в. Чому я кажу це? Тому що сьогодн╕ з вуст Патр╕арха Константинопольського ми чу╓мо т╕ ж твердження ╕ ту ж аргументац╕ю, яку вже багато рок╕в ми чули в╕д наших розкольник╕в. Вважаю, що оскiльки ця ╕деолог╕я призвела до розколу всередин╕ Укра╖ни, вона вже призводить до проблем ╕ на всеправославному р╕вн╕. Тут я б хот╕в згадати фрагменти з листа Блаженн╕шого Арх╕╓пископа Албанського Анастас╕я Патр╕арху Московському Кирилу, де Арх╕╓пископ Анастас╕й сказав, що зам╕сть ╓дност╕ православних в Укра╖н╕, ми д╕йдемо до небезпеки розколу ╓дност╕ св╕тового Православ’я.
Взявши до уваги все це, Собор ╓пископ╕в виступив iз Постановою, в як╕й говориться, що автокефал╕я сьогодн╕ не в╕добража╓ внутр╕шньо╖ церковно╖ необх╕дност╕, нав’язу╓ться нам ╕ззовн╕, ╕ що наша Церква не буде об’╓днуватися з розкольниками без покаяння останн╕х. У нас склада╓ться враження, що наша держава разом iз розкольниками ╕ Вселенським Патр╕архатом хоче в╕д╕рвати хоча б якусь частину в╕д нашо╖ Церкви. Але наша Церква продемонструвала свою ╓дн╕сть ╕ ц╕л╕сн╕сть.
— Однак в укра╖нських ЗМ╤ говориться, що н╕бито ╕сну╓ 15 дов╕реностей в╕д деяких митрополит╕в, як╕ сам╕ не п╕дуть на «об’╓днавчий собор», але дов╕рять комусь голосувати в╕д ╖хнього ╕мен╕?
— Я читав про це, це фантаз╕╖. ╤накше тод╕ «об’╓днавчий собор» можна було б взагал╕ провести завжяки ╕нтернет-зв’язку або скайпу. Нав╕що обтяжувати себе при╖здом до Ки╓ва? Однак якщо говорити серйозно, то я б хот╕в наголосити на двох моментах. Перший. Якщо це нав╕ть так, як Ви сказали, то цей факт показу╓, якими лукавими способами хочуть зробити це беззаконня. ╤ цей факт не робить чест╕, перш за все, Вселенському Патр╕архату, який вплутався в цю ╕стор╕ю. ╤ другий момент. Якщо хтось з ╓пископ╕в нав╕ть ╕ п╕де на цей «собор», то ╖х в╕руюч╕ ╕ духовенство будуть першими, хто не пустять назад ╖х у сво╖ митропол╕╖, як ми це бачили у В╕нниц╕, а також ╕ в ╕нший митропол╕╖, ╓пископ яко╖ зробив помилков╕ кроки. Вони втратять сво╖ митропол╕╖ ╕ залишаться н╕ з чим. Це означа╓, що тема «константинопольсько╖ автокефал╕╖» не знаходить п╕дтримки всередин╕ нашого в╕руючого народу, а не ╓ результатом д╕й Москви, як про це помилково стверджу╓ться в публ╕чному простор╕.
— Яку позиц╕ю зайняла ваша держава п╕сля Собору ╓пископ╕в?
— Державна влада робить спроби налякати наших ╓пископ╕в ╕ священик╕в. Протягом останнього тижня в укра╖нських ЗМ╤ вийшли десятки статей iз брудними звинуваченнями проти знаних у нашому сусп╕льств╕ ╓пископ╕в ╕ священик╕в. Кр╕м того, представники Служби Безпеки викликають наших ╓пископ╕в для бес╕д. Це поки не гон╕ння проти нашо╖ Церкви, як це було за радянських час╕в, адже часи зм╕нилися, але нам натякають, чого хот╕ли б в╕д нас. Чиниться тиск.
Якби на нас тиснула т╕льки держава або ╕нш╕ нецерковн╕ сили, для нас це не було б так образливо, тому що ми зна╓мо ╕стор╕ю Церкви. Але коли це робить, або сприя╓, або бере та╓мну участь у цьому ╕нша Пом╕сна Православна Церква, маю на уваз╕ Константинопольська, то духовно ╕ психолог╕чно нам це складно прийняти. Вселенський Патр╕архат д╕╓ в Укра╖н╕, як партизан, та╓мно, ╕гноруючи канон╕чну Церкву з м╕льйонами в╕руючих, з 12 500 параф╕й, з 90 ╓пископами ╕ 5000 ченц╕в, ╕гноруючи найб╕льшу канон╕чну Церкву ╕ стаючи на б╕к тих, як╕ чинять тиск на нашу Церкву. Все те, що робить Фанар, робить разом ╕з пол╕тичним кер╕вництвом нашо╖ кра╖ни. Вчора Президент Укра╖ни пан Порошенко оголосив, що 28 листопада на Фанар полетить один державний чиновник пан Павленко, щоб взяти участь у зас╕данн╕ Священного Синоду Вселенського Патр╕архату, який в╕зьме участь у к╕нцевому редагуванн╕ або затвердженнi тексту Томосу. Так чи ╕накше, ми спостер╕га╓мо дивн╕ реч╕, коли державн╕ чиновники, миряни, планують брати участь в зас╕данн╕ Священного Синоду Церкви ╕ намагаються вир╕шувати церковн╕ питання. Шкода, що цю дивну повед╕нку ми бачимо в Константинопольському Патр╕архат╕, ми не згодн╕ з цим ╕ ми не допустимо втручання пол╕тик╕в у наш╕ церковн╕ справи.
— Як на це дивиться ╕ як сприйма╓ ц╕ под╕╖ церковний народ ╕ ваше духовенство?
— Я спостер╕гаю дуже ц╕кавий ╕, разом iз тим, сумний феномен. Ц╕ незаконн╕ д╕╖ Константинопольського Патр╕архату компрометують в очах в╕руючого народу ╕ нашого духовенства не т╕льки безпосередньо Вселенський Патр╕архат, а й усе грекомовне Православ’я. Мен╕ кажуть наш╕ священики, що сьогодн╕ багато в╕руючих спов╕даються сво╖м дух╕вникам у негативних думках проти Вселенського Патр╕арха через його д╕╖ в Укра╖н╕. Наш╕ в╕руюч╕ розум╕ють, що ц╕ помисли не ╓ чимось добрим для християнина, тому ╕ спов╕даються в цьому. Деяк╕ священики, яким ран╕ше подобалося служити в грецьких ризах, залишають ╖х ╕ беруть руськ╕ облачення. Спостер╕гаю, що деяк╕ наш╕ кл╕рики, як╕ ран╕ше часто ╖здили на Святу Гору Афон, тепер уже не мають такого великого бажання ╖хати туди. Наш╕ отц╕ дивуються, чому мовчить Свята Гора, чому н╕чого не говорять святог╕рськ╕ отц╕, бачачи, як нехтуються канон╕чн╕ основи св╕тового Православ’я? Взагал╕ я бачу, що народжу╓ться якась антипат╕я до всього грецького. Наш╕ в╕руюч╕ в╕дчувають б╕ль, що ╖х зрадили однов╕рц╕, тобто Константинопольський Патр╕архат, який сунув н╕ж у спину наш╕й Церкв╕. Наш╕ в╕руюч╕ в╕дчувають, що ╖х зрадили. ╤ цей б╕ль б╕льш сильний ╕ нестерпний, н╕ж вс╕ т╕ конфл╕кти ╕ з╕ткнення з розкольниками ╕ ун╕атами, як╕ ми пережили за останн╕ десятил╕ття.
Таким чином, ми спостер╕га╓мо мовчазний протест на простому побутовому р╕вн╕, деяке в╕ддалення в╕д багато╖ ╕ красиво╖ грекомовно╖ традиц╕╖. Я не хочу сказати, що це масовий феномен, але тенденц╕╖ саме так╕. Вважаю, що це дуже серйозна проблема, тому що розкол на простому народному р╕вн╕ ╓ дуже сильним ╕ тривалим за часом. Саме з ц╕╓╖ причини те, що робить Фанар в Укра╖н╕, на жаль, в╕добража╓ться на всьому грекомовному Православ’╖. ╤ кажучи ширше – стосу╓ться всього Т╕ла Православ’я. Ми спод╕ва╓мося, що це зрозум╕ють у грекомовному св╕т╕, ╕ вс╕ ми, з допомогою Божою, знайдемо сили це подолати.
— Як поводяться розкольники в ц╕й ситуац╕╖?
— Розкольники залишилися незм╕нними. Зняття анафем ╕ в╕длучень розкольники сприйняли не як при╓днання ╖х до Церкви, але як визнання з боку Церкви н╕бито правильно╖ ╖х позиц╕╖, через яку вони ╕ зробили розкол.
Що означа╓ те, що Вселенський Патр╕архат визнав розкольник╕в? Це означа╓, що зм╕нила свою позиц╕ю Церква, але не зм╕нилися сам╕ розкольники. Чому необх╕дно покаяння гр╕шник╕в або розкольник╕в у Церкв╕? Для того, щоб вони зм╕нили св╕й розум. Грецьке слово покаяння (грец. «Метанойя») означа╓ зм╕ну розуму. Необх╕дно, щоб розкольники зм╕нилися, а не змушували саму Церкву зм╕нитись. ╤ншими словами, гр╕шник, зам╕сть того, щоб покаятися, щоб зм╕нити сво╓ життя перед Богом, хоче, щоб Сам Бог зм╕нився вiдносно нього. Якщо Церква прийме без зм╕ни гр╕шник╕в, що станеться? Це мен╕ нагаду╓ ╓вангельську притчу Господа про покликаних на шлюб, коли прийшов господар «подивитися, хто сид╕в при стол╕, побачив там чолов╕ка, одягненого не в шлюбний одяг, ╕ каже йому: Друже, як ти вв╕йшов сюди, не мавши одеж╕ вес╕льно╖? В╕н же мовчав» (Мф. 22: 11-12). Церква не прийме гр╕шник╕в, якi не спокутували грiх, у сво╓ лоно. Нав╕ть якщо ╕ прийме, Вона ╖х в╕дкине. Ми бачимо, що розкольники залишилися незм╕нними п╕сля 11 жовтня, коли Константинопольський Патр╕архат прийняв сво╓ р╕шення. Розкольники залишилися вороже, агресивно налаштованими проти нашо╖ Церкви. Це зрозум╕ли ╕ п╕дтвердили Православн╕ Церкви Серб╕╖ ╕ Польщ╕, ╕ ми вдячн╕ ╖м за це. Кр╕м того, розкольники, яких визнав Вселенський Патр╕архат, не мають д╕йсного священства ╕ арх╕╓рейства. ╤ якщо ╕нш╕ Пом╕сн╕ Православн╕ Церкви не скажуть сво╓ категоричне “н╕”, як це вже сказали Сербська ╕ Польська Церкви, то завтра вони будуть змушен╕ служити з тими людьми, як╕ не мають ╕ не мали н╕коли канон╕чно╖ х╕ротон╕╖. На початку розколу х╕ротон╕╖ ╓пископ╕в зд╕йснювали авантюристи, як╕ не були нав╕ть священиками, як╕ обманули перших розкольник╕в ╕ «висвятили» в «арх╕╓рейський сан», а також мали проблеми морального характеру.
Хочу також в╕дзначити, що, починаючи з весни 2018 року, коли розпочалася вся ця ╕стор╕я з Томосом, жодна з Пом╕сних Автокефальних Церков не висловила згоди з д╕ями Вселенського Патр╕архату в Укра╖н╕. А позиц╕я Сербсько╖ ╕ Польсько╖ Церков, як╕ в╕дмовилися визнати легал╕зац╕ю розкольник╕в, св╕дчить ╕ да╓ над╕ю на те, що жодна з ╕нших Церков не матиме ╕ншо╖ позиц╕╖, яка б в╕др╕знялися в╕д позиц╕╖ двох згаданих Церков. Це означа╓, на мою думку, що якщо Вселенський Патр╕архат не зм╕нить свою позиц╕ю, то в╕н впевнено руха╓ться в глухий кут. Нехай зупиниться, хай почне д╕алог з нами, з Руською Церквою, а також з ╕ншими Пом╕сними Церквами. Разом ми знайдемо р╕шення. Ми готов╕ до д╕алогу. ╤накше ми вс╕ втратимо, ╕ першим втратить Константинопольський Патр╕архат, а також ╕ вся Православна Церква.