Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 21:13

23:45

Фрески Кирилівської церкви (м. Київ)

23:05

Місце під сонцем. Випробування словом. Письменник Густав Водичка

23:00

Молитва Небесним силам

22:40

Фрески церкви Спаса на Берестові, сурдопереклад

22:30

Автограф. У пошуках істини (художник М. Ге), сурдопереклад

22:05

Православний вісник, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:50

Пісня Богородиці

21:20

Джерело мистецтв

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:25

Брати Озюменки. Симфонія форми

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Трапеза

19:40

Звіринецькі печери

19:35

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Віктор Глушков. Учений, який випередив час

18:45

Великий Піст

18:10

З історій про віру. Києво-Печерська Лавра. Патерик

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Житія святих. Заповіт ігумені Параскеви (Родимцевої)

17:30

Легенди грецьких островів

17:00

Уроки богослов'я. Літургіка

16:50

Літопис

16:40

Вірність Христу (храм свв. Новомучеників, Черкаська обл.)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Камо грядеши

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:50

Трапеза

14:45

Територія добра

14:00

Прості істини

13:20

Місце під сонцем. Микола Подрезан. Планета Земля. Погляд з інвалідного візка

13:15

Автограф. Я когда-то был сыном Земли... (К. Бальмонт)

13:00

Поводир

12:50

Літопис

12:25

Свято-Іверський Одеський монастир

12:20

Лавра Небесна

12:15

Територія добра

12:10

Образ доброчинності

12:05

Молитва преподобного Парфенія Київського

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:40

Автограф. Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна (І. Жиленко)

11:00

Місце під сонцем. Цей дивовижний мозок. Нейрофізіолог Нана Войтенко

10:55

Літопис

10:05

Наша Троя (о. Хортиця), сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:45

Міст через століття. Хрест Марка Печерника

09:35

Територія добра

09:05

Громадянська позиція

09:00

Молитва за мир в Україні

08:50

О. Архангельський Вірую

08:40

Шляхами пророка Істини (Йордан, історія Іоанна Хрестителя)

08:05

Уроки богослов'я. Історія Нового Заповіту

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Автограф. Отговорила роща золотая. (С. Єсенін)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:30

Помилуй мя, Боже (Світязький Петро-Павлівський монастир, Волинь)

06:15

Житія святих. Апостол і євангеліст Матфей

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:30

Житія святих. Преподобний Кукша Одеський

05:05

Перлина Адріатики

05:00

Молитва Отче наш

04:00

Монастир Святих Царствених мучеників, сурдопереклад

03:15

Храм святого Димитрія (Греція)

03:00

Житія святих. Преподобний Феодосій Печерський

02:30

Там, де живе історія (Богуславський краєзнавчий музей)

02:00

Зодчество

01:50

Одеський художній музей

01:15

Місце під сонцем. Леся Воронина

00:00

Молитва над обрієм

Останні новини

Розпочався Р╕здвяний п╕ст

28.11.2018

На данном изображении может находиться: 1 человек, улыбается, в помещении ╤стор╕я «мало╖» чотиридесятниц╕

Встановлення Р╕здвяного посту, так само як й ╕нших багатоденних пост╕в, ма╓ корен╕ з давн╕х час╕в християнства. Перш╕ згадки про нього ми можемо знайти у творах святого Амврос╕я Медиодаланського, Ф╕ластр╕я, блаженного Августина, датованих четвертим стол╕ттям. У п’ятому стол╕тт╕ про давн╕сть Р╕здвяного посту писав Лев Великий.

Спочатку в╕н тривав всього лиш с╕м дн╕в (у деяких християн – б╕льше), але в 1166 роц╕ Константинопольський патр╕арх Лука Хрисоверг встановив дотримуватися Р╕здвяного посту сорок дн╕в. На те була причина: свято Р╕здва Христового за сво╖м значенням у справ╕ нашого спас╕ння не поступа╓ться святу Воскрес╕ння Христового, тож шлях п╕дготовки до нього ма╓ нести певне символ╕чне значення.

Саме сорок дн╕в у Святому Письм╕ завжди передують великим под╕ям: пости пророк╕в Мо╖сея та ╤лл╕ або сорокаденне утримання в╕д ╖ж╕ Самого Спасителя ╤╕суса Христа перед виходом на пропов╕дь. Тобто сам п╕ст п╕дкреслю╓ значим╕сть под╕╖, а сорок дн╕в наголошують на особливе приготування до не╖.

Так, з XII стол╕ття Р╕здвяний п╕ст в Православн╕й Церкв╕ став «малою» чотиридесятницею, яка поступа╓ться лише чотиридесятниц╕ «велик╕й» — посту перед Пасхою. ╤нша його назва – Филип╕в п╕ст, або по-народному – Филип╕вки. Пов’язано це з тим, що 27 листопада, за день до його початку, святку╓ться пам’ять одного з дванадцяти апостол╕в Христа – апостола Филипа.

Яких правил повинн╕ дотримуватися т╕, хто постять, та у чому ╖х сенс?

postЗа сво╖ми правилами Р╕здвяний п╕ст дуже схожий на Петр╕в п╕ст. Зг╕дно з церковним уставом, в ус╕ дн╕ посту з рац╕ону виключаються м’ясн╕, молочн╕ продукти та яйця. Дозволено споживати по понед╕лках, середах та п’ятницях рослинну ╖жу без ол╕╖, а у в╕вторки та четверги – рослинну ╖жу з ол╕╓ю. По суботах, нед╕лях та на велик╕ свята до 2 с╕чня дозволя╓ться вживати рибу. П╕сля 2 с╕чня п╕ст посилю╓ться та рибн╕ продукти не вживаються.

Але сл╕д пам’ятати, що не кожен може дотримуватися посту, який нам пропону╓ Тип╕кон (Богослужбовий статут Церкви). В╕н полегшу╓ться для ваг╕тних ж╕нок та людей, як╕ мають проблеми з╕ здоров’ям. Так╕ люди мають зважати на стан свого здоров’я та з приводу посту радитися з дух╕вником та л╕карями.

Головне завдання будь-якого посту – спонукати людину до покаяння, милосердя та самодисципл╕ни через обмеження у ╖ж╕ та розвагах. Мова не йде про заморювання самих себе голодом до виснаження — так╕ крайнощ╕ Церквою засуджуються.

Сенс посту в тому, щоб дисципл╕нувати орган╕зм, опанувати себе та перейти в╕д розслабленого стану в ╕нший, так би мовити, духовний режим. Сприя╓ цьому молитва, покаяння, справи милосердя та любов╕. Наприклад, допомога хворим, самотн╕м, нужденним людям та сиротам, як╕ у пер╕од наближення р╕здвяних свят особливо гостро в╕дчувають потребу не т╕льки у матер╕альних благах, а й у словах любов╕ та п╕дтримки.

Кожен ма╓ визначитися на як╕ жертви заради ближнього в╕н може п╕ти: чи допомогти медикаментами або коштами на л╕кування хворим людям, чи взяти участь в акц╕ях по збору теплих речей для безхатченк╕в, ╕грашок та солодких подарунк╕в для сир╕т, чи виступити орган╕затором або волонтером у таких заходах та ╕нше.

Блаженн╕ший Митрополит Онуфр╕й зауважу╓, що не зважаючи на те, що часто для того, щоб допомогти ╕ншим потр╕бн╕ ф╕нансов╕, матер╕альн╕ та ф╕зичн╕ ресурси, займатися благод╕йництвом може кожна людина. «Нав╕ть нем╕чна людина може допомогти тому, хто знаходиться в б╕д╕, якщо вона помолиться чи просто посп╕вчува╓ ближньому», — п╕дкреслив Предстоятель УПЦ в одн╕й з╕ сво╖х пропов╕дей.

Як бути ╕з св╕тськими святами, як╕ припадають на час Р╕здвяного посту?

Кожен сам вир╕шу╓ для себе, можна чи н╕ приймати запрошення ближн╕х при╓днатися до святкового столу з╕ скоромною трапезою з нагоди нового року або ╕нших свят. Головне — щоб в╕д в╕дмови н╕хто не був ображений. Якщо ви можете тримати п╕ст, не засуджуючи сво╖х «нецерковних» ближн╕х та ум╕╓те тактовно в╕дмовити тим, хто запрошу╓ вас за скоромний ст╕л — роб╕ть так. Якщо н╕ — тод╕ варто звернути увагу на стан сво╓╖ душ╕ та згадати слова спочилого Предстоятеля Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Митрополита Володимира (+2014, Сабодана): «У п╕ст головне не ╖сти один одного».

Найголовн╕ше — потр╕бно в╕дмовитись в╕д надм╕рних веселощ╕в та вживання вина (окр╕м тих дн╕в, коли воно дозволя╓ться уставом) та накласти для себе сувору заборону на вс╕ляк╕ язичницьк╕ розваги на кшталт зустр╕ч╕ «року П╕вня», «Тигру» ╕ т.д.. А щоб б╕льш над╕йно в╕дгородитися в╕д спокус новор╕чно╖ ноч╕, можна провести ╖╖ у храм╕ в молитв╕. Щор╕чно в н╕ч на 1 с╕чня у багатьох церквах священики звершують н╕чну Божественну л╕тург╕ю. Погодьтесь, соборна молитва та Причастя Святих Христових Та╖н ╓ чи не найкращим початком нового року.

Детальн╕ше д╕знавайтеся: "Рождественский пост", «Проповеди на Рождественский пост»