Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви

Create: вт, 01/07/2020 - 14:28
Author: Petrenko
Онуфрий

Різдвяне послання Предстоятеля архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Української Православної Церкви

Христос рождається, славте!

 

Сердечно поздоровляю усіх Вас: боголюбиві архіпастирі і пастирі, благочестиві іноки та інокині, дорогі брати і сестри, — вірні чада нашої Святої Української Православної Церкви, — з великим мироспасительним празником Різдва по плоті Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.

Господь по Своїй милості сподобив нас ще раз зустріти цей великий і радісний Празник.

Празник Христового Різдва — це празник Боговоплощення, в який ми згадуємо і молитовно прославляємо дивну й радісну подію пришестя у світ Сина Божого, нашого Спасителя і Господа Іісуса Христа.

«Слово стало плоттю, — говорить святий апостол Іоанн Богослов, — і жило з нами, повне благодаті і істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця» (Ін. 1, 14). Люди на землі побачили те Слово, Яке спочатку було у Бога і яке було Богом (Ін. 1, 1–2), і Яке взяло на Себе людську природу і стало Людиною, щоб нас, грішних людей, знову зробити невинними і чистими Божими дітьми.

Яка велика честь подарована нам, падшим людям, через поєднання у Христі нашої людської природи з Природою Бога. Тепер наша людська природа, що у Христі, воссідає на Небі праворуч Небесного Бога Отця. Такої честі не сподобляються навіть святі Ангели. І все це подаровано нам, людям, не заради наших заслуг або достоїнств, а заради великої Божої милості.

В духовному житті є такий закон, згідно з яким Божа сила і могутність відкриваються там, де є усвідомлення людської немочі і безсилля перед Богом, а Божий розум і премудрість відкриваються і стають очевидними там, де є невинна простота.

Син Божий, Який є Слово Боже і Божа Мудрість, бере на Себе людську плоть, народжується в бідній Вефлеємській печері і відкриває себе пастушкам, які мали в собі невинну простоту. Ця невинна і чиста дитяча простота зробила пастушків спроможними в Богомладенці, сповитому і лежачому в яслах (Лк. 2, 12), побачити Месію, Владику видимого і невидимого світу, Спасителя і Іскупителя людського роду.

Розуміння сили і могутності Божої і своєї людської слабкості і безсилля перед Богом зробило східних волхвів спроможними побачити чудесну зірку і осягнути, що у світ прийшов Сильний і Могутній Бог.

Історія говорить, що волхви, яких іще називають царями, походили не з однієї країни, а з трьох різних країн: Персії, Аравії і Ефіопії. Всі вони, незалежно один від одного, займались вивченням небесних світил, і всім їм, незалежно й окремо, з’явилась чудесна зірка і повела кожного з них із його країни до Вефлеєму. На підході до Іудеї вони зустрілися і вже разом прийшли у Вефлеєм. У Вефлеємі, в печері, вони знайшли Богомладенця Христа і поклонились Йому як Царю і Богу, поклавши до Його ніг свої дари: золото, ладан і смирну. Золото волхви подарували Богомладенцю Христу на знак того, що Христос є Цар царів, ладан — на знак того, що Христос є Первосвященником вічних благ, а смирну — на знак того, що Христос — Божественний Первосвященник, принесе Себе Самого в жертву за спасіння нас, грішних людей.

Толковники Святого Письма говорять, що чудесна зірка з’явилась на Небі у день Благовіщення Пресвятої Богородиці і сяяла на Небі дев’ять місяців, доки не привела волхвів до Вефлеєму, до благословенної печери, де народився Спаситель світу — Христос. Волхви прийшли у Вефлеєм у самий день Христового Різдва. Так Господь премудро все влаштував із тими, хто шукав Божественної Премудрості.

Ми, сучасні люди, часом задаємо собі таке запитання: а якби ми жили в часи Різдва Христового, то чи відкрив би нам Господь цю Тайну — Тайну Свого пришестя у світ, як Він відкрив її пастушкам і волхвам?

Відкрив би, якби, як останні, у простоті і смиренні шукали Бога.

Євангельські пастушки були не зовсім звичайними пастушками. Вони пасли тих тварин, які призначались для жертвоприношень: цих тварин, в певні дні і празники, приносили Богу в жертву, як символ тієї великої Жертви, яку за нас мав принести Бог. Пастушки знали про це. Вони знали, що прийде у світ Месія, Який принесе Себе в Жертву за людей і з нетерпінням чекали Його.

Волхви також шукали Божої правди, яка хоч і в сильно спотвореному вигляді, та все ж зберігалася в язичників, і згідно з якою у світ мав прийти Визволитель, Який позбавить людство від зла, і вони теж чекали Його.

Тому, якщо ми в простоті і смиренні будемо шукати Бога, свого Творця і Спасителя, Який уже прийшов у світ і звершив подвиг нашого спасіння, то і сьогодні до кожного з нас Господь пошле Свого Ангела, або Свою зірку, які приведуть нас до Христа, нашого Творця і Іскупителя.

В якості Ангела Господь може послати нам або богомудрого священника, або боголюбивого інока, або благочестивого мирянина, які будуть наставляти нас на Божу дорогу, на дорогу, яка веде людину до Бога; а в якості зірки Господь всім нам подарував совість, яка є голосом Божим у нашій душі і яка, як колись Вефлеємська зірка волхвів, направляє нас до Бога, до Христа; нам треба тільки дивитись на свою зірку, тобто звертати увагу на свою совість і заставляти себе слухатись її.

Дивним і чудесним у Різдві Христовому є і те, що Син Божий прийшов у світ через Пресвяту Діву. Святий Іоанн Златоуст говорить, що як Адам, без жінки, привів у світ Єву, так і Пресвята Діва, без мужа, народила Спасителя. Причому Адам залишився цілим після взяття із його тіла ребра, а Пресвята Діва залишилась нетлінною після народження Богомладенця Христа.

Ще раз сердечно поздоровляю усіх Вас, дорогі брати і сестри, з Різдвом Христовим, з великою Тайною явління Бога у плоті (1 Тим. 3, 16).

У ці дні ми радіємо і смиренно дякуємо нашому Спасителю за те, що Він, наш Владика і Господь, по Своїй невимовній любові до нас, грішних і падших людей, прийшов у світ, узяв на себе нашу людську природу, очистив, освятив і спас її.

В благословенну Різдвяну ніч Ангели співали дивну пісню: «Слава в вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління» (Лк. 2, 14). Сьогодні ми особливо молимось і благаємо Господа, щоб мир, який Господь приніс на землю в Своєму Різдві і який оспівували святі Ангели, спочивав в наших серцях, в наших сім’ях і на всій нашій благословенній Українській землі. Нехай всіх нас Господь благословить миром. Амінь.

Смиренний

Онуфрій

Митрополит Київський і всієї України

 

Різдво Христове,

2019/2020

м. Київ