Автограф. "На Страсному" (Б. Пастернак)
Цей тиждень – особливий для кожного з нас. Ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя. Постом та молитвою ми наближаємось до Свята Свят, коли печаль зміниться радістю...
Назву програми автори обрали невипадково. За кадром у супроводі музики лунає не просто поезія… Класика — це те, що завжди зворушує серце. Рядки та мелодії, які звучать у програмі, є своєрідним творчим автографом письменника чи композитора, його, так би мовити, візитною карткою.
«Автограф» — це спроба привернути увагу сучасного глядача до особистості митця через його творіння, які сьогодні по праву вважаються унікальними.
Штрихи до портрету тієї чи іншої творчої особистості відкривають глядачеві світ образів, у яких жив і творив автор творів поезії, музики, живопису.
Плоди творчості, які лягли в основу скарбниці мистецтва, стали відображенням внутрішнього світу свого героя і знайшли віддзеркалення у автографі, присвяченому особистості митця.
Цей тиждень – особливий для кожного з нас. Ми згадуємо останні дні земного життя Спасителя. Постом та молитвою ми наближаємось до Свята Свят, коли печаль зміниться радістю...
Ця програма – про плинність часу та споконвічні цінності. У основі – вірш Ліни Костенко.
Понад усе на світі Олександр Олесь цінував життя, цей щедрий дарунок . Він вірив, що саме існування людини на Землі є проявом всеохоплюючої любові Божої. Не кожен зуміє прожити, як він: благословляючи найкоротшу мить, однаково приймаючи як щасливі хвилини, так і випробування. У його поетичному світі затишно і легко.
Це розповідь про Миколу Бажана крізь призму його поеми “Політ крізь бурю”, у якій зображено мужність і героїзм жінок-льотчиць, що завоювали повагу чоловіків-однополчан і навіть супротивників і брали участь у всіх вирішальних боях за батьківщину.
“Повість Полум’яних літ” – історія про війну Олександра Довженко, яку він писав з перших днів війни, на фронті і в тилу. У ній так багато відкритого болю і неприхованої правди про ті буремні часи.
«Мир душі твоїй, люба сестрице! Ніколи не забуду я твоєї привітної, ласкавої мови, твого сердечного спочуття до моєї долі сумної!... Ти любила мене так, як тілько мати може любити свою єдину дитину”, – так писатиме згодом про старшу сестру Катерину Тарас Шевченко.
Людство шукає щастя і не завжди знаходить його. Тим часом рецепт було запропоновано понад 200 років тому. Його автор – український філософ Григорій Сковорода подарував мислячим людям світу хвилі натхнення і миті просвітлення – «Вхідні двері до християнського доброчестя».
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло оддзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,