Джерело мистецтв

Цей художник був настільки популярним, що ще студентські його роботи розхоплювали без завершальних штрихів. Його картинами поповнював свій музей Олександр ІІІ, і надзвичайно цінував їх неперевершений експерт мистецтва Павло Третьяков. За походженням польський шляхтич, він найбільш плідні роки жив у Києві. Аристократ, художник розкоші, «геній, який знав, що робить», – Вільгельм Котарбінський. Про цю яскраву постать, яку починає розкривати Київ, розповість у «Джерелі мистецтв» Дмитро Корсунь, історик, живописець, реставратор.

Рок навряд чи можна віднести до суто музичної сфери. Для багатьох це стиль життя. І хоча з роком часто пов’язують стихійність, процес цей організований, зі своїми законами. За якими законами розвивається український рок у контексті світового і як він трансформується в піджанри, де межа між культурою мас та мистецтвом, а також про тенденції року сьогодні – у «Джерелі мистецтв» із Денисом Путінцевим, журналістом, продюсером, медіаменом.

Баварський Байройт відомий оперним театром, який збудував Ріхард Вагнер, щоб ставити там власні опери. Він зрівняв лібрето та музику в правах, вважаючи, що оперу варто виконувати як музичну драму: емоційно й сценічно. І нині тут відбувається найпрестижніший щорічний фестиваль опери, квитки на який розкуповують за роки наперед! Про оперне мистецтво, що не знає кордонів, у студії «Джерела мистецтв» розмовляють Микола Лисенко та перший українець – виконавець опер Вагнера в Байройтському театрі – Олександр Пушняк

Коли його викинули з літератури, він пішов із геологами в гори. Казав: «Мене спасав гумор та гори…» – і писав несерйозно про серйозне. Анатолія Дімарова більшість знає як зразкового дитячого письменника. Але його сільські, містечкові та міські історії багаті на «реліктову мову», а романи вражають правдою життя.

Українець уже підкорив Європу, коли 1923 року Штати його зустріли як найвидатнішого скульптора після Родена! Олександр Архипенко став у скульптурі тим світочем, яким був у живописі Пікассо, і його титулували родоначальником кубізму в цьому пластичному виді мистецтва. Прямих послідовників Архипенко не мав, хоча є ті, хто вважає його своїм учителем. Зокрема Генрі Мур. Про здобутки в скульптурі некласичній, про творчий доробок Олександра Архипенка та Генрі Мура в студії «Джерела мистецтв» розповідає скульптор-теоретик та скульптор-митець Зіновій Федик.

У його творчості – «культурні соки» націй. Його пов’язують із народженням українського поетичного кіно. А захоплення міфом та легендою наповнило це кіно етнографічними мотивами. Мастак вигадувати, він на бігу монтував образи і вносив їх візуалізацію в кінематограф. Сам представлявся генієм – і став ним. Ним захоплювалися Фелліні, Антоніоні, Куросава. А Емір Кустуриця 2010 року назвав його «Тіні забутих предків» найкращою картиною в світі! Про Сергія Параджанова у студії «Джерела мистецтв» розповідає кінознавець та кіносценарист Сергій Тримбач.

Острог, що прославився культурною першістю, 1607 року видав «Лікарство на оспалий умисел чоловічий» (тобто «Ліки проти приспаного розуму людського»). Автор – Дем’ян Наливайко, пресвітер, викладач академії, брат відомого повстанського ватажка. Це великої напутньої сили поетичний твір. Переспів живою народною українською із церковнослов’янської двох Слів Іоанна Златоуста та Заповіту царя Василія синові, які автор об’єднав у один цільний заповіт нащадкам. Почуйте нашу прапоезію.