Головна сторінка / Відеоархів
Зараз в еф╕р╕ 19:02

23:35

Історія одного музею

23:05

Подія. Митець. Глядач

23:00

Молитва Небесним силам

22:55

Територія добра

22:45

Румунська Лавра, сурдопереклад

22:05

Місце під сонцем. Юрій Комаров. Історія для роздумів, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:45

Піщанська ікона Божої Матері

21:20

Громадянська позиція

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Територія добра

20:30

Світ Православія

20:25

Обитель Святої Трійці (Греція, Метеори)

20:20

Повість минулих літ

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:45

Закон Божий

19:35

Територія добра

19:30

Літопис

19:00

Твори. Живи. Люби.

18:35

Людина праці. Від вогню і пензля (іконопис на склі)

18:10

Спадщина Єлисея Плетенецького

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

На горах (М. Грушевський)

17:00

Літопис. Відлуння епох

16:50

Літопис

16:40

Тим, хто здобув перемогу у 1945-му. М. Дворн╕ков

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Тим, хто здобув перемогу у 1945-му. А. Капацев╕ч

15:35

Листи з фронту

15:15

Віктор Зарецький. Бранець краси

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:20

Сонячні майстерні

14:00

Легенди грецьких островів

13:50

Автограф. В╕рш з фронту

13:40

Тим, хто здобув перемогу у 1945-му. ╤. Владимиров

13:00

Місце під сонцем. Вадим Навроцький. Колекціонер радості

12:50

Літопис

12:20

Тим, хто здобув перемогу у 1945-му. П. Буга╓нко

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:00

Розкажи нам, вулице! Велика Житомирська

10:50

Літопис

10:05

Клятва преподобного Іова, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:50

Територія добра

09:45

Автограф. "Твоя зоря" (О. Гончар)

09:30

Тим, хто здобув перемогу у 1945-му. М. Гужва

09:05

14-плюс

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Пісня Богородиці

08:35

Ранок у Шишкиному лісі

08:25

Добре слово

08:20

Дивосвіт

08:05

Житія святих. Стефан Великий

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:40

Місто миру. Іудейська війна (Єрусалим)

07:20

Ліван. Країна живої історії

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:45

Фрески Кирилівської церкви (м. Київ)

06:10

Собор Глинських старців

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:05

Монастир пророка Іллі (м. Одеса)

05:00

Молитва Отче наш

04:00

Монастир Святих Царствених мучеників

03:45

Поезія неба

03:30

Дивитися і бачити (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури)

03:00

Чайковський у Кам'янці

02:40

Хрещення Русі - найперше свято вітчизни

02:30

Російське серце Белграда

02:00

Зодчество

01:40

Куренівська Оранта Івана ╥жакевича

01:00

Місце під сонцем. Олег Корнійчук. Янголи реанімації

00:50

Автограф. Лондон. Рай (В. Набоков)

00:25

Земля заповідна. Мандрівки EQVITES на Мадагаскарі

00:00

Рідні люди. Андре Лабан, Жак Ів Кусто

В╕деоарх╕в
Сортування:
За алфав╕том | За датою
Переглянути

Юв╕лейний Пом╕стний Собор УПЦ

Дата: 25.07.2011

Юв╕лений випуск проекту "Трудом ╕ молитвою"

Дата: 01.09.2014

 Черговий випуск проекту "Трудом ╕ молитвою" – по-особливому п╕дсумковий. Адже зак╕нчився не лише останн╕й м╕сяць л╕та. Серпень – це певний руб╕ж ╕ для нашо╖ творчо╖ команди. Програма «Трудом ╕ молитвою» цього м╕сяця святку╓ св╕й перший юв╕лей – 5 рок╕в в еф╕р╕. Тож, до вашо╖ уваги п╕дсумок останнього м╕сяця л╕та та пройденого нами творчого шляху.

У черговому випуску ви побачите:
- Спасо-Преображенський храм – остр╕вець миру та над╕╖ для донеччан
- Допомога б╕женцям. Як жител╕ Красноарм╕йська допомагають сво╖м сус╕дам.
- Профес╕йне свято шахтар╕в та день м╕ста Донецька. Зам╕сть прив╕тань, молитва ус╕м миром.
- «Трудом ╕ молитвою». Найц╕кав╕ше за 5 рок╕в.

 

Ювел╕р

Дата: 02.09.2011

Прагнення краси було притаманне людям впродовж ус╕╓╖ ╕стор╕╖ людства. Сво╓ власне т╕ло вони сприймали як продовження природи ╕ доповнювали його деталями, як╕ бачили довкола себе. Найдавн╕ш╕ прикраси, знайден╕ на територ╕╖ Укра╖ни, – це два к╕стяних браслети з М╕зинсько╖ стоянки на Черн╕г╕вщин╕. Майстерн╕сть декору, вишукан╕сть ╕ багатство орнаменту роблять ц╕ браслети предметами перв╕сного ювел╕рного мистецтва.
Чомусь багато хто, коли мова заходить про ювел╕рн╕ вироби, уявляють лише дорог╕ прикраси. А це ж ╕ запонки, ╕ годинники, ╕ наст╕льн╕ прикраси та столов╕ прибори. В╕дтак профес╕я ювел╕ра ма╓ безл╕ч спец╕ал╕зац╕й. З деякими ╕з них ми вас познайомимо у нов╕й програм╕ «Моя профес╕я».

Юл╕я Солнцева. Осяяння, ч. 1

Дата: 30.06.2011

Вона ╓дина, хто в╕дразу зрозум╕в, що Довженко – великий режисер. Але головне – в╕н був мужчиною ╖╖ життя. ╤ це усв╕домлення дало впевнен╕сть у тому, що чолов╕к – ген╕й, а ╖╖ м╕с╕я – розпов╕сти про нього св╕тов╕.
Життя Довженка ╕ Солнцево╖, як╕ так дивовижно доповнювали одне одного, не складалося з самих лише випробувань ╕ поборень. Удвох вони були по-справжньому щасливими, вони любили одне одного. Любили ще й за те, що разом устигли зробити хоча й не все, але багато з того, що задумували.
Головне – разом вони створили школу майстерност╕, без яко╖ жодне мистецтво не може ╕снувати.
 

Юл╕я Солнцева. Осяяння, ч. 2

Дата: 30.06.2011

Великий режисер Олександр Довженко в╕дкрив для не╖ всю красу Укра╖ни… Але головне – в╕н став ╓диним та справжн╕м ╖╖ коханням.
Дв╕ дол╕, два св╕ти… Вони з’явилися у св╕товому к╕номистецтв╕ та на безкрайньому небозвод╕.
 

Юнацька науково-практична конференц╕я у Красноарм╕йську

Дата: 04.04.2011

Юр╕й Куклачов, народний артист Рос╕╖

Дата: 05.11.2010

Що таке «рад╕ти», я зрозум╕в лише згодом. Виявля╓ться найб╕льша рад╕сть – це в╕ддавати. Коли я виходжу на сцену ╕ в╕ддаю, б╕льшо╖ радост╕ я не в╕дчуваю, тому що глядач закипа╓ в╕дразу, вся ця тисяча людей в╕дпов╕да╓ мен╕ сво╓ю реакц╕╓ю. Я ╖м дарую енерг╕ю доброти, з якою мен╕ допомагають мо╖ к╕шки. ╤ я розум╕ю, що найб╕льша рад╕сть – це не робота, це – сенс життя.

Юр╕й Лончаков, рос╕йський космонавт

Дата: 14.06.2010

Юр╕й Лончаков, рос╕йський космонавт

Дата: 17.06.2010

Юр╕й Шевчук (рок-музикант, л╕дер гурту "ДДТ")

Дата: 29.03.2010

Цей св╕т не лише матер╕альний, але ╕ духовний. ╤ це дуже важливо. Тому що зараз в╕дбува╓ться колосальний тиск матер╕альних благ, ╕ матер╕альне позиц╕ону╓ться як основа життя, мета буття людини, але ж матер╕альне це не мета. Ти з собою вс╕ грош╕ в могилу не забереш. Для чого на це класти життя, – я не розум╕ю. Краще подумати про свою душу, яка справд╕ ╓ в╕чною. Я в це в╕рю.

Я народився любити. Прото╕╓рей Володимир Карпець

Дата: 22.12.2008

Сьогодн╕шн╓ життя Володимирського собору диха╓ споко╓м ╕ впевнен╕стю. Але ще к╕лька рок╕в тому все було зовс╕м ╕накше… Упродовж десятил╕ть храм-мученик стояв без даху, кр╕зь ст╕ни проростали дерева, а сам в╕н чекав… Благочинний Севастопольського округу прото╕╓ре╓й Володимир прин╕с зм╕ни: масштабн╕ в╕дновлювальн╕ роботи, особиста увага президент╕в Укра╖ни та Рос╕╖ – все це повернуло храмов╕ те значення, яке ╕ належить м╕сцю, де прийняв святе хрещення князь Володимир. Священников╕ довелося вир╕шувати чимало принципових питань... ╤ майже все в╕н встиг.
Ф╕льм присвячений настоятелю Володимирського собора у Херсонес╕, який спочив у 2005-му роц╕.

Я повен любов╕ (П. Морачевський)

Дата: 01.06.2007

Рос╕йська Академ╕я Наук визнала його переклад Святого Письма найкращим з-пом╕ж ус╕х аналог╕чних слов’янських переклад╕в. Такий подвижницький труд у середин╕ XIX стол╕ття зд╕йснив педагог, поет, ф╕лолог – Пилип Морачевський.

У цьому ф╕льм╕ - стор╕нки життя автора першого укра╖нського перекладу б╕бл╕йних книг.

Ядерна зброя. Програма в╕д 22 жовтня 2009 року

Дата: 22.10.2009

Програма ядерних випробувань СРСР тривала 41 р╕к 1 м╕сяць 26 дн╕в. За цей час людство не раз опинялося на меж╕ загибел╕. Н╕мецьк╕ вчен╕, як╕ створили в Сполучених Штатах перш╕ дв╕ атомн╕ бомби, п╕сля бомбардування Х╕рос╕ми ╕ Нагасак╕ припинили працювати на оборонну промислов╕сть ╕ присвятили сво╓ життя боротьб╕ за мирне використання енерг╕╖ атому. Перед медиками постало надскладне завдання – рятувати людей ╕з променевою хворобою.
Про ядерну ф╕зику, ╖╖ минуле та майбутн╓ ми поговорили з нашими гостями Михайлом Ткаченком, зав╕дувачем кафедри рад╕олог╕╖ Нац╕онального медичного ун╕верситету ╕мен╕ Богомольця, та Валентином Дедовичем, викладачем ф╕зики Черн╕г╕вського державного педагог╕чного ун╕верситету.

Як ╕ чому. Д╕аманти, ювел╕рн╕ вироби

Дата: 16.12.2008

Що було написано у першому у св╕т╕ sms-пов╕домленн╕? Як алмаз перетворю╓ться на д╕амант, та й взагал╕ як створюють ювел╕рн╕ вироби?

Як ╕ чому. Кован╕ вироби, краватка, вироби з дерева

Дата: 16.12.2008

Чому краватка ма╓ вузол? Як виготовляють кован╕ вироби? Чому виделка ма╓ зубц╕? Як оживають казки? Д╕знавайтесь з цього випуску програми.

Як ╕ чому. Майол╕ковий посуд, в╕траж╕

Дата: 01.10.2008

Як було винайдено антиб╕отики? В чому секрет виготовлення майол╕кового посуду? Коли ╕ хто створив першу комп’ютерну мишку? Чи складно виробляти в╕траж╕? В╕дпов╕д╕ на питання – у програм╕.

Як ╕ чому. Молоко, пельмен╕

Дата: 01.10.2008

Чому винайшли кулькову ручку? Як виготовляють продукти з молока? Хто винайшов наперсток? У чому секрет смачних пельмен╕в? В╕дпов╕д╕ – у програм╕.

Як ╕ чому. Ордени, аквадистилятор

Дата: 01.10.2008

Хто вигадав скр╕пки? Як виготовляють ордени? Коли в╕днайшли ол╕вц╕? У чому секрет аквадистилятора? Д╕знатися можна з програми.

Як ╕ чому. Пап╕р для подарунк╕в, мебл╕

Дата: 23.09.2008

Як виготовляють обгортку для подарунк╕в? Що сп╕льного м╕ж конструктором та виробництвом мебл╕в? Коли вперше з’явилися пакети для см╕ття? На ц╕ та ╕нш╕ питання в╕дпов╕д╕ у програм╕.

Як ╕ чому. Реле, пазли, праска

Дата: 16.12.2008

Чому винайшли праску? Що таке реле ╕ чому без нього складно жити? Як виробляють окуляри та пазли? Д╕знавайтесь б╕льше про ц╕ реч╕ з програми.


Сторінки: « Перша ... 186 187 188 [189] 190