Тайна Вечеря – це остання трапеза Іісуса Христа з учнями. Вони зібралися, щоб зустріти пасху іудейську. Але на трапезі не було її обов’язкового атрибута – жертовного агнця. Ним став Христос – Агнець Божий. Переламавши хліб, Він сказав: «Це Тіло Моє». А взявши чашу, заповів: «Пийте з неї всі, бо це Кров Моя Нового Завіту, що за багатьох проливається на відпущення гріхів». Так було встановлено Євхаристію, таїнство Причастя.
Ікона із зображенням Тайної Вечері є в кожному православному храмі. Її поміщають над Царськими вратами, й сюжет цей звичний. Але шлях його – від ранньохристиянських катакомб. Переживши іконоборство, візантійське мистецтво передало образ Вечері у спадок уже молодшим християнським державам. Про символіку, традиції, значення Тайної Вечері в образотворчому мистецтві Візантії розповідає мистецтвознавиця Наталія Дмитренко.
