Джерело мистецтв

Справжня краса завжди зворушує душу людини, яка її споглядає. Однак, у кожного свій смак. Що красивіше: очі коханої чи озера, які обережно вкриває крига? Творіння уславленого художника чи листівка, намальована дитям? Замок із піску чи відома на весь світ Ейфелева вежа? Відповідей на ці запитання немає – краса неподільна, як істина та любов.

Навчіться бачити її скрізь – і ви знайдете щастя. Краса Божого творіння, як і було обіцяно, врятує світ, починаючи від вас – допитливих, захопливих та відкритих до пізнання. Дізнайтеся про те, що вважали красивим великі уми людства – погляньте на світ їхніми очима разом із нами в передачі «Джерело мистецтв».

Академічний театр «Колесо» (І. Кліщевська)

У 80-х минулого століття знову винайшли колесо. Щоправда , рушієм цього «Колеса» став не механізм, а творчість. Із «вітром свободи» поряд із державними театрами творчі «діти перебудови» започатковували студії. Найкращі та найпотужніші переростали в повноцінні театри. Так розпочався життєпис і академічного театру «Колесо», вистави якого проходять на Андріївському узвозі, 8 – у постійному його приміщенні.

Джерело мистецтв. Симфонізм: світогляд і мистецтво (Б. Кривопуст)

Застосовне нині в багатьох сферах поняття симфонізму народилося в музиці. У перекладі з грецької означає «співзвуччя» – тобто гармонійне звучання. Симфонічний оркестр теж звідти, і якраз його грою досягається найбільш всеохопне та злагоджене виконання музичного твору. Гість «Джерела мистецтв» – піаніст, композитор, аранжувальник. Для нього симфонізм – це спосіб мислення, можливість у будь-який період сказати щось нове. І якщо колись хотілося бути сучасним, то тепер музикант прагне щирості.

ДЖЕРЕЛО МИСТЕЦТВ - ХУДОЖНИК: МИТЕЦЬ ЧИ МАЙСТЕР (Ю. НАГУЛКО)

Французький письменник Анатоль Франс висловив думку про те, що «мистецтву загрожують два чудовиська: митець, який не є майстром, і майстер, який не є митцем». Гість «Джерела мистецтв» вторить йому, вважаючи, що художник мусить знати ремесло, але потрібно його вивчати лише тоді, коли відчуваєш у собі митця. А ще коли маєш власне слово.

"Джерело мистецтв" - "Служіння та творчість Михайла Литвиненка (М. Литвиненко)"

Мистецтво хорового співу найбільше зворушує душу, певен Михайло Семенович. Його дідусь читав на Пасху «Апостола», а брат дідуся був священиком. Сам він у 14 років прийшов на крилас. Мав благословення матері та Цариці Небесної, Яка покровительствує тим, хто співає Її Сину. І з 25 років, на які змилостився суд замість смертної кари, антисовєтчик відбув три з половиною. Якраз у цехах УнжЛАГу «і з оркестрових, і з оперних» музикантів сформувався перший самодіяльний хор під його керівництвом.

"Джерело мистецтв" - "Писанкарство (Т. Коновал)"

Споконвіку яйце символізувало життя, й традиція розписувати яйця відома багатьом давнім культурам. А нині писанкарство неодмінно пов’язують із Україною. Писанка – її візитівка, культурний код українця. Писанку потрібно вміти не лише писати, а й читати, – вважає Тетяна Коновал, писанкарка, авторка «Писанкової абетки», педагог-керівник студії писанкарства «Світанок України». Писанка – це оберіг. Це обов’язково «живе – сире й запліднене – яйце, яке несе в собі життя»! І зберігається такий оберіг від Великодня до Великодня.

ДЖЕРЕЛО МИСТЕЦТВА - ЖІНОЧА ПОЕЗІЯ ІТАЛІЇ (В. ДАВИДЕНКО)

Літературу, як і історію, творили чоловіки. Чого не скажеш про Італію, яка, хоч і не мала своєї Сапфо, зберегла цінні зразки жіночої поезії. Гостя «Джерела мистецтв» у своїх перекладах італійських поетес від 12 століття до наших сучасниць дбайливо обгорнула ці перлинки, породжені італійським словом, у слово українське. Відкриймо для себе поезію жінок Італії разом із журналісткою, художницею, поетесою, лауреаткою низки літературних премій, перекладачкою Валентиною Давиденко.

Звукова ікона Великодня (Д. Болгарський)

Воскресіння Христове явило вірним істинний сенс приходу в цей світ. Просвітляються люди, співають переможну пісню ангели. Пасха стала гімном життю, бо смерть попрано. Але без пісні про смерть пісня життя втрачає смак, сказав поет. Через спів-молитву людина здобуває духовну цілісність – і їй відкривається шлях до воскреслого Господа, як відчиняються «царські врата нашого серця». Розмаїття, багатство великодніх піснеспівів створює звукову ікону Свята Свят. Споглядаймо її разом із гостем «Джерела мистецтв» – протоієреєм Димитрієм Болгарським, регентом, мистецтвознавцем, педагогом.