Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 12:33

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Місце під сонцем. Цей дивовижний мозок. Нейрофізіолог Нана Войтенко

16:45

Літопис

16:40

Автограф. Поклик історії (С. Скляренко)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Святогірська Успенська Лавра

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:25

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

З дивовижного світу дитинства

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:45

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:45

Літопис

10:25

Василь Забашта. Барви його душі, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Місце під сонцем. Винахідник Андрій Маранов

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

"Згадаймо, брат╕╓ моя!" (╤. Котляревський)

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Леонід Олійник. Крилач із Великих Деревичів

Останні новини

Сьогодн╕ Православна Церква святку╓ Воздвиження Чесного Хреста Господнього

27.09.2010

Свято Воздвиження Чесного Хреста належить до дуже старовинних свят. Гон╕ння на християн припинилися т╕льки на початку четвертого стол╕ття, за римського ╕мператора Костянтина Великого. ╤мператор Костянтин сам переконався в сил╕ ╕ слав╕ хресного знамення Христового. Одного разу, напередодн╕ вир╕шально╖ битви, в╕н ╕ все його в╕йсько побачили на неб╕ знамення хреста, утвореного з╕ св╕тла, з написом: "цим перемагай". П╕сля цього наступно╖ ноч╕ ╕мператоров╕ явився Сам ╤сус Христос з хрестом у руц╕ ╕ сказав, що цим знаменням в╕н переможе ворога, ╕ повел╕в зробити бойове знамено ╕з зображенням святого хреста. Костянтин виконав повел╕ння Боже ╕ перем╕г ворога. В╕н прийняв християн п╕д св╕й захист ╕ проголосив в╕ру Христову головною. В╕н скасував страту через розп`яття ╕ видав закони на користь Церкви Христово╖. За сво╖ заслуги та ревн╕сть у поширенн╕ християнсько╖ в╕ри Костянтин Великий з його мат╕р`ю ╢леною отримали назву святих цар╕в р╕вноапостольних, тобто р╕вних апостолам.
Р╕вноапостольний цар Костянтин побажав збудувати храми Бож╕ на священних для християн м╕сцях у Палестин╕ (тобто на м╕сцях народження, страждань, Воскрес╕ння Господа ╤суса Христа та ╕н.) ╕ знайти хрест, на якому був роз╕п`ятий Спаситель. Виконати бажання царя з великою рад╕стю взялася його мати, св. р╕вноапостольна цариця ╢лена.
У 326 роц╕ цариця ╢лена з ц╕╓ю метою вирушила до ╢русалима. Багато зусиль доклала вона, щоб знайти хрест Христ╕в, бо недруги Христов╕ сховали хрест, закопавши його в землю. Нарешт╕ ╖й вказали на одного л╕тнього юдея, на ╕м`я ╤уда, який знав, де знаходиться хрест Господн╕й. П╕сля довгих розпитувань ╕ умовлянь в╕н показав м╕сце. Виявилося, що святий хрест був укинутий у р╕в ╕ завалений см╕ттям ╕ землею, а зверху був збудований язичницький храм. Цариця ╢лена наказала зруйнувати цю буд╕влю ╕ знайти хрест.
Коли розкопали р╕в, то знайшли в ньому три хрести й дощечку, що лежала окремо в╕д них, з написом: "╤сус Назорей, Цар Юдейський". Потр╕бно було д╕знатися, який з трьох хрест╕в ╓ Хрест Спасителя. ╢русалимський патр╕арх (╓пископ) Макар╕й ╕ цариця ╢лена твердо в╕рили ╕ спод╕валися, що Бог укаже на святий Хрест Спасителя.
За порадою ╓пископа стали п╕дносити хрести один за одним до одн╕╓╖ недужо╖ ж╕нки. В╕д двох хрест╕в не вчинилося н╕якого чуда, коли ж поклали трет╕й хрест, то вона вмить зц╕лилася. Трапилося так, що в цей час несли померлого для поховання. Тод╕ стали покладати хрести один за одним ╕ на померлого; ╕ коли поклали трет╕й хрест, померлий ожив. У такий спос╕б розп╕знали Хрест Господн╕й, через який Господь творив чудеса ╕ показав животворчу силу Свого Хреста.
Цариця ╢лена, патр╕арх Макар╕й ╕ люди, що були навколо них, з пошаною, рад╕сно ╕ побожно вклонилися Хресту Христовому ╕ ц╕лували його. Християни, дов╕давшись про цю велику под╕ю, з╕бралися величезним натовпом до м╕сця, де було знайдено Хрест Господн╕й, ус╕м хот╕лося прикластися до святого животворчого Хреста. Але оск╕льки через велику к╕льк╕сть людей ус╕м це зробити було неможливо, то люди просили принаймн╕ показати його. Тод╕ патр╕арх Макар╕й став на п╕двищеному м╕сц╕ ╕, щоб ус╕м було видно, к╕лька раз╕в воздвигав (п╕дн╕мав) його. Народ кланявся ╕ вигукував: "Господи, помилуй!"
Святий р╕вноапостольн╕ цар╕ Костянтин ╕ ╢лена на м╕сц╕ поховання ╕ Воскрес╕ння ╤суса Христа збудували просторий ╕ чудовий храм на честь Воскрес╕ння Христового. Спорудили також храми на Елеонськ╕й гор╕, у Вифле╓м╕ й у Феврон╕, б╕ля дуба мамр╕йського.
Цариця ╢лена частину Хреста Господнього принесла сво╓му синов╕, царю Костянтину, а ╕ншу частину залишила у ╢русалим╕. Цей дорогоц╕нний залишок Хреста Христового ╕ тепер збер╕га╓ться у храм╕ Воскрес╕ння Христового.
П╕сля знайдення животворчого Хреста Господнього юдей ╤уда, який вказав м╕сцезнаходження Хреста, став християнином. Пот╕м за доброчинне життя був рукопокладений на ╓пископа з ╕м`ям Кир╕ака ╕ призначений на кафедру ╢русалимського патр╕архату. Постраждав за Христа при Юл╕ан╕ В╕дступников╕.
В пам`ять знайдення Хреста Христового ╕ його воздвиження свята православна Церква установила свято Воздвиження чесного ╕ животворчого Хреста Господнього. Це свято в╕днесено до числа великих свят ╕ в╕дзнача╓ться 14 вересня (27 вересня н. ст.).