Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 09:59

23:45

Священний острів на Дніпрі

23:05

Місце під сонцем. Гостя з майбутнього. Винахідник Яна Жабура

23:00

Молитва Небесним силам

22:35

Ліван (Баламанд), сурдопереклад

22:05

Зінаїда Дехтярьова. Характер та доля, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Літопис. Відлуння епох

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Громадянська позиція

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Великі Метеори. Обитель Преображення (Греція)

19:35

Територія добра

19:30

Літопис

19:15

Ада Августа Лавлейс

19:00

Духовні бесіди з професором О. І. Осиповим

18:30

Церква і суспільство

18:10

Перлина Адріатики

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

В. Григорович-Барський. Подорожні замітки. Свята Гора Афон

17:00

Уроки богослов'я. Історія Православ'я на Русі

16:55

Літопис

16:40

Фрески Кирилівської церкви (м. Київ)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Борис Патон. Легенда електрозварювання

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:40

Скит Пречистої

14:00

Місце під сонцем. Регент Олена Маєва

13:30

Будиночок на Пріорці

13:00

Джерело мистецтв

12:50

Літопис

12:25

Гійом Левассер де Боплан

12:20

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

11:35

Сікорські. Шлях у вічність

11:00

Розкажи нам, вулице! Костьольна

10:05

Отец Антонин. Письма из Иерусалима

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:25

Будьте здорові!

09:20

Територія добра

09:05

Православний вісник

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Житія святих. Апостол і євангеліст Марк

08:25

Свята земля Йорданія (м. Амман)

08:05

Уроки богослов'я. Догматичне богослов'я

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:50

Територія добра

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Історія меви (Х. Алчевська)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:15

Острів благодаті. Листи до себе

06:10

Ансамбль Благовість. Літургійні співи

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Собор через віки (Новомосковський Троїцький храм)

05:05

Богуславщина: роки і люди

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Святі печерські канонархи, сурдопереклад

04:30

Київські фонтани, сурдопереклад

04:15

Колиска великої віри, сурдопереклад

04:00

Столиця козацької України, сурдопереклад

03:35

Свято-Іверський Одеський монастир

03:15

Любов Міненко. Канівський Хорал

03:00

Володимирський собор (м. Севастополь)

02:45

Два кольори долі Олександра Білаша

02:30

Піщанська ікона Божої Матері

02:00

Зодчество

01:50

Автограф. Меланхолійний вальс (О. Кобилянська)

01:00

Місце під сонцем. Роман Гриньків

00:40

Скульптор Олег Радзевич

00:00

Храми душі Адріана Прахова

Останні новини

17 травня свято Вознес╕ння Господн╓

17.05.2018

П╕сля Воскрес╕ння Господь наш ╤сус Христос ще сорок дн╕в перебував на земл╕. В╕н мав з╕йти на небеса в╕дразу, але залишився, щоб переконати вс╕х в ╕стинност╕ Свого Воскрес╕ння.

Святим апостолам В╕н «...являв Себе живим ╕з багатьма в╕рними доказами, впродовж сорока дн╕в являючись ╖м ╕ говорячи про Царство Боже» (Д╕ян. 1, 3).
 

Христос возноситься на небо з гори ╢леонсько╖, де так часто проводив ноч╕ в молитв╕, де зрадив Його ╤уда, зв╕дки починався Його голгофський шлях. Христос возноситься на небо, де належить Йому бути, ╕ де В╕н повинен приготувати м╕сце для нас: «...Я йду приготувати м╕сце вам» (╤н. 14, 2).
 

Як у Старому Зав╕т╕ первосвященик входив у святая святих, щоб просити за людей перед Богом, так ╕ Христос возноситься на небо, «...щоб заступатися за них» (╢вр. 7, 25). Уже само╖ Його присутност╕ на неб╕ достатньо для нас, тому що Той, Хто освятив ╕ п╕дн╕с у Його Особ╕ людську природу, покри╓ мил╕стю ╕ тих, заради кого Христос прийняв людське ╓ство. Отже, «Хто з╕йшов, Той же ╕ п╕днявся вище вс╕х небес, щоб наповнити все» (╢ф. 4, 10).
 

Христос був п╕днесений на небо Сво╓ю божественною силою. Хмара, що приховала Його в╕д очей апостольських, була не засобом перенесення, а почестю Божества, як ╕ слава Бога ╤зра╖лева у вигляд╕ хмари наповняла скин╕ю. «╤ покрила хмара скин╕ю з╕брання, ╕ слава Господня наповнила скин╕ю» (Вих. 40, 34). М╕сце Його п╕сля Вознес╕ння - м╕сце «вище за вс╕ небеса».
 

Чому ж апостоли п╕сля Вознес╕ння, розлучившись ╕з Христом, повертаються до ╢русалима без смутку, з рад╕стю?
 

Вони запам'ятали насамперед об╕цянку Христову: «Я з вами по вс╕ дн╕ до к╕нця в╕ку. Ам╕нь» (Мф. 28, 20). В╕н, Всюдисущий ╕ Всенаповнюючий, завжди з нами Сво╖м Божественним ╕ людським ╓ством: у св╕т╕, в Церкв╕, в ╢вхарист╕╖, у житт╕, в душ╕.
 

Вознес╕ння Христове зм╕цню╓ нашу в╕ру, яка й поляга╓ в тому, щоб в╕рити в невидиме. Великою заслугою апостол╕в було те, що вони через видиме людство ╤суса Христа ув╕рували в Його Божество. Але ще б╕льша заслуга тих, котр╕ в╕рують у Нього, не бачивши: «Блаженн╕ т╕, що не бачили й ув╕рували» (╤н. 20, 29).
 

Вознес╕ння Христове зм╕цню╓ нашу над╕ю. Той факт, що Христос людську природу возн╕с на небо, дару╓ нам над╕ю, що й ми там будемо. Кр╕м цього, Сам Христос говорив: «╤ коли п╕ду й приготую вам м╕сце, прийду знову й в╕зьму вас до Себе, щоб ╕ ви були там, де Я» (╤н. 14, 3).
 

Вознес╕ння Христове з╕гр╕ва╓ в нас любов до небесного. Апостол Павло говорить: «Шукайте горнього, де Христос сидить праворуч Бога; про горн╓ помишляйте, а не про земне» (Кол. 3, 1); тому що «де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Мф. 6, 21).
 

А про те, що Дух Святий ╕ ╓ та сама любов, що спрямову╓ нас до всього небесного, говорить Божественний Учитель Сво╖м учням: «Краще для вас, щоб Я п╕шов; бо, як Я не п╕ду, Ут╕шитель не прийде до вас; а як п╕ду, то пошлю Його до вас» (╤н. 16, 7).
 

«Що далеко в╕д очей, далеко в╕д серця», - це присл╕в'я справедливе т╕льки щодо стосунк╕в м╕ж людьми, але не ставлення людини до Бога. Тут в╕рн╕ше буде ╕нше: «Далеко в╕д очей - близько до серця». Адже й п╕сля Вознес╕ння Христос не раз являвся людям: В╕н з'явився на шляху в Дамаск, щоб ╕з Савла, гонителя Церкви, зробити апостола народ╕в. Можна з в╕рою прийняти, що являвся В╕н ╕ Сво╖й Пресвят╕й Матер╕, поки Вона перебувала на земл╕. Являвся В╕н багатьом святим угодникам. Побачимо й ми Його п╕д час к╕нця св╕ту, коли В╕н прийде судити живих ╕ мертвих.
 

Головною справою для нас ма╓ бути те, щоб у той останн╕й день показати праведному Суд╕╖ й засв╕дчити перед Ним, що Його Вознес╕ння д╕йсно стало для нас зм╕цненням в╕ри, утвердженням над╕╖ й з╕гр╕ванням любов╕. Якщо так буде, тод╕ ми почу╓мо з вуст Божественного Спасителя: «Прийд╕ть... насл╕дуйте Царство, уготоване вам в╕д створення св╕ту» (Мф. 25, 34). Ам╕нь.
 

Синодальний ╕нформац╕йно-просв╕тницький в╕дд╕л УПЦ