Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 20:17

23:05

Історія шедевра. Микола Самокиш

23:00

Молитва Небесним силам

22:05

Микола Олялін, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:20

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:30

Будьте здорові!

20:25

Автограф. Лондон. Рай (В. Набоков)

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Повість минулих літ

19:45

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:25

Обитель Святої Трійці (Греція, Метеори)

18:10

Житія святих. Ангел пустелі (Іоанн Предтеча)

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:40

Старий Київ Валерія Акопова

17:35

Територія добра

17:00

Уроки богослов'я. Патрологія

16:55

Літопис

16:40

Монолог художника (Василь Лопата)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:15

Лідія Чащина. Мене врятувало мистецтво

15:10

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:45

Вальс крилатих машин

14:00

Герби не створюють, герби успадковують. Герб Києва

13:20

Місце під сонцем. Голос миру. Протоієрей Олександр Клименко

13:00

Наш час

12:50

Літопис

12:30

Музей однієї вулиці (м. Київ, Андріївський узвіз)

12:20

І буде слово (народження слов'янської писемності)

12:15

Лавра Небесна

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:00

Віктор Степанов. Пошук істини

10:50

Літопис

10:45

Озеро Вербне (м. Київ)

10:05

Місце під сонцем. Валентин Кочмарський. Таємниця колосу, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:45

Дім преподобного Серафима (м. Київ, Пуща-Водиця)

09:35

Територія добра

09:05

Артур Войтецький. Доля режисера

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

08:05

Уроки богослов'я. Літургіка

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

І буде слово (народження слов'янської писемності)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:45

Обитель двох святителів (м. Лубни)

02:20

Творити добро (Г. Галаган)

02:05

Невтомні обереги

02:00

Автограф. Світло мудрості Григорія Сковороди

01:40

Максиміліан Волошин

01:25

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:05

Концерт Єдність

01:00

Автограф. Отверзися (Ф. Шаляпін)

00:00

Леонід Олійник. Крилач із Великих Деревичів

Останні новини

17 травня свято Вознес╕ння Господн╓

17.05.2018

П╕сля Воскрес╕ння Господь наш ╤сус Христос ще сорок дн╕в перебував на земл╕. В╕н мав з╕йти на небеса в╕дразу, але залишився, щоб переконати вс╕х в ╕стинност╕ Свого Воскрес╕ння.

Святим апостолам В╕н «...являв Себе живим ╕з багатьма в╕рними доказами, впродовж сорока дн╕в являючись ╖м ╕ говорячи про Царство Боже» (Д╕ян. 1, 3).
 

Христос возноситься на небо з гори ╢леонсько╖, де так часто проводив ноч╕ в молитв╕, де зрадив Його ╤уда, зв╕дки починався Його голгофський шлях. Христос возноситься на небо, де належить Йому бути, ╕ де В╕н повинен приготувати м╕сце для нас: «...Я йду приготувати м╕сце вам» (╤н. 14, 2).
 

Як у Старому Зав╕т╕ первосвященик входив у святая святих, щоб просити за людей перед Богом, так ╕ Христос возноситься на небо, «...щоб заступатися за них» (╢вр. 7, 25). Уже само╖ Його присутност╕ на неб╕ достатньо для нас, тому що Той, Хто освятив ╕ п╕дн╕с у Його Особ╕ людську природу, покри╓ мил╕стю ╕ тих, заради кого Христос прийняв людське ╓ство. Отже, «Хто з╕йшов, Той же ╕ п╕днявся вище вс╕х небес, щоб наповнити все» (╢ф. 4, 10).
 

Христос був п╕днесений на небо Сво╓ю божественною силою. Хмара, що приховала Його в╕д очей апостольських, була не засобом перенесення, а почестю Божества, як ╕ слава Бога ╤зра╖лева у вигляд╕ хмари наповняла скин╕ю. «╤ покрила хмара скин╕ю з╕брання, ╕ слава Господня наповнила скин╕ю» (Вих. 40, 34). М╕сце Його п╕сля Вознес╕ння - м╕сце «вище за вс╕ небеса».
 

Чому ж апостоли п╕сля Вознес╕ння, розлучившись ╕з Христом, повертаються до ╢русалима без смутку, з рад╕стю?
 

Вони запам'ятали насамперед об╕цянку Христову: «Я з вами по вс╕ дн╕ до к╕нця в╕ку. Ам╕нь» (Мф. 28, 20). В╕н, Всюдисущий ╕ Всенаповнюючий, завжди з нами Сво╖м Божественним ╕ людським ╓ством: у св╕т╕, в Церкв╕, в ╢вхарист╕╖, у житт╕, в душ╕.
 

Вознес╕ння Христове зм╕цню╓ нашу в╕ру, яка й поляга╓ в тому, щоб в╕рити в невидиме. Великою заслугою апостол╕в було те, що вони через видиме людство ╤суса Христа ув╕рували в Його Божество. Але ще б╕льша заслуга тих, котр╕ в╕рують у Нього, не бачивши: «Блаженн╕ т╕, що не бачили й ув╕рували» (╤н. 20, 29).
 

Вознес╕ння Христове зм╕цню╓ нашу над╕ю. Той факт, що Христос людську природу возн╕с на небо, дару╓ нам над╕ю, що й ми там будемо. Кр╕м цього, Сам Христос говорив: «╤ коли п╕ду й приготую вам м╕сце, прийду знову й в╕зьму вас до Себе, щоб ╕ ви були там, де Я» (╤н. 14, 3).
 

Вознес╕ння Христове з╕гр╕ва╓ в нас любов до небесного. Апостол Павло говорить: «Шукайте горнього, де Христос сидить праворуч Бога; про горн╓ помишляйте, а не про земне» (Кол. 3, 1); тому що «де скарб ваш, там буде й серце ваше» (Мф. 6, 21).
 

А про те, що Дух Святий ╕ ╓ та сама любов, що спрямову╓ нас до всього небесного, говорить Божественний Учитель Сво╖м учням: «Краще для вас, щоб Я п╕шов; бо, як Я не п╕ду, Ут╕шитель не прийде до вас; а як п╕ду, то пошлю Його до вас» (╤н. 16, 7).
 

«Що далеко в╕д очей, далеко в╕д серця», - це присл╕в'я справедливе т╕льки щодо стосунк╕в м╕ж людьми, але не ставлення людини до Бога. Тут в╕рн╕ше буде ╕нше: «Далеко в╕д очей - близько до серця». Адже й п╕сля Вознес╕ння Христос не раз являвся людям: В╕н з'явився на шляху в Дамаск, щоб ╕з Савла, гонителя Церкви, зробити апостола народ╕в. Можна з в╕рою прийняти, що являвся В╕н ╕ Сво╖й Пресвят╕й Матер╕, поки Вона перебувала на земл╕. Являвся В╕н багатьом святим угодникам. Побачимо й ми Його п╕д час к╕нця св╕ту, коли В╕н прийде судити живих ╕ мертвих.
 

Головною справою для нас ма╓ бути те, щоб у той останн╕й день показати праведному Суд╕╖ й засв╕дчити перед Ним, що Його Вознес╕ння д╕йсно стало для нас зм╕цненням в╕ри, утвердженням над╕╖ й з╕гр╕ванням любов╕. Якщо так буде, тод╕ ми почу╓мо з вуст Божественного Спасителя: «Прийд╕ть... насл╕дуйте Царство, уготоване вам в╕д створення св╕ту» (Мф. 25, 34). Ам╕нь.
 

Синодальний ╕нформац╕йно-просв╕тницький в╕дд╕л УПЦ