Головна сторінка
Зараз в еф╕р╕ 11:42

23:35

Окрилений Афон

23:05

Олексій Колесник. Щасливі випадковості

23:00

Молитва Небесним силам

22:30

Віктор Глушков. Учений, який випередив час, сурдопереклад

22:05

Скельні печери Галиці, сурдопереклад

22:00

Молитва Ангелу-Хранителю

21:25

Подія. Митець. Глядач

21:15

Територія добра

21:00

Літопис

20:50

Автограф. Дано мне тело. (О. Мандельштам)

20:25

Будьте здорові!

20:20

Дивосвіт

20:10

Вечір у Шишкиному лісі

20:00

Добре слово

19:50

Територія добра

19:40

Літопис

19:00

Літопис. Відлуння епох

18:30

Церква і суспільство

18:10

Оноре де Бальзак. Примарне щастя у Верхівні

18:05

Лавра Небесна

18:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

17:45

Румунська Лавра

17:40

Територія добра

17:00

Місце під сонцем. Цей дивовижний мозок. Нейрофізіолог Нана Войтенко

16:45

Літопис

16:40

Автограф. Поклик історії (С. Скляренко)

16:35

Повість минулих літ

16:25

День у Шишкиному лісі

16:20

Казки та історії

16:10

Добре слово

16:00

Дивосвіт

15:50

Образ доброчинності

15:20

Святогірська Успенська Лавра

15:15

Територія добра

15:05

Літопис

15:00

Молитва про примноження любові

14:25

Віктор Івченко. Стопкадри долі

14:00

З дивовижного світу дитинства

13:25

Молодість не байдужа

13:00

14-плюс

12:45

Літопис

12:20

Благодатні плоди Ізраїлю

12:10

Територія добра

12:05

Образ доброчинності

12:00

Молитва преподобного Парфенія Київського

11:50

Іконопис

11:00

Повертаючи любов

10:45

Літопис

10:25

Василь Забашта. Барви його душі, сурдопереклад

10:05

Ліван. Країна живої історії, сурдопереклад

10:00

Лавра Небесна, сурдопереклад

09:40

Микола Лєсков. Сила віри

09:35

Територія добра

09:05

Церква, що є над ручаєм

09:00

Молитва за мир в Україні

08:45

Сахарна: скельна обитель

08:05

Місце під сонцем. Винахідник Андрій Маранов

08:00

Євангеліє на кожен день та думки Святителя

07:45

Ранок у Шишкиному лісі

07:35

Добре слово

07:30

Дивосвіт

07:20

Окраса Золотоноші (Успенський собор)

07:05

Літопис

07:00

Молитва перед початком доброї справи

06:40

Храм Святої Трійці (Києво-Печерська Лавра)

06:10

Житія святих. Преподобний Олексій Голосіївський

06:05

Лавра Небесна

06:00

Молитва Оптинських старців

05:35

Житія святих. Преподобний Паїсій (Величковський)

05:30

Несподівана Радість (ікона Божої Матері)

05:15

Пристань молитви і краси (Хмельницька обл., Троїцький монастир)

05:05

Ровесник Катеринослава (Дніпропетровський Преображенський собор)

05:00

Молитва Отче наш

04:45

Леся Українка. Сподівання, сурдопереклад

04:30

Два світи Панаса Мирного, сурдопереклад

04:00

Церква, що є над ручаєм, сурдопереклад

03:50

Теплий подих порцеляни

03:30

Солодкий дивосвіт (Національний музей бджільництва)

03:00

Майстер чарівних справ

02:30

"Згадаймо, брат╕╓ моя!" (╤. Котляревський)

02:00

Зодчество

01:40

Монастир отця Іони (м. Київ)

01:00

Місце під сонцем. А. Коваленко

00:00

Леонід Олійник. Крилач із Великих Деревичів

Останні новини

СВЯТКУВАННЯ ПАНА╥РУ В УРЗУФ╤

05.08.2013

2 серпня в сел╕ Урзуф Першотравневого району Донецько╖ област╕ пройшло грецьке нац╕ональне свято Пана╖р. Як в╕дзначив Урзуфський с╕льський голова Анатол╕й Аврамов, нин╕ в╕дроджуються справжн╕ грецьк╕ традиц╕╖, зг╕дно з якими головним торжеством у сел╕ завжди було храмове свято. У цьому випадку – день ╤лл╕ Пророка, у який ╕ була освячена Урзуфська церква, споруджена 1876 року й названа на честь арх╕стратига Миха╖ла. В╕дтод╕ 2 серпня в Урзуф, що на берез╕ Азовського моря, з'╖жджались в╕руюч╕ з Мар╕упольського пов╕ту, м╕ст ╕ с╕л Катеринославсько╖ губерн╕╖. У цей день в Урзуф╕ проводився ярмарок, змагання з нац╕онально╖ боротьби куреш. Так тривало до 1930-х рок╕в, поки храм не перетворили на склад, знявши куполи й хрести. У 1944 роц╕ церква була частково зруйнована й протягом 48 рок╕в не використовувалася за призначенням.
Т╕льки в 2003-2004 роках п╕д патронатом прем'╓р-м╕н╕стра Укра╖ни В╕ктора Януковича ╕ його дружини Людмили – кер╕вника соц╕ально╖ програми «В╕д серця до серця» – у рамках року в╕дродження духовност╕ реконструювали храм.
Сьогодн╕ настоятель церкви – прото╕╓рей Костянтин К╕рович. У цьому роц╕ в день святого ╤лл╕ отець Костянтин в╕дслужив ранкову л╕тург╕ю, яка завершилася хресним ходом. За традиц╕╓ю вс╕х присутн╕х запросили на святкову трапезу, а в 16 годин – на молебень ╕ врочисте в╕дкриття Пана╖ру на Грецьк╕й площ╕.
Колись на м╕сц╕ нин╕шньо╖ площ╕, прикрашено╖ газонами, клумбами й чудовим фонтаном у грецькому стил╕, був пустир, де бродили бездомн╕ собаки, а п╕д велик╕, розлог╕ сосни скидали см╕тт╓в╕ пакети. К╕лька рок╕в тому с╕льський голова Костянтин Аврамов ╕н╕ц╕ював розбудову площ╕. Бо ж майданчик в центр╕ села – характерна риса грецьких поселень! Саме тут збираються ус╕м селом на велик╕ свята.
Однак грошей у с╕льському бюджет╕ забракло, ╕ на допомогу прийшов народний депутат Олександр Риженков. У його програм╕ велике значення прид╕лено духовному й культурному в╕дродженню села. Так 2012 року в Урзуф╕ в╕дбулось урочисте в╕дкриття Грецько╖ площ╕.
Цього року на Пана╖р, здавалося, прийшло все село. Панувала навдивовижу тепла атмосфера, духовне ╓днання, сп╕лкування, ум╕ння убол╕вати за спортсмен╕в (учасник╕в свята), п╕дтримувати ╖х оплесками.
– У житт╕ ма╓ бути м╕сце всьому, – сказав на врочистому в╕дкритт╕ Пана╖ру отець Костянтин, – ╕ молитв╕ (у першу чергу, тому що вона наставля╓ нас на шлях ╕стинний), ╕ робот╕, ╕ радост╕, ╕ веселощам.
Веселощ╕в на свят╕ було предосить, що в╕дпов╕дало буквальному перекладу слова Пана╖р ╕з грецько╖ – «велике свято». Гостей фестивалю дивували ╕ «хл╕бом», ╕ «видовищем» – прямо на площ╕ готували нац╕ональн╕ грецьк╕ блюда (основне, звичайно ж, чебуреки!). В╕дбувся концерт, у якому брали участь грецьк╕ колективи, серед яких в╕домий ансамбль п╕сн╕ й танцю «Маджарот╕с». Виконавц╕ ввели до свого репертуару не т╕льки грецьк╕ номери, але й рос╕йськ╕, ╕ укра╖нськ╕, тому що за 200 рок╕в проживання в Донецьк╕й област╕ у св╕домост╕ грек╕в-переселенц╕в три культури по╓днались во╓дино. Народна артистка Укра╖ни Св╕тлана Ломко виконала п╕сню «Урзуф», яку написав грецький поет ╕ композитор Донат Патрича.
У центр╕ площ╕ гост╕ могли помилуватися символ╕чною грецькою ялинкою, зробленою з фарбованого очерету, який в Грец╕╖ за традиц╕╓ю ставлять на свято святого Васил╕я – 13 с╕чня. Цю ялинку, власноручно зроблену, Грецьк╕й площ╕ подарував житель Урзуфа Семен Тахтамиш.
Недалеко в╕д «ялинки» сто╖ть чудернацька за задумом «Лавка примирення». На перший погляд, це звичайна лавка, однак, якщо придивитись, то можна побачити, що в центр╕ вона розпиляна на дв╕ частини (символ розбрату), але стики ╖╖ з'╓днан╕ п╕д нахилом усередину.
– Якщо дво╓ людей, як╕ не д╕йшли згоди, на не╖ сядуть, то мимовол╕ п╕дкоряться закону тяж╕ння, тому що нахиляться одне до одного, – пояснила директор Урзуфського с╕льського будинку культури Любов Ра╖зова.
О 18:00 у центр╕ площ╕ почалися змагання з нац╕онально╖ грецько╖ боротьби куреш, як╕ зак╕нчилися далеко за п╕вн╕ч. У змаганн╕ брали участь ╕ найменш╕ спортсмени-початк╕вц╕, ╕ досв╕дчен╕ майстри, нав╕ть чемп╕они св╕ту. Переможц╕в ус╕х категор╕й нагородили ц╕нними призами й живим бараном, якого призер повинен був пронести по колу рингу.
Олександр Риженков в╕та╓ вс╕х жител╕в Урзуфа з Пана╖ром, бажа╓ ╖м насамперед м╕цного здоров'я, оптим╕зму ╕ якнайб╕льше свят у житт╕. А для того, щоб святкувалось весел╕ше, у подальших планах народного депутата – ремонт Урзуфського будинку культури.